Рішення

від 13.05.2014 по справі 911/905/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" травня 2014 р. Справа № 911/905/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Командор 2000", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчі товари", Київська обл., м. Бровари

про стягнення 12448,35 грн

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін:

Позивача - Наконечний О. М., довіреність б/н від 02.04.2014,

Відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Командор 2000" (далі - Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчі товари" (далі - Відповідач) про стягнення 12448,35 грн, що складає 10984,20 грн основного боргу, 1000,39 грн 3% річних, 463,76 грн інфляційних збитків.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на порушення Відповідачем строків оплати поставлених товарів за Договором поставки №18/12/08-1 від 18.12.2008 (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.03.2014 порушено провадження у справі №911/905/14 та призначено її до розгляду на 08.04.2014 о 10:00 год.

В судовому засіданні 08.04.2014 згідно ст.77 ГПК України оголошено усну перерву до 22.04.2014.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.04.2014 розгляд справи у зв'язку з неявкою Відповідача відкладено на 13.05.2014.

В судові засідання 22.04.2014 та 13.05.2014 представник Відповідача не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що зокрема підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №0740014243015 від 26.03.2014 (за вх. суду №5513/14 від 28.03.2014) та №0740014384182 від 25.04.2014 (за вх. суду №7920/14 від 30.04.2014), явка Відповідача обов'язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

Згідно ст.85 ГПК України у судовому засіданні 13.05.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та дослідивши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Командор 2000" (Позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Господарчі товари" (Відповідачем) укладено Договір поставки №18/12/08-1 від 18.12.2008.

Згідно п.п.1.1., 2.1. Договору Постачальник (Позивач) передає у власність Покупця (Відповідача) непродовольчу продукцію (далі - товар) в асортименті, кількості та за цінами, що вказуються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар у власність та своєчасно оплатити поставлений товар на умовах цього Договору. Сторони застосовують до даного Договору умову поставки DDP (доставка Постачальником товару в пункт, вказаний Покупцем) Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції «Інкотермс» 2000 року.

Відповідно до п.2.5. Договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання сторонами оформленої належним чином накладної на товар в пункті поставки.

Пунктом 4.5. Договору сторони погодили, що Покупець здійснює оплату кожної партії товару в повному обсязі з відстрочкою оплати 30 календарних днів від дати прийому товару за накладною.

Як зазначається в п.п.8.1., 8.2. Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2009. Договір вважається продовженим на таких же умовах ще на один рік, якщо одна зі сторін за один місяць до закінчення строку його дії письмово не повідомила про наміри розірвати Договір.

Судом досліджено, що на виконання умов Договору Позивач передав, а Відповідач прийняв товар - непродовольчу продукцію на загальну суму 13719,59 грн, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками видатковими накладними №К2-2554 від 12.10.2010, №К2-2862 від 11.11.2010, №К2-2867 від 11.11.2010, №К2-1231 від 19.05.2011, №К2-1557 від 16.06.2011, №К2-1704 від 23.06.2011, копії яких додані до позовної заяви.

Відповідач оплату отриманого товару здійснив частково в сумі 2735,39 грн, що підтверджується банківськими виписками з рахунку Позивача, відкритого в акціонерному товаристві «Брокбізнесбанк», копії яких містяться в матеріалах справи.

В порушення своїх договірних зобов'язань Відповідач оплату отриманого товару, в обумовлений Договором строк не здійснив, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 10984,20 грн.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, як це передбачено ч.1 ст.712 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), як це передбачено ч.1 ст.530 ЦК України.

Судом встановлено, що з метою досудового врегулювання спору Позивач звертався до Відповідача з претензією вих. №7 від 16.10.2013 про сплату заборгованості, яка була отримана останнім 16.10.2013 за вх. №29, про що свідчить підпис представника Відповідача та відтиск печатки товариства.

Враховуючи, що Відповідач повну оплату товару у встановлений Договором строк не здійснив, станом на день подачі позову основна заборгованість складала заявлений розмір і під час розгляду спору не погашена, суд вважає, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 10984,20 грн основного боргу підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 1000,39 грн три проценти річних та 463,76 грн інфляційних втрат.

Як зазначено в ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок трьох процентів річних здійснений Позивачем за загальний період прострочки з 12.11.2010 по 03.03.2014 на заборгованість по кожній спірній накладній з урахуванням кінцевих термінів виконання зобов'язань по оплаті товару та часткових проплат Відповідача.

Суд здійснив перевірку розрахунку Позивача:

накладна №К2-2554 від 12.10.2010

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 5298.0 12.11.2010 - 03.03.2014 1208 3 % 526.03 накладна №К2-2862 від 11.11.2010

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 948.0 12.12.2010 - 03.03.2014 1178 3 % 91.79 накладна №К2-2867 від 11.11.2010

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 472.0 12.12.2010 - 03.03.2014 1178 3 % 45.70 накладна №К2-1231 від 19.05.2011

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 630.0 19.06.2011 - 03.03.2014 989 3 % 51.21

накладна №К2-1557 від 16.06.2011

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 3120.0 17.07.2011 - 03.03.2014 961 3 % 246.44 накладна №К2-1704 від 23.06.2011

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 516.0 24.07.2011 - 03.03.2014 954 3 % 40.46

Оскільки, вірна сума трьох процентів річних, за розрахунком суду, становить 1001,63 грн, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 1000,39 грн трьох процентів річних підлягає задоволенню.

Розрахунок інфляційних втрат здійснений Позивачем за загальний період прострочки з 12.11.2010 по 31.01.2014 на заборгованість по кожній спірній накладній з урахуванням кінцевих термінів виконання зобов'язань по оплаті товару та часткових проплат Відповідача.

Суд здійснив перевірку розрахунку Позивача:

накладна №К2-2554 від 12.10.2010

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 12.11.2010 - 31.01.2014 5298.0 1.062 328.48 5626.48 накладна №К2-2862 від 11.11.2010

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 12.12.2010 - 31.01.2014 948.0 1.059 55.93 1003.93 накладна №К2-2867 від 11.11.2010

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 12.12.2010 - 31.01.2014 472.0 1.059 27.85 499.85 накладна №К2-1231 від 19.05.2011

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 19.06.2011 - 31.01.2014 630.0 0.992 -5.04 624.96 накладна №К2-1557 від 16.06.2011

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 17.07.2011 - 31.01.2014 3120.0 1.005 15.60 3135.60 накладна №К2-1704 від 23.06.2011

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 24.07.2011 - 31.01.2014 516.0 1.005 2.58 518.58

Оскільки, вірна сума інфляційних втрат, за розрахунком суду, становить 425,40 грн, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 463,76 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 425,40 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 10984,20 грн основного боргу, 1000,39 грн три проценти річних та 425,40 грн інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, Відповідачем не запереченими і не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України відшкодування понесених Позивачем витрат по сплаті судового збору покладається судом на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 4 3 , 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчі товари" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 292 , код 24886920) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Командор 2000" (03187, м. Київ, вул. Заболотного 14, кв. 10, код 32487451) 10984,20 грн (десять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири гривні двадцять копійок) основного боргу, 1000,39 грн (одну тисячу гривень тридцять дев'ять копійок) 3% річних, 425,40 грн (чотириста двадцять п'ять гривень сорок копійок) інфляційних втрат, 1821,37 грн (одну тисячу вісімсот двадцять одну гривню тридцять сім копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. В інших вимогах в позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено « 06» червня 2014 року.

Суддя О.О. Третьякова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.