Ухвала

від 26.05.2014 по справі 2а-14426/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2014 р. м. Київ К/800/34304/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Бовкун В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Король Л.В., Ігнатенка С.Т.

відповідача - Катамай Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2012

у справі № 2а-14426/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Протеїн Агро»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Каховка Протеїн Агро» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби № 0006515668 від 19.10.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про заміну відповідача, у зв'язку із реорганізацією, із Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки достовірності нарахування ТОВ «Каховка Протеїн Агро» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за травень, червень 2012 року, складено акт № 127/15-670 від 18.09.2012, в якому зафіксовано порушення п, 198.6 ст. 198 , п. 200.1 ст. 200, п. п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: до складу податкового кредиту з ПДВ за травень та червень 2012 року віднесені суми ПДВ в розмірі 3 114 820 грн. та 1 132 078 грн., відповідно, на підставі податкових накладних, виписаних ПМП «Марія», ПП «Авто-Агро-Світ», ТОВ «АМАТ Херсон», ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Схід-Альянс 2011», ФГ «Південна зірка», які не можуть підтверджувати право платника податків на податковий кредит, оскільки правочини позивача з вказаними контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків, вчинені виключно з метою формування додаткового ланцюгу проходження ТМЦ та формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності, тобто є нікчемними, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування позивача у травні та червні 2012 року.

На підставі результатів проведеної перевірки, 19.10.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006515668 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 4 246 898 грн., в т.ч.: за травень 2012 року на 3 114 820 грн., за червень 2012 року на 1 132 078 грн.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, податковий орган виходив з відсутності документального підтвердження права ТОВ «Каховка Протеїн Арго» на включення сум по взаємовідносинам з ПМП «Марія», ПП «Авто-Агро-Світ» та ТОВ «АМАТ Херсон», з огляду на наявність актів від 17.08.2012 № 432/22-4/35330165 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Авто-Агро-Світ» та від 28.08.2012 № 118/15-3/24117971 про неможливість проведення зустрічної звірки ПМП «МАРИЯ», від 28.08.2012 № 115/15-3/35330301 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АМАТ Херсон».

Однак, як встановлено матеріалами справи, на підтвердження правомірності виникнення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПМП «Марія», ПП «Авто-Агро-Світ», ТОВ «АМАТ Херсон», ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Схід-Альянс 2011», ФГ «Південна зірка» надано: договори поставки з додатками, рахунки-фактури, видаткові накладні, акти здачі-прийому виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, реєстри накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовій пробі, податкові накладні.

Також в судовому порядку встановлено транспортування придбаного товару та його використання в господарській діяльності шляхом переробки, з підтвердженням матеріалів справи, а саме: реєстрами надходження сої за період травень-червень 2012 pоку, журналами прохідної підприємства реєстрації заїзду і виїзду автотранспорту за вказаний період, журналами лабораторних аналізів сої, журналами вагової зважування сої, звітами вагової в період з 01.05 по 30.06.2012 про надходження сої, журналами обліку приймання сої елеватором з автотранспорту (автомобілерозвантажувачів), товарно-транспортними накладними.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з абз. «а» п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 зазначеного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагентам, в сумі визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит, що в даному випадку в судовому порядку встановлено з підтвердженням матеріалів справи.

Відповідно до п. п. 200.1-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Оскільки, в судовому порядку встановлено правомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами (ПМП «Марія», ПП «Авто-Агро-Світ», ТОВ «АМАТ Херсон», ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Схід-Альянс 2011», ФГ «Південна зірка») та помилковість висновків акту перевірки про завищення позивачем від'ємного значення податку на додану вартість за травень, червень 2012 року, прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є безпідставним.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний