Рішення

від 28.05.2014 по справі 908/1403/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 8/55/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2014 Справа № 908/1403/14

за позовом Приватного підприємства "Бізон" (71001, Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Куйбишеве, вул.. Леніна, 74)

до відповідача Фермерського господарства "Злагода" (70660, Запорізька область, Пологівський район, с. Семенівка, вул.. Леніна, 147/А)

про стягнення 20178 грн. 42 коп. основного боргу за договором № 356 від 01.01.2011 р., 4035 грн. 68 коп. штрафу, 355 грн. 48 коп. річних процентів, 2172 грн. 99 коп. пені

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Манастирний С.О., дов. № 7 від 01.06.2013 р.

Відповідача - не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 20178 грн. 42 коп. основного боргу за договором № 356 від 01.01.2011 р., 4035 грн. 68 коп. штрафу, 355 грн. 48 коп. річних процентів, 2172 грн. 99 коп. пені.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 28.05.2014р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання договору купівлі-продажу - постачання товару № 356, укладеного з відповідачем 01.01.2011 р., за видатковими накладними останньому передано товар на суму 20178 грн. 42 коп. Порушуючи умови договору, відповідач не здійснив оплату отриманого товару, внаслідок чого за ним склалась заборгованість у сумі 20178 грн. 42 коп., яку позивач просить стягнути з господарства «Злагода». Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно п. 6.1 та п. 6.2 договору позивач просить стягнути з відповідача 4035 грн. 68 коп. штрафу та 2172 грн. 99 коп. пені, нарахованої за період з 08.08.2013 р. по 22.02.2014 р. Також, відповідно до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 355 грн. 48 коп. річних процентів, нарахованих за період з 08.08.2013 р. по 22.04.2014 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, не скористався правом надати відзив на позов, в судове засідання представник не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалу від 28.04.2014 р. про порушення провадження по даній справі відповідач отримав 06.05.2014 р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції, та мав достатньо часу на підготовку до розгляду справи та обґрунтування своїх заперечень за їх наявності. Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 28.05.2014 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Приватним підприємством «Бізон» (позивач у справі, продавець) та Фермерським господарством «Злагода» (відповідач у справі, покупець) 01.01.2011 р. укладено договір купівлі-продажу - постачання товару № 356, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець - прийняти й сплатити за сільськогосподарську техніку, обладнання, запасні частини до сільськогосподарської техніки, а також комплектуючі вузли, механізми та витратні матеріали до них (товар). Порядок розрахунків узгоджений розділом 5 договору № 356, яким передбачено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або внесення грошових коштів до каси підприємства продавця в перебігу 7-ми днів з моменту постачання (відвантаження) товару, або за умовами, передбаченими відповідно специфікацією до договору. Оплата здійснюється на підставі пред'явленого продавцем рахунку або за умовами, передбаченими в додатковій угоді до договору.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору від 01.01.2011 р. за видатковими накладними № 7107 від 01.08.2013 р., № 7781 від 21.08.2013 р., № 8003 від 29.08.2013 р., № 8026 від 29.08.2013 р., № 8042 від 30.08.2013 р., № 8250 від 05.09.2013 р., № 8795 від 23.09.2013 р., № 9077 від 02.10.2013 р., № 9162 від 07.10.2013 р., № 9163 від 07.10.2013 р., № 9236 від 09.10.2013 р.. № 9575 від 21.10.2013 р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 20178 грн. 42 коп., який отримано уповноваженим представником відповідача, про що свідчить його підпис на зазначених накладних та довіреності № 1/08 від 01.08.2013 р., № 42 від 21.08.2013 р., 3 25 від 29.08.2013 р., № 38 від 07.10.2013 р., № 173 від 09.10.2013 р., № 42 від 21.10.2013 р. На оплату відвантаженої продукції відповідачу пред'явлено рахунки.

Як вказує позивач відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати отриманого товару. Згідно представленого позивачем розрахунку заборгованість складає 20178 грн. 42 коп.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару у обумовлений термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов договору. Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 20178 грн. 42 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення штрафу в розмірі 4035 грн. 68 коп. позивач обґрунтовує з посиланням на п. 6.1 договору № 356, яким передбачено, що за повну або невчасну оплату вартості отриманого товару покупець оплачує продавцеві штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару. Вимоги про стягнення пені в розмірі 2172 грн. 99 коп., нарахованої за період з 08.08.2013 р. по 22.04.2014 р., позивач обґрунтовує п. 6.2 договору № 356 від 01.01.2011 р., згідно до якого в разі несплати або несвоєчасної оплати вартості отриманого товару покупець сплачує продавцеві додатково до штрафу пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період невчасної оплати товару за кожен день прострочення платежу від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Розрахунок заявлених до стягнення пені та штрафу, здійснений позивачем, судом перевірено. Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті отриманого товару, вимоги про стягнення річних процентів в сумі 355 грн. 48 коп., нарахованих за період з 08.08.2013 р. по 22.04.2014 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 526, 549, 625, 692 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "Злагода" (70660, Запорізька область, Пологівський район, с. Семенівка, вул.. Леніна, 147/А, ЄДРПОУ 30791220) на користь Приватного підприємства "Бізон" (71001, Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Куйбишеве, вул.. Леніна, 74, ЄДРПОУ 31964495) 20178 (двадцять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 42 коп. основного боргу за, 4035 (чотири тисячі тридцять п'ять) грн. 68 коп. штрафу, 355 (триста п'ятдесят п'ять) грн. 48 коп. річних процентів, 2172 (дві тисячі сто сімдесят дві) грн. 99 коп. пені, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять вісім) грн. судових витрат. Видати наказ.

Повне рішення складено 02 червня 2014 року.

Суддя І.А. Попова