Рішення

від 02.06.2014 по справі 913/878/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

02 червня 2014 року Справа № 913/878/14

Провадження №2/913/878/14

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Продукт», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літто", м. Луганськ

про стягнення 63850 грн. 90 коп.

Суддя Седляр О.О.,

Секретар судового засідання Чех Т.М.

у засіданні брали участь:

від позивача: Шуба В.Ю., довіреність від 20.05.2014 ,

від відповідача: представник не прибув,

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 62 574 грн. 56 коп., інфляційні збитки у сумі 813 грн. 47 коп. та 3% річних у сумі 462 грн. 87 коп. за договором про відступлення права вимоги від 12.07.2013 № 12-4/13-ц .

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, але належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки господарським судом виконаний обов'язок щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

На підставі умов укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шельф" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІТТО" (Покупець) договору поставки від 29.03.2012 № 29/03-1 ( далі - Договор), Постачальник зобов'язався поставляти Покупцеві товар, а останній приймати його та оплачувати на умовах, визначених договором ( а.с. 8-11).

На виконання даних домовленостей ТОВ "Шельф" поставило ТОВ "ЛІТТО" товар, який останній оплатив частково, внаслідок чого за ним створилась заборгованість по оплаті у сумі 69 607 грн. 32 коп.

Наявність даної заборгованості підтверджена актом звірення розрахунків між ТОВ "Шельф" та ТОВ "ЛІТТО" станом на січень 2013 року.( а.с. 12).

Відповідно до умов пункту 11.4 вказаного договору сторони домовились, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов'язки за Договором будь-якій третій стороні без письмової згоди на те іншої сторони.

На виконання вказаних домовленостей, 12.07.2013, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКЕАН-ПРОДУКТ" (Цесіонарієм) Товариством з обмеженою відповідальністю "ШЕЛЬФ" (Цедентом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІТТО" (Боржником) було укладено договір про відступлення права вимоги № 12-4/13-ц від 12.07.2013.

Відповідно до п.1.1 та п.1.2 даного договору Цедент відступив право вимоги Цесіонарію (позивач у справі) заборгованості Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТТО" (відповідач у справі), яка виникла у останнього перед ним за договором поставки № 29/03-1 від 29.03.2012 на загальну суму 62 574 грн. 56 коп.

До матеріалів справи позивачем надано договір поставки № 29/03-1 від 29.03.2012, а також інші документи, які підтверджують дану суму.

Позивач вимогою від 26-1/1113 від 26.11.2013 звернувся до відповідача з проханням у семиденний строк погасити заборгованість.

В обумовлений договором строк відповідач заборгованість не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Крім того, у відповідності з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачеві інфляційні нарахування у сумі 813 грн. 47 коп. та річні у сумі 462 грн. 87 коп. за весь час прострочення.

Заперечень проти позову відповідач не надав.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт наявності заборгованості відповідача за укладеним з позивачем договором підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та відповідачем під час судового розгляду справи не спростований.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Обов'язок з повної оплати переданого позивачем права вимоги відповідачем виконаний не був.

З урахуванням викладеного позивач обґрунтовано звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 62 574 грн. 56 коп. заборгованості за договором, тому позов у цієї частині підлягає задоволенню повністю.

Щодо заявлених вимог про стягнення інфляційних нарахувань та річних, то слід зазначити наступне.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Щодо заявленої суми річних за період з 19.12.2013 по 19.03.2014 у розмірі 462 грн. 87 коп., то суд вважає даний розрахунок позивача обґрунтованим та таким що відповідає нормам діючого законодавства.

Щодо наданого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань у сумі 813 грн. 47 коп., слід зазначити наступне.

Заявлений позивачем період нарахування інфляційних нарахувань грудень 2013 року - лютий 2014 року, при цьому слід зазначити, що строк оплати заборгованості (з врахуванням отримання відповідачем листа-вимоги від 26.11.2013 № 26-1/113 - 02.12.2013) закінчується 12.12.2013, тобто початок нарахування інфляції починається з 13.12.2013, а не з 19.12.2013, як помилково зазначає позивач, а тому заявлена сума є правомірною та підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю з віднесенням судових витрат на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні відповідно до умов ст. 82 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТТО", 91057, м. Луганськ, кв. Гагаріна, буд. 21, прим. 61, код ЄДРПОУ 37057670 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕАН-ПРОДУКТ", 04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58, оф. 100, код ЄДРПОУ 30187462 заборгованість у сумі 62574 грн. 56 коп., інфляційні нарахування у сумі 813 грн. 47 коп., річні у сумі 462 грн. 87 коп., та витрати по сплаті судового збору у сумі 1827 грн. 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання - 10.06.2014.

Суддя О.О. Седляр