Рішення

від 02.06.2014 по справі 904/2786/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.05.14р. Справа № 904/2786/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСМ", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропромжитлобуд-4", м. Дніпропетровськ

про стягнення 18 403,10 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 дов. № 01/0514 від 01.05.2014 року, представник;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ДСМ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 13 311, 99 грн., що складають суму заборгованості за договором підряду № ЦЗЛ2012 від 03.12.2012 р., 3 918, 26 грн. - пені, 451, 16 грн. - річних, 721, 69 грн. - інфляції, 1 840 грн. - відшкодування послуг адвоката.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, його повноважний представник в судове засідання не з`явився.

Останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення (див. Постанову Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" та пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю „Дніпропромжитлобуд-4" знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, на яку і була надіслана ухвала суду про порушення провадження від 28.04.14 р.

Зважаючи на те, що ухвала, яка була надіслана на адресу відповідача оформлена, відповідно до вимог зазначеної вище Інструкції, остання є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам, зокрема, відповідачеві.

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

29.05.14 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ДСМ" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дніпрожитлобуд-4" (відповідач) укладено договір підряду № ЦЗЛ2012 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати загально будівельні, електричні та сантехнічні роботи в приміщенні ЦЗЛ ПАТ „Евраз ДМЗ ім. Петровського", згідно узгоджених Замовником локальних кошторисів до Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконанні роботи на умовах Договору.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за зобов'язанням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п. 4.1. Договору, роботи виконуються у відповідності з календарним графіком робіт. Строк виконання робіт узгоджується сторонами в Графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною Договору.

Згідно ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

В п. 3.1. Договору, вартість робіт за Договором визначається Договірною ціною та вартістю Додаткових угод до Договору з урахуванням ПДВ. Замовник перераховує аванс для закупівлі необхідних матеріалів згідно графіку виконання робіт та Графіку фінансування робіт.

Відповідно до п. 6.1. Договору, після виконання робіт, визначених в локальних кошторисах, Виконавець надає Замовнику підписаний зі своєї сторони Акт приймання-передачі виконаних робіт та оригінал рахунку-фактури. Замовник зобов'язаний прийняти виконанні роботи протягом 5 робочих днів після отримання від Виконавця підписаного з його сторони Акта приймання-передачі виконаних робіт, підписати Акт приймання-передачі виконаних робіт або надати мотивовану відмову з переліком недоліків, допущенних виконавцем.

Позивач виконав, передбачені договором роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 30,04,2013 р., № 2 від 03,06,2013 р. на загальну суму 65 311, 99 грн. (а.с. 16-30)

В п. 3.2. Договору сторони узгодили, що оплата за виконанні роботи здійснюється Замовником протягом 30 календарних днів після підписання Акта приймання-передачі виконаних робіт за формою № 2, надання рахунку та податкової накладної.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором, здійснивши розрахунки до звернення з позовом частково в сумі 52 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 185 від 28.02.2014 року, № 149 від 27.01.2014 року та банківською випискою. (а.с. 39-46)

Перерахування відповідачем заборгованості в сумі 2 000 грн. було здійснено після звернення позивача з позовом з позовом до суду, про що свідчить платіжне доручення № 68 від 23.05.2014 року (а.с. 38).

При викладених обставинах провадження у справі, в цій частині підлягає припиненню з покладанням витрат на відповідача.

Доказів виконання зобов'язань з оплати виконаних робіт в сумі 11 311, 99 грн., відповідач на момент розгляду спору не надав.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості на зазначену вище суму, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума річних за період з 28.07.2013 р. по 15.04.2014 р. складає 451, 16 грн.; сума інфляції за період прострочення складає 24 781, 69 грн.

Зазначені вище суми підлягають до примусового стягнення.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення строків оплати виконаних робіт сторонами в договорі передбачена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми. ( п. 7.4.)

Вимога позивача щодо стягнення пені за загальний період з 28.07.2013 р. по 15.04.2014 року підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Розрахунок суми пені, що підлягає до стягнення позивачем завищено, оскільки здійснено без врахування положень п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України , яким встановлено, що розмір нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається із матеріалів справи, зобов`язання щодо оплати виконаних робіт відповідач повинен був виконати за актом № 1 - 30.04.2013 р.; за актом № 2 - 03.06.2013 р., тобто, порушення мало місце з 31.05.2013 р. та 04.07.2013 р., і зважаючи на те, що договором інше передбачено не було, нарахування штрафних санкцій повинно припинитися за актом № 1 - 31.11.2013 р.; за актом № 2 - 04.01.2014 р.

Після перерахунку, до стягнення підлягає пеня за загальний період з 28.07.2013 р. по 04.01.2014 р. (з 28.07.2013 р. по 31.11.2013 р.; з 28.07.2013 р. по 04.01.2014 р.) в сумі 680, 94 грн.

Вимоги щодо відшкодування позивачу витрат, пов'язаних з юридичною допомогою по підготовці позовної заяви в сумі 1 840 грн. задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представником

Доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 є адвокатом, суду надано, в зв'язку з чим, відсутні підстави для задоволення вимог щодо стягнення витрат на юридичні послуги в сумі 1 840 грн.

Керуючись ст. 526, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 843, ст. 837 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 48, ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропромжитлобуд-4" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська 14-Б, р/р 2600830255801 в ПАТ „Банк Кредит Дніпро", м. Дніпропетровськ, МФО 305749, код ЄДРПОУ 32887553) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСМ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, буд. 6, р/р 26002060093702 в ПАТ КБ „Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 35042552) 11 311 (одинадцять тисяч триста одинадцять гривень) 99 коп. основного боргу, 451 (чотириста п'ятдесят одна гривня) 16 коп. річних, 721 (сімсот двадцять одна гривня) 69 коп. інфляції, 680 (шістсот вісімдесят гривень) 94 коп. пені, 1 505 (одна тисяча п'ятсот п'ять гривень) 60 коп. судового збору.

В частині стягнення 2 000 грн. провадження у справі припинити.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ф. Мельниченко

Повне рішення складено: 06.06.14 р.