Справа № 1570/3165/2012
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2014 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколенко О.М.
при секретарі - Гаврилюк І.С.
представника позивача - Повалко В.В. (за довіреністю),
представника відповідача - Лупуленко О.П. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Базальт" до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Базальт" до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2012 року № 0007192301.
Так, позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Будівельно-комерційна фірма "Базальт" щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість з питань взаєморозрахунків та правових відносин з ТОВ «Реконструкція» за лютий, квітень 2011 року, ТОВ «Гражданпромспецпроект» за червень-липень 2011 року, ТОВ «ВСТК» за травень-липень 2011 року, за результатами якої відповідачем складено акт № 22/23-213/36503288/1013 від 24.02.2012 року, яким встановлено порушення позивачем вимог: пп. 44.6, пп. 44.1 ст.14, п.185.1 ст.185, ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого товариством занижено податок на додану вартість у сумі 296051,30 грн. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 року № 0007192301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 296051,30 грн. - за основним платежем та на 6180,20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Позивач із висновками акту перевірки про порушення вказаних норм законодавства не погоджується, вважає їх необґрунтованими і такими, що не відповідають законодавству України, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
По-перше, як вказує позивач, відповідачем порушено порядок організації та проведення перевірки, оскільки перевірка була проведена не за місцезнаходженням платника податків та зважаючи на те, що в наказі і направлені на перевірку зазначено про проведення перевірки не позивача, а ТОВ «ВКФ «Базальт».
По-друге, як вказує позивач, на момент подання податкових декларацій ТОВ «БКФ «Базальт» було правомірно відображено податковий кредит за господарськими операціями із контрагентами позивача, а висновки акту перевірки зроблено без дослідження первинних документів, вони не ґрунтуються на фактичних обставинах та ухвалені поза межами компетенції податкового органу, оскільки визнання угод нікчемними не входить до повноважень податкових органів, визначених чинним законодавством.
Втретє, позивач посилається на те, що податковий кредит, сформований товариством на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Реконструкція», ТОВ «ВСТК», ТОВ «Гражданпромспецпроект» за період лютий, квітень-липень 2011 року, був самостійно зменшений позивачем, про що були подані відповідні уточнюючі декларації, які, в свою чергу, неправомірно та безпідставно не визнані відповідачем як податкова звітність.
Отже, як вказує позивач, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси встановлює факт заниження податку на додану вартість з мотивів безпідставно сформованого податкового кредиту, який самостійно зменшений ТОВ «БКФ «Базальт», що є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
В судовому засіданні 20.05.2014 року судом в порядку правонаступництва згідно ст.55 КАС України здійснено заміну відповідача - державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, з урахуванням судових рішень в адміністративній справі №1570/3163/2012 та просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, оскільки станом на момент його прийняття уточнюючі розрахунки позивача з ПДВ за перевіряємий період 2011 року мали статус "не визнано як податкова звітність", про що було повідомлено товариству відповідними листами.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Базальт" (надалі - TOB "БКФ "Базальт", товариство) зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 22.05.2009 року за №15561020000035560 за юридичною адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 35, офіс 103, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копії яких наявні в матеріалах справи (т.1 а.с.8-10).
Судом встановлено, що на момент проведення перевірки та складання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення товариство знаходилось на податковому обліку в державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС (яка у подальшому реорганізована в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області), та у період, за який проводилась перевірка, ТОВ "БКФ "Базальт" було зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100232376 про реєстрацію платника податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 365032815520 (т.1 а.с.12) та п.п.2.4, 2.4.1 акту перевірки (т.1 а.с.15).
Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками здійснення своєї господарської діяльності у 2011 році ТОВ "БКФ "Базальт" щомісячно подавало до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податкові декларації з ПДВ, а також додаток №5 до них "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" разом із реєстрами отриманих податкових накладних за цей період (т.1 а.с.155-250, т.2 а.с.1-44).
При цьому, як зазначено в адміністративному позові та підтверджено поясненнями представника позивача, у зв'язку із тим, що контрагенти позивача не дотримувались умов укладених договорів, за наслідками яких позивачем, в тому числі, сформовано податковий кредит у спірній сумі у 2011 році, ТОВ "БКФ "Базальт" у січні 2012 року надало до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок, а також відповідні додатки 5 до них - "розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (т.1 а.с.66-97, т.2 а.с.45-118).
31.01.2012 року за № 4031/15-211 ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на адресу ТОВ "БКФ "Базальт" направлено лист (т.1 а.с.153), відповідно до якого відповідач повідомив позивача, що, в тому числі, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ за лютий, квітень-липень 2011 року подані товариством з порушенням вимог п.4.3 та п.4.6 розділу 4 Наказу ДПА України №827 від 31.12.2008 року, п.46.1 ст.46 та п.48.1 ст.48 ПК України, у зв'язку із чим податкову звітність не визнано як податкову.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, з 13.02.2012 року по 17.02.2012 року на підставі наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 13.02.2012 року №303 та направлення на перевірку №252 від 13.02.2012 року (т.1 а.с.25-26, 151-152, т.2 а.с.179-180), згідно з пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 ст. 75, пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "БКФ "Базальт" (код 36503288) щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість з питань взаєморозрахунків та правових відносин з ТОВ «Реконструкція» за лютий, квітень 2011 року, ТОВ «Гражданпромспецпроект» за червень-липень 2011 року, ТОВ «ВСТК» за травень-липень 2011 року, за результатами якої складено акт № 22/23-213/36503288/1013 від 24.02.2012 року, яким встановлено порушення позивачем вимог: пп. 44.6, пп. 44.1 ст.14, п.185.1 ст.185, ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого товариством занижено податок на додану вартість у сумі 296051,30 грн. (т.1 а.с.14-24).
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 року № 0007192301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 296051,30 грн. - за основним платежем та на 6180,20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1 а.с.13).
Не погодившись з висновками податкового органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив вищевказане рішення в судовому порядку.
Спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки висновках відповідача про порушення позивачем вимог пп. 44.6, пп. 44.1 ст.14, п.185.1 ст.185, ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 296051,30 грн. Вказані порушення обґрунтовані відповідачем тим, що під час перевірки не встановлено документального підтвердження відображених в податковому обліку господарських відносин ТОВ "БКФ "Базальт" з постачальниками у деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період.
Так, зокрема, в акті зазначається, що для проведення перевірки позивача із контрагентами за період лютий, квітень-липень 2011 року використано:
- запит щодо надання первинних документів від 26.12.2011 року № 51394/23-209, на який не надано пояснень щодо правомірності формування податкового кредиту з ПДВ з питань взаєморозрахунків та правових відносин з контрагентами, а також, не надано первинних документів;
- податкові декларації з податку на додану вартість за лютий, квітень-липень 2011 року, додаток №5 до них;
- уточнюючі декларації з ПДВ та додаток №5 до них за вказаний період, надані товариством до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси в електронному вигляді (статус декларацій - «не визнано як податкова звітність»);
- бази даних: АРМ «Облік податків і платежів», АС «БестЗвіт», АІС «РПП», «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»;
- податкову інформацію, а саме, акти перевірок по ТОВ «Реконструкція» за лютий, квітень 2011 року, по ТОВ «Гражданпромспецпроект» за червень-липень 2011 року, по ТОВ «ВСТК» за травень-липень 2011 року (т.2 а.с181-233).
Так, в акті перевірки зазначено, що в ході проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "БКФ "Базальт" встановлено:
- неможливість фактичного здійснення ТОВ "БКФ "Базальт" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу та відсутність реальних поставок товару від постачальників;
- ненадання (відсутність на момент проведення перевірки) первинних підтверджуючих документів щодо визначення платником податкового кредиту з ПДВ;
- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;
- порушення ч.1, ч.5 ст.203, ч.1 ст.207, ч.1, ч.2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "БКФ "Базальт" з постачальниками та покупцями.
Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно витягу з ЄДР, одними із основних видів діяльності позивача за КВЕД є: 45.21.0 - будівництво будівель, 45.25.1 - інші спеціалізовані будівельні роботи, 51.53.2 - оптова торгівля будівельними матеріалами (т.1 а.с.9-10).
Судом встановлено, що здійснюючи свою господарську діяльність, ТОВ "БКФ "Базальт" уклав господарські договори із його контрагентами (т.1 а.с.27-42), а саме:
- із TOB «ВСТК» позивачем укладені: договір купівлі - продажу № БМ051 від 01 травня 2011 року; договір підряду № С1063 від 16 травня 2011 року; договір підряду № С1064 від 16 травня 2011року; договір поставки № С1066 від 08 червня 2011 року;
- із TOB «Реконструкція» позивачем укладені: договір підряду № Д851 від 07 лютого 2011 року; договір підряду № Д853 від 31 березня 2011 року; договір підряду № Д854 від 31 березня 2011 року;
- із ТОВ «Гражданпромспецпроект» позивачем укладений договір купівлі - продажу № БМ 702 від 01 червня 2011 року.
На виконання умов зазначених договорів TOB «БКФ «Базальт» перераховано на користь контрагентів-постачальників грошові кошти у якості попередньої оплати за товари та послуги (роботи), що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи (т.2 а.с.147-167).
Суд зазначає, що відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість з 01.01.2011 року регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України.
Порядок формування податкового кредиту визначений ст. 198 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 ст.198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих(сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до абз.1 п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
В свою чергу, згідно п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Відповідно п. 49.9 цього ж Кодексу за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Як вже встановлено судом та не заперечувалось сторонами, позивачем за наслідками здійснення своєї господарської діяльності у 2011 році надано до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податкові декларації з ПДВ, а також додаток №5 до них "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" разом із реєстрами отриманих податкових накладних за цей період. Як вбачається з додатків №5 до вказаних податкових декларацій з ПДВ, позивачем до складу податкового кредиту по контрагенту TOB «Реконструкція» (індивідуальний податковий номер 326231215528) включено суми ПДВ у розмірі 100000 грн. у березні 2011 року та у розмірах 33333,33 грн. та 54466 грн. у квітні 2011 року; по контрагенту ТОВ «Гражданпромспецпроект» (індивідуальний податковий номер 365024715537) включено суму ПДВ у розмірі 19066,70 грн. у червні 2011 року та у розмірі 19716,67 грн. у серпні 2011 року; по контрагенту TOB «ВСТК» (індивідуальний податковий номер 351798215535) включено суму ПДВ у розмірі 9446,67 грн. у травні 2011 року, у розмірах 21688,56 грн. та 33333,34 грн. у липні 2011 року, у розмірі 5000 грн. у жовтні 2011 року.
В свою чергу, як вказує позивач, у зв'язку із тим, що контрагенти позивача не дотримувались умов укладених договорів, за наслідками яких позивачем, в тому числі, сформовано податковий кредит у спірних сумах за відповідні періоди 2011 року, ТОВ "БКФ "Базальт" у січні 2012 та у лютому 2012 року надало до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок, а також відповідні додатки 5 до них - "розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів".
Згідно вказаних уточнюючих розрахунків позивачем, зокрема, виключено зі складу податкового кредиту суму ПДВ у загальному розмірі 296051,23 грн., з яких:
- у березні 2011 року у розмірі 100000 грн. по контрагенту із індивідуальним податковим номером 326231215528 (TOB «Реконструкція») (т.2 а.с.54,61);
- у квітні 2011 року у розмірах 33333,33 грн. та 54466 грн. по контрагенту із індивідуальним податковим номером 326231215528 (TOB «Реконструкція») (т.2 а.с.68,75);
- у травні 2011 року у розмірі 9446,67 грн. по контрагенту із індивідуальним податковим номером 351798215535 (TOB «ВСТК») (т.2 а.с.82,89);
- у червні 2011 року у розмірі 19066,67 грн. по контрагенту із індивідуальним податковим номером 365024715537 (ТОВ «Гражданпромспецпроект») (т.2 а.с.96,103);
- у липні 2011 року у розмірах 21688,56 грн. та 33333,33 грн. по контрагенту із індивідуальним податковим номером 351798215535 (TOB «ВСТК») (т.2 а.с.110, 117);
- у серпні 2011 року у розмірі 19716,67 грн. по контрагенту із індивідуальним податковим номером 365024715537 (ТОВ «Гражданпромспецпроект») (т.2 а.с.124, 131);
- у жовтні 2011 року у розмірі 5000 грн. по контрагенту із індивідуальним податковим номером 351798215535 (TOB «ВСТК») (т.2 а.с.138,145).
Відповідно до п.50.1. ст.50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
При цьому, як встановлено судом, 31.01.2012 року за № 4031/15-211 та 20.03.2012 року за №1683/10/15-2 ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на адресу ТОВ "БКФ "Базальт" направлено листи (т.1 а.с.153-154), відповідно до яких відповідач повідомив позивача, що уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2011 року подані товариством з порушенням вимог п.4.3 та п.4.6 розділу 4 Наказу ДПА України №827 від 31.12.2008 року, п.46.1 ст.46 та п.48.1 ст.48 ПК України, у зв'язку із чим податкова звітність вважається невизнаною.
В свою чергу, як зазначено представником відповідача та вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси при проведенні перевірки позивача використано та взято до уваги податкові декларації з ПДВ за перевіряємий період 2011 року без наданих уточнюючих розрахунків з ПДВ за 2011 рік, оскільки станом на момент проведення перевірки уточнюючі розрахунки з ПДВ за перевіряємий період 2011 року мали статус "не визнано як податкова звітність".
Отже, як вбачається з викладеного, спірна сума ПДВ у загальному розмірі 296051,30грн. виникла внаслідок включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених позивачем за товар (роботи) згідно укладених договорів із ТОВ «Реконструкція», ТОВ «Гражданпромспецпроект», ТОВ «ВСТК» та відповідно невизнання як податкової звітності поданих позивачем уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2011 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок із додатком 5 до них за вказаний період, згідно яких сума ПДВ у розмірі 296051,23 грн. була виключена зі складу податкового кредиту.
Водночас, судом встановлено, що не погодившись з правовими підставами для невизнання як податкової звітності поданих позивачем уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2011 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок із додатком 5 до них за вказаний період, згідно яких сума ПДВ у розмірі 296051,23 грн. була виключена зі складу податкового кредиту, ТОВ "БКФ "Базальт" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити певні дії (т.1 а.с.98).
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року в адміністративній справі №1570/3163/2012, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 року (т.1 а.с.137-141) позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Базальт» задоволено у повному обсязі та визнано неправомірним і скасовано рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, викладене у листі № 4031/05-211 від 31.01.2012 щодо невизнання в якості податкової звітності уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, поданих ТОВ «БКФ «Базальт» 23.01.2012 року за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2011 року; визнано неправомірним та скасовано рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, викладене у листі № 1683/10/15-2 від 20.03.2012 року щодо невизнання в якості податкової звітності уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, поданих ТОВ «БКФ «Базальт» 24.02.2012 року за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2011 року; зобов'язано державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС визнати як податкову звітність та занести до електронних баз данні уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, поданих ТОВ «БКФ «Базальт» 23.01.2012 року та 24.02.2012 року за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2011 року (т.1 а.с.129-136).
Вказані рішення судів першої та апеляційної інстанції вмотивовані тим, що з аналізу зазначеної податкової звітності ТОВ «Будівельно-комерційна фірма «Базальт», вбачається, що вона містить усі обов'язкові реквізити податкової декларації, які повинні бути заповнені платником податків. Також, у судових рішеннях зазначено, що у наданих ТОВ «Будівельно-комерційна фірма «Базальт» уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за вказані періоди, судом не встановлено порушень позивачем норм п. 4.3 та 4.6 розділу 4 наказу ДПА України від 31.12.2008 № 827 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України». Крім того, у рішенні суду апеляційної інстанції зазначено, що листи ДПІ у Малиновському районі від 31.01.2012 року за вих. № 4031/15-211 та від 20.03.2012 року за вих. № 1683/10/15-2 направлені позивачу з порушенням строку, встановленого пп. 49.11.1 Податкового кодексу України.
При цьому, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №1570/3163/2012, Одеським окружним адміністративним судом за клопотанням представника позивача провадження у справі № 1570/3165/2012 було зупинено.
Враховуючи викладене, оскільки відпали обставини, які були підставою для зупинення провадження по справі, у судовому засіданні 20.05.2014 року провадження у справі № 1570/3165/2012 поновлено.
У відповідності до частини 5 статті 254 КАС України постанова чи ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої ці обставини встановлені.
При цьому, не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду.
Як вбачається з викладеного, вищевказаною постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2012 року в адміністративній справі №1570/3163/2012, яка набрала законної сили, встановлено протиправність рішень державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, викладених у листах № 4031/05-211 від 31.01.2012 року та № 1683/10/15-2 від 20.03.2012 року щодо невизнання в якості податкової звітності уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, поданих ТОВ «БКФ «Базальт» 23.01.2012 року та 24.02.2012 року за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2011 року та зобов'язано податковий орган визнати як податкову звітність та занести до електронних баз данні уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, поданих ТОВ «БКФ «Базальт» 23.01.2012 року та 24.02.2012 року за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2011 року.
Слід зазначити, що згідно п.49.13 ст.49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Відповідно до пп. 4.27.1. п.4.27 розділу 4 Наказу ДПС України від 14 червня 2012 року N516 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України", якщо за результатами судового або адміністративного оскарження платником податків дій службової (посадової) особи ОДПС щодо відмови у прийнятті податкової звітності задовольняються вимоги платника податків, то: на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або рішення органу ДПС про результати розгляду скарги в електронних базах податкової звітності для відповідної декларації скасовується статус "Не визнано як податкова декларація" та встановлюється діючий статус "Визнано як податкова декларація за рішенням суду" у день отримання підрозділом приймання та обробки податкової звітності рішення суду або рішення органу ДПС з введенням реєстраційних даних підстави (рішення суду або рішення органу ДПС).
На підставі службової записки структурного підрозділу юридичних або фізичних осіб, в якій вказується сума, що підлягає нарахуванню (зменшенню), підрозділ прогнозування, аналізу, обліку та звітності вносить зазначену інформацію до АІС "Облік податків і платежів".
Згідно отриманого відповідачем запиту суду від 29.05.214 року щодо надання інформації стосовно виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2012 року в адміністративній справі №1570/3163/2012, яке набрало законної сили, в частині визнання як податкової звітності та занесення до електронних баз данні уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, поданих ТОВ «БКФ «Базальт» 23.01.2012 року та 24.02.2012 року за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2011 року, письмової відповіді отримано не було. Водночас, представник відповідача у судовому засіданні не зміг надати суду відповідну інформацію щодо виконання відповідачем рішення суду.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, враховуючи постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2012 року в адміністративній справі №1570/3163/2012, яка набрала законної сили, та виходячи із системного аналізу положень ст.ст.48-50 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що акт перевірки № 22/23-213/36503288/1013 від 24.02.2012 року, який складений відповідачем без врахування даних уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2011 року, а також відповідних додатків 5 до них - "розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", якими сума ПДВ у загальному розмірі 296051,23 грн. виключена зі складу податкового кредиту, є таким, що складений безпідставно та необґрунтовано, а отже податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 року № 0007192301, винесене на підставі вказаного акту перевірки є протиправним та підлягає скасуванню.
Водночас, зважаючи на викладене, суд не надавав правової оцінки господарським взаємовідносинам ТОВ «БКФ «Базальт» із його контрагентами та не досліджував у даній справі питання фактичності і реальності господарських операцій позивача з його постачальниками. Разом з цим, судом не досліджувалось питання правомірності віднесення ТОВ «БКФ «Базальт» до складу податкового кредиту згідно уточнюючих розрахунків за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2011 року суми ПДВ у загальному розмірі 296051,23 грн. по контрагенту із індивідуальним податковим номером « 344507115248», оскільки такі дані не слугували підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та не є предметом розгляду по даній адміністративній справі.
При цьому, суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідачем згідно висновку акту перевірки невірно зазначені періоди, у яких позивачем віднесено спірні суми ПДВ до складу податкового кредиту згідно даних декларацій з ПДВ.
Разом з цим, слід зауважити, що ні під час судових засідань, ні на запит суду з боку відповідача не було надано копії запиту до ТОВ «БКФ «Базальт» щодо надання первинних документів від 26.12.2011 року № 51394/23-209, на який міститься посилання в акті перевірки та доказів його отримання позивачем. При цьому, представником позивача під час розгляду справи зазначено, що вказаний запит від 26.12.2011 року № 51394/23-209 товариство не отримувало.
Водночас, при розгляді даної справи, судом не беруться до уваги посилання позивача на те, що відповідачем не було проведено виїзну перевірку позивача та на те, що в наказі і направлені на перевірку зазначено про проведення перевірки не позивача, а ТОВ «ВКФ «Базальт», оскільки, по-перше, посилання позивача на те, що перевірка проводилась не за місцезнаходженням позивача не підтверджено жодними доказами, та спростовуються наявною в матеріалах справи копією направлення на перевірку із підписом на ньому головного бухгалтера ТОВ «БКФ «Базальт» від 13.02.2012 року про отримання наказу на перевірку від 13.02.2012 року №303 та пред'явлення направлення на перевірку від 13.02.2012 року №252. А по-друге, суд враховує те, що зазначення у вказаних наказі та направлені на перевірку замість ТОВ «БКФ «Базальт», - ТОВ «ВКФ «Базальт», є технічною опискою, оскільки у цих документах зазначено код ЄДРПОУ платника податку « 36503288», який є кодом саме позивача - ТОВ «БКФ «Базальт».
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового овідомлення-рішення щодо нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.
Таким чином, виходячи з викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 22.03.2012 року № 0007192301 є протиправним та підлягає скасуванню, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілити відповідно до положень ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2,7,8,9,14,70,71,72,79,86,94,158-163,167,254 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Базальт" до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2012 року № 0007192301 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 22.03.2012 року № 0007192301.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 10.06.2014 року.
Суддя О.М. Соколенко
05 червня 2014 року
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Базальт" до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2012 року № 0007192301 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 22.03.2012 року № 0007192301.
10 червня 2014 року.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2014 |
Оприлюднено | 16.06.2014 |
Номер документу | 39136157 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Соколенко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні