Рішення

від 10.06.2014 по справі 905/2956/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.06.2014 Справа № 905/2956/14

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Асмановій Е.Е.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Прокурора м. Харцизька в інтересах держави в особі Іловайської міської ради, м.Іловайськ, Комунального підприємства «БІОН», м. Іловайськ

до відповідача 1.: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Альянс», м. Донецьк

до відповідача 2. Філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Альянс», м. Харцизьк

про стягнення 45025,67грн.

від Прокурора - не з'явився;

за участю представників сторін:

від позивача - Донцова К.О., Сарасеко М.В. - за довіреностями;

від відповідача 1. - не з'явився;

від відповідача 2. - Осипов М.С. - за довіреністю;

По справі була оголошена перерва з 05.06.2014р. на 10.06.2014р. на 09год. 30хвил.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов, Прокурором м. Харцизька в інтересах держави в особі Іловайської міської ради, м. Іловайськ, Комунального підприємства «БІОН», м. Іловайськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Альянс», м. Донецьк, філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Альянс», м. Харцизьк про стягнення заборгованості в сумі 45025,67грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилався на те, що відповідно до умов укладеного договору користування майном №б/н від 01.04.2013р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати за користування майном, однак у встановлений строк та належним чином їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 45025,67грн.,

Представник Іловайської міської ради 05.06.2014р. надав суду письмові пояснення по справі, де позов прокурора підтримує повністю та просив стягнути з відповідача борг в сумі 45025,67грн.

Представник Комунального підприємства «БІОН» надав суду письмові пояснення де позов прокурора підтримує у повному обсязі та просить стягнути з відповідача на користь КП «БІОН» борг у розмірі 45025,67грн.

Відповідач 1. у судове засідання не з'явився, через канцелярію надав графік погашення заборгованості за період з липня 2014р. по червень 2015р.

Відповідач 2. у судовому засіданні проти позову заперечував, надав відзив на позовну заяву, у якому просить припинити провадження по справі відносно відповідача 2.

За клопотанням прокурора та представників сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України (від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (від 03 липня 2012р. №5029-VІ) та усним клопотання представників сторін, справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача та відповідача 2., господарський суд встановив:

Між Комунальним підприємством «БІОН» (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Альянс» в інтересах і від імені якого діє філіал Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Альянс» в м. Харцизьку (користувач) 01 квітня 2013р. був укладений договір користування майном.

За умовами укладеного договору (п.1.1) Балансоутримувач дає згоду на експлуатацію Карти №1 полігону твердих побутових відходів, частини дороги, що веде до карти та приміщення АБК, площею 4кв.м., а також здійснення обліку вивозу твердих відходів на полігоні, а Користувач здійснює діяльність по виконанню комплексу мір, направлених на упорядкування розміщення відходів.

Пунктом 2.1. договору сторони встановили строк дії договору 2 роки 11 місяців, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до умов п.3.1. договору розмір плати за користування складає 5302,61грн. щомісячно. Балансоутримувач здійснює щомісячно індексацію плати за користування майном з урахуванням інфляції за розрахунковий місяць(п. 3.2. договору).

За п.3.3 договору оплата за цим договором здійснюється відповідно до виставлених рахунків. Розрахунки за даним договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Балансоутримувача протягом 10 днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 30 числа місяця наступного за розрахунковим(п.3.4. договору).

Згідно п.4.1. договору Користувач зобов'язався своєчасно сплачувати плату за користування майном.

Даний договір набирає чинності в день підписання його обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

До укладеного договору між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі майна, відповідно до якого КП «БІОН» передав, а ТОВ «Еко Альянс» прийняв в строкове платне користування Карту №1 полігону твердих побутових відходів, частину дороги, яка веде до карти та приміщення АБЬК, площею 4кв.м.

На виконання умов договору Балансоутримувачем у період з квітня 2013р. по березень 2014р. були виставлені до оплати рахунки за надані послуги користування майном всього на загальну суму 63630,67грн.

За твердженням позивача виставлені рахунки відповідачем були оплачені частково в сумі 18605,00грн.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складала 45025,67грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Приписами передбаченими ст.121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Безпосередньо до господарського суду право звернення прокурора передбачено пунктом 3 частини 1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України від 08.04.99 №3-рп/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідні ради є органами самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади.

Положеннями статті 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" управління об'єктами житлово-комунального господарства віднесено до власних повноважень органів місцевого самоврядування. Виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень здійснюється у тому числі через створені ними підприємства.

Вказані обставини підтверджують правомочність звернення прокурора м.Харцизька в інтересах держави в особі Іловайської міської ради, м. Іловайськ, Комунального підприємства «БІОН», м.Іловайськ до суду з вимогами про захист відповідних інтересів держави.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно вимог статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з положеннями статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України).

За приписами частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст.9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Водночас, на спірні правовідношення поширюється також дії спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до вимог передбачених статтями 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що істотною умовою договору є - орендна плата.

Приписами частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено обов'язки орендаря, де зазначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно вимог передбачених статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до вимог передбачених статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Зазначеній нормі повністю відповідає пункт 3.4 договору, у відповідності до якого відповідач повинен був перераховувати орендну плату щомісячно протягом 10 днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 30 число місяця, наступного за розрахунковим.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач 1. свої зобов'язання за Договором користування майном №б/н від 01.04.2013р. належним чином не виконав, плату за користування майном у період з квітня 2013р. по березень 2014р. сплатив не в повному обсязі, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 45025,67грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того відповідач 1. надав суду графік погашення заборгованості в сумі 45025,67грн. у період з липня 2014р. по червень 2015р., який суд приймає як визнання позовних вимог, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 45025,67грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем 1. був наданий до матеріалів справи графік погашення заборгованості в сумі 45025,67грн. рівними частками у період з липня 2014р. по червень 2015р., який суд розцінює як заяву про розстрочку виконання судового рішення та задовольняє даний графік погашення заборгованості у розмірі 45025,67рн. на 12 місяців у період з липня 2014р. по червень 2015р. рівними частками з липня 2014р. по травень 2015р. із сплатою 3752,14грн., в червні 2015р. - 3752,13грн.

Відповідно до вимог передбачених пунктом 4 частини 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду зазначеної справи відповідачем належним чином не спростовано вимоги викладені у позовній заяві, крім того ним визнано наявність боргу та надано клопотання про розстрочення сплати суми боргу.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язання по своєчасному і в повному обсязі по внесенню плати за користування майном, господарський суд дійшов ґрунтовного висновку задовольнити повністю позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених ст.ст.55, 121, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 10, 17, 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 2, 3, 10, 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст.9, 11, 202, 509, 526, 530, 598, 599, 610-612, 626, 629, 632, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 67, 173, 174, 193, 285 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 20, 22, 28, 29, 32-34, 36, 43, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Прокурора м. Харцизька в інтересах держави в особі Іловайської міської ради, м. Іловайськ, Комунального підприємства «БІОН», м. Іловайськ Іловайськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Альянс», м. Донецьк, філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Альянс», м. Харцизьк про стягнення заборгованості в сумі 45025,67грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Альянс» (83087, м. Донецьк, пр. Олександра Матросова, 24а, код ЄДРПОУ 35610322) на користь Комунального підприємства «БІОН» (86793, м. Іловайськ, вул. Донецька, 13, код ЄДРПОУ 20315556, р/р 26049097365 в ПАТ Донецька філія АБ «Експрес Банк», м. Іловайськ, МФО 335838) заборгованість в сумі 45025,67грн.

Розстрочити виконання рішення з щомісячною сплатою заборгованості з липня 2014року по травень 2015р. рівними частками по 3752,14грн., в червні 2015року - 3752,13грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Альянс» (83087, м. Донецьк, пр. Олександра Матросова, 24а, код ЄДРПОУ 35610322) на користь державного бюджету судовий збір в сумі 1827,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 11.06.2014р.

Суддя С.В. Тоцький