Постанова

від 28.05.2014 по справі 813/2491/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 року 11 год. 20 хв. м. Львів № 813/2491/14 Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

за участю представника позивача - не прибув

представника відповідача - не прибув

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за

позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бісер транс» до управління Укртрансінпекції у Львівській області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій від 11.03.2014 року № 012227

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Бісер транс» до управління Укртрансінпекції у Львівській області про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11.03.2014 року № 012227.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що працівниками управління Укртрансінспекції у Львівській області було виявлено факт порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, яке насправді не мало місця, оскільки санітарний паспорт на перевезення в транспортному засобі продуктів харчування у позивача наявний та дійсний до 23.07.2014 року. Крім того, зазначає, що ним не отримано примірника акта перевірки отже, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною і підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. 28.05.2014 року подав до суду пояснення та клопотання про розгляд справи за наявними у справі документами. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. 28.05.2014 року подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позов заперечує у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях проти адміністративного позову, в яких він просить у задоволенні позову відмовити повністю. Зазначає, що посадові особи управління Укртрансінспекції у Львівській області при прийнятті постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, діяли у межах наданих їм повноважень та з дотриманням норм Закону України «Про автомобільний транспорт». Інспекторами позивача зафіксовано порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, а саме: відсутність у водія санітарного паспорта на момент проведення перевірки та перевезення вантажу (овочів та фруктів). ТОВ «Бісер транс» повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення, проте представник ТОВ «Бісер транс» на розгляд справи не з'явився. Вважає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу правомірною, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

За таких обставин суд на підставі ст. ст. 71, 128 КАС України ухвалив розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Державним інспектором управління Укртрансінспекції у Львівській області 14 лютого 2014 року о 12 год. 30 хв., на підставі завдання на перевірку № 018200 від 10.02.2014 року, проведено перевірку транспортного засобу Мерседес-бенц (д.н.з. НОМЕР_1), що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Бісер Транс», водій ОСОБА_1

За результатами перевірки складено акт від 14.02.2014 року № 009854 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Перевіркою встановлено порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, а саме: відсутній санітарний паспорт.

З актом перевірки водій транспортного засобу ОСОБА_1 ознайомився та надав пояснення: «санітарний паспорт виготовлений, однак не можу знайти в машині».

Управління Укртрансінспекції у Львівській області листом від 19.02.2014 року № 967/12/77-14 запрошувало позивача, ТОВ «Бісер Транс», на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення позивачу 27.02.2014 року. Однак представник позивача на розгляд справи 11.03.2014 року не з'явився.

Начальник управління Укртрансінспекції у Львівській області прийняв постанову від 11.03.2014 року № 012227 про застосування до ТОВ «Бісер Транс» адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700 грн за порушення, передбачене абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, передбачених ст. 39, ст. 48 цього Закону.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи та пояснення сторін, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог виходячи із наступного.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001 року, зі змінами та доповненями (далі - Закон № 2344).

Згідно зі ст. 1 Закону № 2344 автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Частиною 14 ст. 6 Закону № 2344 державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до п.п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відтак, Укртрансінспекція та її територіальні органи наділені повноваженнями здійснювати державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять свою діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Відповідно до вимог ст. 48 Закону № 2344, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону № 2344 водій транспортного засобу зобов'язаний, окрім іншого, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

З урахуванням вимог п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 (надалі - Правила), котрі визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Згідно з пунктами 12.2 та 12.3 Правил передбачено, що для перевезення специфічних (побутових, харчових, швидкопсувних тощо) вантажів необхідно надавати спеціалізований та відповідно обладнаний рухомий склад згідно з вимогами санітарних правил і нормативів. Забороняється використання рухомого складу, призначеного для перевезення харчових продуктів, для перевезення інших вантажів.

Рухомий склад, що перевозить харчові продукти, повинен мати санітарний паспорт автомобіля та спеціальне маркування ("хліб", "молоко", "риба" тощо).

Як встановлено перевіркою та не заперечується позивачем, ТОВ «Бісер транс» надавало послуги з перевезення овочів та фруктів згідно товарно-транспортної накладної ПР-(5)11304/1-6 від 14.02.2014 року автомобілем марки Мерседес-бенц д.н.з. НОМЕР_1, водій ОСОБА_1 Перевіркою виявлено відсутність у водія санітарного паспорта автомобіля.

Твердження позивача про протиправність постанови з огляду на те, що санітарний паспорт автомобіля на момент перевірки був виготовлений, суд вважає помилковим, оскільки чинне законодавство покладає обов'язок на водія транспортного засобу мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень, у тому числі санітарний паспорт автомобіля.

Проте, з пояснень водія слідує, що він санітарний паспорт не міг знайти в машині. Крім того, ознайомившись із актом перевірки водій викладене у акті не спростував, санітарний паспорт автомобіля інспектору не надав.

З огляду на вказане, подана представником позивача до суду копія санітарного паспорта № 14 від 22.01.2014 року не доводить протиправності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень та не спростовує правомірність прийняття оскаржуваної постанови, оскільки такий санітарний паспорт не був наданий водієм при проведені перевірки.

Інші належні, допустимі, достовірні докази, які б підтверджували, що на момент перевірки у водія був санітарний паспорт у позивача відсутні.

Згідно з ст. 60 Закону № 2344, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 26-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Як вбачається з копії повідомлення управління Укртрансінспекції у Львівській області, підписаної водієм ОСОБА_1, копії листа управління Укртрансінспекції у Львівській області та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, позивачу було відомо про час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 11.03.2014 року з 10.00 год. до 13:00 год. за адресою місцезнаходження Управління.

Суд звертає увагу, що позивач не скористався своїм правом на ознайомлення із матеріалами справи, представлення доказів, заявлення клопотань, користування правовою допомогою та оскарження складеного акта.

Факт ознайомлення з актом від 14.02.2014 року № 009854 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, отримання запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт водієм ОСОБА_1 та надання ним пояснень позивачем не заперечується.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За результатами судового розгляду справи позивачем не доведено підставності позовних вимог, натомість відповідач належними та допустимими доказами підтвердив, що у спірних правовідносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, обґрунтовано та розсудливо, з урахуванням усіх необхідних обставин.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бісер транс» про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11.03.2014 року № 012227 в сумі 1700 грн, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частин 1, 2 статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частина 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, що становить 182,70 грн (10% від 1827,00 грн). Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Бісер транс», тому з позивача слід стягнути решту суми судового збору. За подання адміністративного позову до суду позивач сплатив 183,08 грн. Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню із ТОВ «Бісер транс» становить 1643,92 грн (1827- 183,08 = 1643,92).

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бісер транс» (ЄДРПОУ 36383511, вул. Відродження, 5, м. Пустомити, Львівська область) до Державного бюджету (р/р 31217206784003, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014, одержувач - УДКСУ у Залізничному районі м. Львова, ЄДРПОУ - 38007594) 1643 (одну тисячу шістсот сорок три) гривні 92 коп. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова виготовлена в повному обсязі 02 червня 2014 року.

Суддя Кедик М.В.