Рішення

від 04.06.2014 по справі 914/1171/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2014 р. Справа № 914/1171/14

За позовом: державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ, до відповідача:фермерського господарства "Сяйво-Стрий", с. Лисятичі, про: стягнення заборгованості. Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:Новосілець О.Я. - довіреність №14/20-34-14 від 08.04.2014 р., відповідача:не з'явився. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до фермерського господарства "Сяйво-Стрий" про стягнення заборгованості. Ухвалою від 08.04.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 23.04.2014 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору прямого лізингу №13-09-107бпл/156 від 09.04.2009 року допустив порушення в частині сплати лізингових платежів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 48.587,36 грн. Крім того, відповідачу нараховано 900,71 грн. пені, 177,29 грн. інфляційних втрат, 207,85 грн. - 3% річних.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подав клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з повним погашенням боргу у сумі 48.587,36 грн., про що свідчать платіжні доручення №192 від 26.03.2014 р. на суму 22.160,71 грн., №1092600451 від 02.06.2014 р. на суму 22,160,71 грн., №1092600452 від 02.06.2014 р. на суму 4.265,94 грн.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір прямого лізингу №13-09-107 бпл/156 від 09.04.2009 року (надалі - Договір). За цим Договором лізингодавець (позивач у справі) передає лізингоодержувачу (відповідач у справі) у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який є власністю лізингодавця та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а лізингоодержувачу сплачує за це лізингові платежі на умовах договору. Сторонами у додатку №1 до Договору погоджено найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу. Сторонами у додатку №2 до Договору погоджено графік сплати лізингових платежів. Строк лізингу відраховується з моменту укладення сторонами акту передачі-приймання у користування предмета лізингу (далі - акт передачі), що укладається у 3-х автентичних примірниках (пункт 2.1 Договору).

Предмет лізингу передано позивачем відповідачу у лізинг, що підтверджується актом приймання-передачі №34 від 01.09.2009 р.

Із розрахунку позовних вимог вбачається, що заборгованість зі сплати лізингових платежів становить 48.587,36 грн.

До матеріалів справи долучено платіжні доручення №192 від 26.03.2014 р. на суму 22.160,71 грн., №1092600451 від 02.06.2014 р. на суму 22,160,71 грн., №1092600452 від 02.06.2014 р. на суму 4.265,94 грн., які свідчать про погашення основної суми боргу.

При ухваленні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Між сторонами у справі виникли взаємні цивільні права та обов'язки на підставі укладеного договору фінансового лізингу.

Згідно зі статтею 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Частинами 1 та 2 статті 292 Господарського кодексу України передбачено, що лізингом є господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У пункті 3.4.3 Договору встановлено обов'язок лізингоодержувача своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Строк лізингу відраховується з моменту укладення сторонами акту передачі-приймання у користування предмета лізингу (далі - акт передачі), що укладається у 3-х автентичних примірниках (пункт 2.1 Договору). Відповідно до пункту 4.1 Договору черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям.

Суд при розгляді позовних вимог враховує наступне. Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Згідно з пунктом 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. №18 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Таким чином, оскільки відповідачем борг у сумі 48.587,36 грн. погашено після подання позову до суду, провадження у справі в цій частині потрібно припинити.

Що стосується вимог про стягнення пені, то суд при ухваленні рішення враховував таке.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 7.1 Договору за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувачу за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

З огляду на це позивач обґрунтовано вимагає сплати неустойки (пені) за прострочення сплати відповідачем лізингових платежів в сумі 900,71 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 177,29 грн.. інфляційних втрат, 207,85 грн. - 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі статтями 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем частково спростовано доводи позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

В силу положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 1, 4 3 , 27, 33, 38, 43, 49, 79, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства "Сяйво-Стрий" (адреса: село Лисятичі, Стрийський район, Львівська область, 82421; ідентифікаційний код 33650468 ) на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (адреса: вулиця Мечникова, 16-А, місто Київ, 01601; ідентифікаційний код 30401456 ) 900,71 грн. пені, 207,85 грн. - 3% річних, 177,29 грн. інфляційних втрат, 1.827,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 48.587,36 грн. основного боргу.

Повне рішення складено 10.06.2014 року.

Суддя Рим Т.Я.