ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
05 червня 2014 року Справа № 913/959/14
Провадження № 29/913/959/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ
до відповідача Луганського учбово - виробничого об'єднання Українського товариства сліпих, м. Луганськ
про стягнення 101 635 грн. 82 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.
секретар судового засідання Авілова С.Д.
у засіданні брали участь:
від позивача - Голоколосова Л.І., начальник групи правового забезпечення, довіреність № 47 від 02.04.2014;
від відповідача - повноважний представник у судове засідання не прибув.
Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи: 11.04.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - ТОВ "ЛЕО", позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом № 05-31/2/14 від 09.04.2014 до Луганського учбово - виробничого об'єднання Українського товариства сліпих (далі - Луганського УВО УТС, відповідача у справі) про стягнення з останнього 101 635 грн. 82 коп., з яких:
- 95 687 грн. 19 коп. - заборгованість за спожиту активну електроенергію за період з березня 2013 року по січень 2014 року (включно);
- 4 062 грн. 74 коп. - пеня за прострочення платежів за загальний період з 01.05.2013 по 28.02.2014 по кожному рахунку окремо;
- 1 322 грн. 81 коп. - 3 % річних за період з 01.01.2013 по 28.02.2014 по кожному рахунку окремо;
- 563 грн. 08 коп. - інфляційні нарахування за період з квітня 2013року по січень 2014 року (включно).
Позивач з посиланням на норми статей 525, 526, 623, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовує вимоги порушенням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 256 від 29.03.2010 по розрахунках за спожиту електроенергію.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю.
Луганське учбово - виробниче об'єднання Українського товариства сліпих (далі - Луганське УВО УТС) відповідач у справі, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подав, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 16.04.2014 за № 18542513.
Ухвала господарського суду про відкладення розгляду справи від 24.04.2014 повернута до суду з відміткою на довідці пошти ф.20: «За закінченням терміну зберігання».
Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Так, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Справа розглядалася судом неодноразово. Відповідачу надавалася можливість прийняти участь у судовому засіданні та надати відзив на позов.
До початку даного судового засідання будь-яких клопотань відповідач не надав.
Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих позивачем у справі доказів, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача у справі, суд
ВСТАНОВИВ:
29.03.2010 між сторонами у справі був укладений договір про постачання електричної енергії № 256 (далі - договір) (а.с.16-25).
Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник (позивач) постачає електричну енергію Споживачу (відповідачеві) для забезпечення потреб електричних установок Споживача з загальною приєднаною потужністю 438,0 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно додатком до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача»та «Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача», а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
У відповідності з пунктом 4.4.1 договору у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електроенергію … споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожний день прострочення. На суму нарахованої пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань Споживачу надаються окремі рахунки.
Відповідно до пункту 7.9 договору розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються Споживачем у порядку, передбаченому додатком «Порядок розрахунків».
Пунктом 3 Додатку до договору «Порядок розрахунків» передбачено, що величина коштів, яку необхідно оплатити за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається наступним чином: обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів розрахункових засобів обліку множиться на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду (а.с.26,27) .
Розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після його отримання (пункт 8 Додатку «Порядок розрахунків» до договору).
На підтвердження виконання свого обов'язку щодо постачання електричної енергії позивачем надані звіти про використану електричну енергію відповідачем з вересня 2012 року по січень 2014 року (а.с.57-71).
За результатами надання обумовлених договором послуг за період з вересня 2012 року по січень 2014 року позивачем відповідачеві нарочним під підпис надавалися відповідні рахунки за спожиту активну електроенергію, а також на оплату пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань (а.с.28-53).
Відповідач в порушення умов договору своєчасно та у повному обсязі оплату не здійснював, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 95 687 грн. 19 коп. за спожиту активну електроенергію за період з березня 2013 по січень 2014 року (включно).
Оскільки споживачем повну оплату електроенергії не було проведено після одержання рахунків у встановлений договором строк, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.
У судовому засіданні представник позивача на вимогу суду надав за супровідним листом від 05.06.2014 б/н банківські виписки за період з березня 2013 року по 01.04.2014, як докази перерахування грошових коштів за спожиту електроенергію відповідачем у справі, копії яких залучені до матеріалів справи.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист. Під час судового розгляду справи вимог позивача не спростував, докази часткової або повної сплати суми боргу не надав.
Оцінивши фактичні обставини, подані позивачем у справі докази, вислухавши у судовому засіданні представника позивача у справі, суд дійшов про задоволення позову з огляду на наступне.
Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору про постачання електричної енергії № 256 від 29.03.2010, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються, як загальні положення про договір купівлі-продажу, так і положення глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та параграф 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.
Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.
У відповідності з правилами статей 4 3 , 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору постачав відповідачу електроенергію, претензій щодо постачання електроенергії у відповідача немає.
Обсяги спожитої електроенергії за період з березня 2013 року по січень 2014 року (включно) позивач підтверджує відповідними звітами про використану електричну енергію відповідачем та рахунками, які залучені до матеріалів справи.
Втім, відповідач в порушення умов пункту 7.9 договору № 256 від 29.03.2010 та пункту 3 додатку до нього не оплатив спожиту у вересні 2013 року - січні 2014 року (включно) електроенергію у строк визначений пунктом 8 Додатку до договору «Порядок розрахунків», у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість за вказаний період за активну електроенергію в сумі 95 687 грн. 19 коп., яка підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано, не спростована відповідачем та підлягає до стягнення з останнього.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності з пунктом 4.4.1 договору - у разі порушення Споживачем передбачених додатком «Порядок розрахунків»строку розрахунку за активну електроенергію … Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня. На суму нарахованої пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань Споживачу надаються окремі рахунки.
Позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 4 062 грн. 74 коп. за період прострочення оплати з 01.05.2013 по 28.02.2014 за спожиту активну електроенергію у період лютий 2013 року - січень 2014 року (включно) по кожному рахунку окремо.
Перевіривши розрахунок заявленої суми пені суд дійшов висновку, що позивачем пеня нарахована вірно з дотриманням норм діючого законодавства.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі цієї норми позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні нарахування в сумі 563 грн. 08 коп. за період з квітня 2013 року по січень 2014 року (включно) та 3 % річних в сумі 1 322 грн. 81 коп. за період з 01.01.2013 по 28.02.2014 по кожному рахунку окремо.
Перевіркою судом розрахунків інфляційних нарахувань та 3 % річних порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено.
Відповідач не спростував розрахунки позивача пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 2 032 грн. 72 коп. слід покласти на відповідача.
Під час звернення до господарського суду з даним позовом позивачем за платіжним дорученням № 11907 від 06.02.2013 був сплачений судовий збір у розмірі 5 735 грн. 00 коп., у той час як сплаті підлягав судовий збір у розмірі 2 032 грн. 72 коп.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» у випадку внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.
За таких обставин, позивачу слід повернути з Державного бюджету України зайве сплачений при зверненні з позовом до суду судовий збір у розмірі 3 702 грн. 28 коп.
Питання про повернення судового збору буде вирішено в ухвалі суду від 10.06.2014.
Керуючись статтями 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Луганського учбово - виробничого об'єднання Українського товариства сліпих, вул. Щорса, буд.26, м. Луганськ, 91009, ідентифікаційний код 05513508, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», 91021, м. Луганськ, кв. Гайового, буд.35А, ідентифікаційний код 31443937:
- на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260333369060 в ОПЕРВ філії ЛОУ ВАТ «Держаний Ощадний банк України», МФО 304665, код 31443937 заборгованість за спожиту активну електроенергію за період з березня 2013 року по січень 2014 року (включно) в сумі 95 687 грн. 19 коп.;
- на поточний рахунок № 26004431844 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код 31443937 пеню в сумі 4 062 грн. 74 коп. за період з 01.05.2013 по 28.02.2014, 3 % річних в сумі 1 322 грн. 81 коп. за період з 01.01.2013 по 28.02.2014, інфляційні нарахування в сумі 563 грн. 08 коп. за період з квітня 2013 року по січень 2014 року (включно), витрати зі сплати судового збору в сумі 2 032 грн. 72 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено і підписано 10.06.2014.
Суддя Р.Є. Якушенко
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2014 |
Оприлюднено | 12.06.2014 |
Номер документу | 39128822 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Якушенко Р.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні