Рішення

від 04.06.2014 по справі 914/1368/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2014 р. Справа № 914/1368/14

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро", м. Київ, до відповідача:фермерського господарства "Лаяр", м. Старий Самбір, про: стягнення заборгованості. Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:Бонтлаб В.В. - довіреність від 19.03.2014 р., відповідача:не з'явився, На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" до фермерського господарства "Лаяр" про стягнення коштів. Ухвалою від 16.04.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 21.05.2014 р. Розгляд справи відкладався на 04.06.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору поставки №ЗР-165/13 від 07.06.2013 р. не оплатив у повному обсязі вартості отриманого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 18.380,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 7.352,00 грн. дооцінки вартості неоплаченого товару, 1.594,62 грн. пені, 263,63 грн. інфляційних втрат, 4.369,87 грн. - 36% річних, 3.676,00 грн. штрафу.

Відповідач в жодне з проведених судових засідань не з'являвся, причин неприбуття не повідомив, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового розгляду справи, що підтверджується долученими до матеріалів справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, проти позову в установленому порядку не заперечив. За таких обставин відповідачу було створено усі можливості для висловлення власної позиції з приводу предмета спору та подання доказів на свій захист.

Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті. При цьому суд враховує ту обставину, що відповідачу було створено всі належні умови для реалізації власного права на захист, однак відповідач таким правом не скористався, своїх заперечень суду не надав ні в письмовому вигляді, ні шляхом скерування повноважного представника в судове засідання.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір поставки №ЗР-165/13 від 07.06.2013 р. (надалі - Договір). Згідно з умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується передати у власність покупця (відповідач у справі) продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму, визначену договором.

Загальна сума договору визначається сукупністю додатків та/або рахунків-фактур, та які є невід'ємною частиною цього договору. У разі зміни курсу гривні до долара США, постачальник проводить перерахунок (дооцінку) вартості поставленого, але не оплаченого покупцем товару (пункти 2.3, 2.4 Договору).

У додатку №1 від 07.10.2013 р. до Договору сторонами погоджено, що поставці підлягає товар у сумі 7.560,00 грн. (еквівалент 921,95 доларів США). Покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 100% вартості товару, що складає 7.560,00 грн. шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 14.10.2013 р.

Позивачем передано, а відповідачем прийнято товару на суму 18.380,00 грн., про що свідчить видаткова накладна №2875 від 07.06.2013 р., видаткова накладна №4968 від 07.10.2013 р. на суму 7.560,00 грн. Видаткові накладні скріплені печатками підприємств та підписами представників. Жодних претензій щодо обсягу та якості переданого товару немає.

Відповідачем не спростовано факту заборгованості перед позивачем, доказів погашення боргу у сумі 18.380,00 грн. суду не надано.

При ухваленні рішення суд керувався таким.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі Договору купівлі-продажу в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 3.5 Договору передбачено, що товар переданий покупцю в межах цього договору тільки згідно з накладними (без укладення інших письмових угод - додатків) має бути ним оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною. В тому випадку, коли курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу доларів США до гривні на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вищим за курс відповідної іноземної валюти на день укладення додатку, сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу: С=А 1 /А 2 *В, де С - сума належної оплати; В - ціна товару на момент підписання додатку; А 1 - курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу доларів США до гривні на день перерахування коштів; А 2 - курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу доларів США до гривні на день підписання відповідного додатку.

У разі зміни курсу гривні до долара США, постачальник проводить перерахунок (дооцінку) вартості поставленого, але не оплаченого покупцем товару (пункт 2.4 Договору).

За таких обставин, оскільки у відповідача виник обов'язок з оплати вартості поставленого йому товару, вимоги позивача про стягнення 18.380,00 грн. та 7.352,00 грн. дооцінки вартості товару є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з пунктом 7.1.1 Договору за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення, додатково штраф 20% від суми несплаченого боргу.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 1.594,62 грн. пені та 3.676,00 штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 263,63 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Сторонами у пункті 7.5 визначено, що в разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань, передбачених розділом 3 цього договору, покупець, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, 36% річних, якщо інший розмір річних не встановлено відповідним додатком до договору. Річні нараховуються на загальну сум простроченої оплати.

За таких обставин, оскільки сторонами у відповідності з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України погоджено нарахування річних від простроченої суми у більшому розмірі, ніж визначено законом, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 4.369,87 грн. - 36% річних, обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача частково, судовий збір потрібно покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з фермерського господарства "Лаяр" (адреса: вулиця Лева Галицького, будинок 42, місто Старий Самбір, Старосамбірський район, Львівська область, 82000; ідентифікаційний код 36765856 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" (адреса: вулиця Ямська, будинок 28-А, місто Київ, 03038; ідентифікаційний код 35472893 ) 18.380,00 грн. основного боргу, 7.352,00 грн., 1.594,62 грн. пені, 263,63 грн. інфляційних втрат, 4.369,87 грн. - 36% річних, 3.676,00 грн. штрафу, 1.827,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.06.2014 р.

Суддя Рим Т.Я.