Постанова

від 05.03.2014 по справі 804/303/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 р. Справа № 804/303/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представників позивача Гладуша О.В., Логвин Н.В.,

представників відповідача Набивач Г.Ю., Гребенюк О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Бізнес і Право» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

09.01.14 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Бізнес і Право» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2013 року № 0002032201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 85145,00 грн., в тому числі за основним платежем - 68116,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі - 17029,00 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі висновків контролюючого органу відносно не підтвердження реальності господарських відносин та встановлення дефектності первинних документів, які є необґрунтованими, та такими, що не відповідають як фактичним обставинам, так і приписам законодавства. На думку позивача, наявність у нього податкових накладних та інших первинних документів за взаємовідносинами з ТОВ «ВК «Віконні системи» свідчить про наявність правових підстав відображення в бухгалтерському та податковому обліках підприємства здійснених господарських операцій з вказаним контрагентом. Наведене, з урахуванням підтвердження використання результатів здійсненої операції в господарській діяльності підприємства, є доказом реальності здійснених операцій та отримання економічного ефекту від її здійснення, що унеможливлює настання будь-яких збитків.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові та письмових поясненнях.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, проти задоволення позову заперечував. Подав до суду письмові заперечення які залучені до матеріалів справи (а.с. 172-174). Суду пояснив, що надані позивачем документи по взаємовідносинам з ТОВ «ВК «Віконні системи» не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності ТОВ «Юридична фірма «Бізнес і Право» придбаних товарів (робіт, послуг), а лише фіксують господарські операції з вказаними контрагентами. Проведеною перевіркою позивача, враховуючи матеріали перевірки зазначеного контрагента, складених податковим органом, в якому такий перебуває на обліку, не встановлено, а ТОВ «Юридична фірма «Бізнес і Право» не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «ВК «Віконні системи» носять реальний характер. За таких обставин, вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідачем на підставі наказу ДПІ від 14.08.13 № 140 та відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ВК «Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398) за період березень - листопад 2012 року. Результати проведеної перевірки оформлені відповідним актом від 30.08.2013 р. №319/2206/33972398 (а.с.8-16, далі - Акт).

За висновками вказаного Акту, проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивача із ТОВ «ВК Віконні системи», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, встановлено дефектність первинних документів, відсутність об'єктів оподаткування, а також встановлено порушення позивачем приписів п. 198.5ст.198, п.п. 196.1.7 п. 196 ст. 196 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України), в результаті чого, занижено податок на додану вартість всього у сумі 68115,45 грн., в тому числі за травень 2012 р. у розмірі 6117,83 грн., за червень 2012 р. у розмірі 3468,00 грн., за вересень 2012 р. у розмірі 16666,67 грн., за червень 2013 р. у розмірі 41862,95 грн., який сформовано по контрагенту ТОВ «ВК «Віконні системи»

За змістом вказаного Акту, підставою для наведених висновків слугував акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.12 №7212/224/33972398 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВК «Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Пасіфік» (код ЄДРПОУ 31684481) за вересень 2011 р., ТОВ «Олимп» (код ЄДРПОУ 31441243) за вересень 2011 р., ПП «Гермес» (код ЄДРПОУ 36293292) за лютий - березень 2011 р., БПП «Сура» (код ЄДРПОУ 30668399) за вересень 2011 р., ТОВ «Хімагросервіс» (код ЄДРПОУ 37237904) за січень 2011 р., ТОВ «Кафепродакшн» (код ЄДРПОУ 37275541) за січень 2011 р., ТОВ «Інфотерм» (код ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 р., ПВП «Форест» (код ЄДРПОУ 25158848) за червень 2011 р., їх реальності та повноти відображення в обліку», яким встановлено відсутність необхідних умов для здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ «ВК «Віконні системи», та нереальність здійснених операцій по ланцюгу постачання.

На підставі Акту перевірки відносно позивача, з посиланням на п.198.5 ст. 198, п.196.1 ст. 196 Податкового кодексу України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.09.13 № 0002032201, яким позивачу визначена до сплати сума за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 85145,00 грн. (а.с.17).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Як встановлено в ході розгляду справи, спірні суми податкового кредиту в розмірі 68115,45 грн. сформовані позивачем за взаємовідносинами з ТОВ «ВК «Віконні системи», які мали місце у березні - листопаді 2012р.

На підтвердження існування зазначених взаємовідносин та правомірності формування податкового кредиту позивачем подані до суду: 1) Договір оренди нежитлових приміщень від 30.12.2011 р. № 30-12-11, укладений між громадянином ОСОБА_5 (Орендодавець) та ТОВ «Юридична фірма «Бізнес і Право» (Орендар), п. 1.1 якого передбачено, що: «Орендодавець передає, а Орендар приймає в оплатне користування (далі - Оренда) розташовані на території нежитлові приміщення і місця загального користування загальною площею 449,0 м2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, для використання з метою здійснення підприємницької діяльності та для загального користування». Відповідно до п. 4.1.5 Договору також передбачено, що Орендар за свій рахунок, в об'ємах і терміни, визначені самостійно, але не пізніше дати, визначеної перевірки, робити поточні ремонти об'єкту оренди. Згідно з п. 4.2.1 Договору, Орендар має право здавати об'єкт оренди або його частину в суборенду (а.с. 18-20); 2) Акт прийому - передачі приміщень в оренду від 30.12.2011 р. (а.с. 21); 3) Додаткову угоду № 1 від 01.02.2012 р. до Договору від 30.12.2011 р. № 30-12-11, відповідно до п. 1 якої, пункт 1.1. Договору було викладено в новій редакції: «п. 1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове оплатне користування розташовані на території нежитлові приміщення і місця загального користування (кор.., лит. А-4, площею 1678 кв.м., лит. Б-4 площею 1055 кв.м.), загальною площею 2733,0 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, для використання з метою здійснення підприємницької діяльності та для загального користування», та доповнено Договір п. 4.4 - «п. 4.4. За свій рахунок, в об'ємах і терміни, визначені самостійно робити поточні ремонти та/або поліпшення Об'єкту оренди. При припиненні дії або достроковому розірванні Договору всі зроблені поліпшення не повертаються та їх вартість не компенсується Орендарю» (а.с. 22); 4) Акт прийому - передачі в оренду від 01.02.2012 р. (а.с. 23); 5) Договір будівельного підряду № 12/188 від 19.03.2012 р., укладений між ТОВ «Юридична фірма «Бізнес і Право» (Замовник) і ТОВ «ВК «Віконні системи» (Підрядник), згідно з умовами якого, Підрядник, на підставі технічного завдання власними силами з матеріалів Замовника виконує будівельно - монтажні роботи на об'єкті АДРЕСА_1) в обумовлені договором строки, а Замовник приймає та оплачує роботи на умовах цього договору (п. 1.1), Приймання Замовником виконаних Підрядником робіт здійснюється по акту приймання виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-2в) (п.1.2), на підставі заявки, поданої Підрядником, Замовник згідно Специфікації забезпечує постачання будівельних матеріалів, необхідних для виконання робіт по Договору (п. 8.1) (а.с. 24-31); 6) Додаткову угоду від 16.08.2012 р. до Договору будівельного підряду від 19.03.2012 р. № 12/188 про впорядкування об'єкту будівельно - монтажних робіт (а.с. 54); 7) Акти приймання - передачі матеріалів (а.с. 55-62); 8) Довідки про вартість виконаних робіт (а.с. 63-107); 9) податкові накладні: № 562 від 21.03.2012р. на суму 3130,00 грн.; № 589 від 04.04.2012р. на суму 20489,00 грн.; № 590 від 10.04.2012р. на суму 1460,00 грн.; № 591 від 23.04.2012р. на суму 16218,00 грн.; № 592 від 28.04.2012р. на суму 16218,00 грн.; № 82 від 14.08.2012р. на суму'22316,60 грн.; № 83 від 14.08.2012р. на суму 49200,00 грн.; № 105 від 18.09.2012р. на суму 100000,00 грн.; № 737 від 16.10.2012р. на суму 50000,00 грн.; №21 від 06.11.2012р. на суму 59748,84 грн.; № 103 від 27.11.2012р. на суму 69912,29 грн. (а.с. 108- 118); 10) платіжні доручення: № 52 від 21.03.2012 р., № 98 від 04.04.2012 р., № 121 від 10.04.2012 р., № 163 від 23.04.2012 р., № 181 від 28.04.2012, № 211 від 16.05.2012, №445 від 16.08.2С:: 486 від 18.09.2012, № 557 від 16.10.2012 р., № 596 від 06.11.2012 р., № 675 від 27.11.2012 р. (а.с.119-129); 11) Договори суборенди: № 59 від 01.09.2012 р., № 61 від 06.10.2012 р., № 67 від 15 листопада 2012 р., № 104 від 26.12.2012 р., (а.с. 132-145); 12) банківські виписки (а.с. 252-268)

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що порядок формування платником податкового кредиту за спірний період за вказаними господарськими взаємовідносинами визначений приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За змістом п. 22.1. ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Підпунктом 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Підпунктом 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Відповідно до п. 188.1. ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

При цьому, в пункті 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

• придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198.6 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв 'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - Покупця (отримувача робіт/послуг) належно оформленої та виданої податкової накладної при умові, що товари (роботи/послуги) в подальшому будуть використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

На підстави наведених законодавчих положень суд доходить до висновку, що при складанні податкової звітності, в тому числі і з ПДВ, з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання товарів повинні бути в наявності первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку відповідних господарських операцій, тобто наявність об'єкту оподаткування, в тому числі отримання позивачем таких товарів (робіт/послуг) та використання їх у господарській діяльності позивача, а також належним чином оформлені податкові накладні.

На підставі викладеного суд зазначає, що факт реальності виконання господарських зобов'язань та отримання позивачем від ТОВ «ВК «Віконні системи» робіт/послуг підтверджується наявними в матеріалах справи: технічним завданням на виконання робіт, специфікацією на поставку матеріалів, копіями актів приймання - передачі матеріалів, актами приймання виконаних робіт.

Також судом встановлено, що розрахунки за вище зазначені господарські операції були проведені в безготівковій форму, про що свідчать наведені вище та наявні в матеріалах справи виписки по особовому рахунку у банку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV (далі - Закон № 996) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі ст. 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Приписами ст.9 Закону № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Судовим оглядом первинних документів, складених за взаємовідносинами позивача з ТОВ «ВК «Віконні системи» на підставі вищенаведеного Договору, не встановлено їх невідповідності приписам Закону №996.

Як вбачається з матеріалів справ, платником ПДВ - ТОВ «ВК «Віконні системи» були виписані на адресу позивача податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит в сумі 61115,45 грн., в тому числі за за травень 2012 р. у розмірі 6117,83 грн., за червень 2012 р. у розмірі 3468,00 грн., за вересень 2012 р. у розмірі 16666,67 грн., за червень 2013 р. у розмірі 41862,95 грн. Факт наявності таких податкових накладних був встановлений і відповідачем в ході проведення перевірки позивача, про невідповідність таких податкових накладних приписам ПКУ відповідачем не зазначено, а судом в ході розгляду справи не встановлено. За даними податкового органу на час виконання спірних господарських взаємовідносин та виписки податкових накладних, сторони були зареєстровані у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суд відмічає, що події отримання позивачем від ТОВ «ВК «Віконні системи» робіт/послуг у спірних періодах, оплати таких послуг, їх придбання з метою використання у власній господарській діяльності оформлені первинними документами, наведеними вище, копії яких наявні в матеріалах справи, що містять усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону № 996-XIV, а відтак є належними доказами реальності спірних господарських операцій.

Як зазначено, вище, підстави для виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, порядок його формування, а також порядок виникнення від'ємного значення, визначені ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

За умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (отримувача робіт/послуг) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту, останній має право на податковий кредит.

Судом в ході розгляду справи не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Суд, з огляду на положення ч.3 ст.70 КАС України, не бере до уваги посилання відповідача на акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.12 №7212/224/33972398 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВК «Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Пасіфік» (код ЄДРПОУ 31684481) за вересень 2011 р., ТОВ «Олимп» (код ЄДРПОУ 31441243) за вересень 2011 р., ПП «Гермес» (код ЄДРПОУ 36293292) за лютий - березень 2011 р., БПП «Сура» (код ЄДРПОУ 30668399) за вересень 2011 р., ТОВ «Хімагросервіс» (код ЄДРПОУ 37237904) за січень 2011 р., ТОВ «Кафепродакшн» (код ЄДРПОУ 37275541) за січень 2011 р., ТОВ «Інфотерм» (код ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 р., ПВП «Форест» (код ЄДРПОУ 25158848) за червень 2011 р., їх реальності та повноти відображення в обліку». Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.13 по справі №804/1261/13-а (а.с.155-157), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 р., визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «ВК «Віконні системи», в результаті яких було складено акт від 21.12.12 №7212/224/33972398 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо документального підтвердження господарських відносин ТОВ «ВК «Віконні системи» із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку (а.с. 158-159).

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом ТОВ «ВК «Віконні системи», правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин. Отже, спірне податкове повідомлення-рішення від 16.09.2013 року № 0002032201 прийняте відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За викладених обставин, позовні вимоги ТОВ «Юридична фірма «Бізнес і Право» підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від 16.09.2013 року №0002032201 - скасуванню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Бізнес і Право» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 16.09.2013 року № 0002032201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послу) на суму 85145,00 грн., в тому числі за основним платежем- 68116,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі - 17029,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Бізнес і Право» (код ЄДРПОУ 33248996, адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Горького, буд. 22) витрати по сплаті судового збору в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева