Рішення

від 06.06.2014 по справі 914/1594/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2014 р. Справа № 914/1594/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт-СМ», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародні автомобільні перевезення», м. Львів

про стягнення 10 718 грн. 27 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Бурдим К.В., представник (довіреність від 16.12.2013 р.);

від відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Горизонт-СМ», м. Київ звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародні автомобільні перевезення», м.Львів про стягнення 10 718 грн. 27 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 06.05.2014р. призначив розгляд справи на 26.05.2014 р. Ухвалою від 26.05.2014 р. розгляд справи відкладався на 06.06.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір на організацію перевезення вантажів. На виконання умов вказаного договору, позивач надав відповідачу відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав частково, станом на дату подання позову заборгованість становила 10 557 грн. 15 коп. Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 10557грн. 15 коп., а також 3% річних в розмірі 161 грн. 12 коп.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 06.05.2014 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало. За клопотанням позивача розгляд справи здійснювався в режимі відеоконференції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

10 жовтня 2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Горизонт-СМ» (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародні автомобільні перевезення» (експедитор) було укладено договір №VN101013 про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування.

Цей договір регулює взаємини сторін при виконанні перевізником (позивачем) доручень експедитора (відповідача) по плануванню, організації перевезень і транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажів в міжнародному сполученні, а також при розрахунках за виконані послуги (п. 1.1. договору).

Згідно п. 1.2. договору вартість транспортних послуг вказується в транспортному замовленні.

Відповідно до транспортного замовлення № VN031013 від 10.10.2013 р. позивач зобов'язувався здійснити перевезення вантажу по маршруту Німеччина - Україна.

Вартість перевезення згідно транспортного замовлення № VN031013 від 10.10.2013 р. становила 1 850 євро по курсу НБУ на день розвантаження автомобіля.

Позивач умови перевезення, зазначені в заявці та договорі, виконав повністю, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №320210842.

Умовами транспортного замовлення № VN031013 від 10.10.2013 р. передбачено, що оплата наданих перевізником за даним договором послуг здійснюється замовником протягом п'ятнадцяти-двадцяти банківських днів по отриманню поштою оригіналів документів (рахунку-фактури, товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою одержувача про прийняття вантажу, акту виконаних робіт).

Позивачем було надіслано відповідачу товарно-транспортну накладну (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001117 від 15.10.2013 р. на суму 20057грн. 15 коп. та рахунок-фактуру.

Вищевказані документи отримані відповідачем 23.10.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач оплатив послуги частково в сумі 9 500 грн. 00 коп., що підтверджується виписками з банківського рахунку

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості послуг на дату розгляду справи в суді не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 557 грн. 15 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вищевказаних вимог, позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 161 грн. 12 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 10557грн. 15 коп. основного боргу, 161 грн. 12 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626, 909 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародні автомобільні перевезення», м. Львів, вул. Збаразька, 4 (ідентифікаційний код 38582760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт-СМ», м. Київ, вул. Артема, 1-5, офіс 613 (ідентифікаційний код 30524716) 10557грн. 15 коп. основного боргу, 161 грн. 12 коп. 3% річних, 1 827 грн. 00коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 06.06.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 10.06.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.