Постанова

від 03.06.2014 по справі 813/743/13а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року Справа № 876/8826/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Клюби В.В.

за участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року у справі за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2013 року позивач - Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» звернулося з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 16.01.2013 року: №0000020804/461, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1 638 342,21 грн., з якої: 1 092 228,14 грн. - основний платіж та 546 114,07 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та №0000010804/460, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 3 050 380,50 грн., з якої: 2 442 640,00 грн. - основний платіж та 607 740,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано вищезазначені податкові повідомлення-рішення.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що представлені позивачем документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій з його контрагентами і є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт здійснення господарських операцій підтверджується договорами, податковими накладними та іншими письмовими документами.

Суд першої інстанції звертає увагу на те, що на виконання умов договору на поставку сортового вугілля №Л/ДПРК-111881/НЮ від 26.08.2011 року, укладеного між позивачем та ТзОВ «ТД «Мегатон», надано залізничні накладні та акти прийому-передачі вугілля. Підтверджуючими документами поставки є, зокрема, рахунок від постачальника (ТзОВ «ТД» Мегатон»); акт прийому-передачі товару; посвідчення якості вугілля у конкретному вагоні, видане вуглехімічною лабораторією відправника; залізнична накладна, згідно якої одержувач товару - локомотивне депо Здолбунів Львівської залізниці, відправником, згідно залізничних накладних, є ТзОВ «Дарвугілля», ПП «Торез-Конракт», ТзОВ «Восточно-регіональне підприємство Шельф», ТзОВ «ВІДЕАЛ», ТзОВ «Актів Груп». Такі підприємства внесені до ЄДРПУО, що підтверджується долученими до матеріалів справи витягами.

Кошти за поставлене вугілля перераховано на розрахунковий рахунок ТзОВ «Торговий дім «Мегатон» №2600800003590 у розмірі 8 495 700,00 грн. із зазначенням «оплата за вугілля згідно угоди №Л/ДПРК-111881/НЮ від 26.08.2011року» за період з 01.12.2011 року по 12.03.2012 року, що підтверджено актом перевірки. На виконання умов договорів ТзОВ «Торговий дім «Мегатон» виписано податкові накладні. Придбане, згідно актів прийому-передачі та залізничних накладних вугілля, відділом розрахунків за використання паливно-енергетичних ресурсів ВП «Служба локомотивного господарства» передано для використання в господарській діяльності відокремленим підрозділам: ВП «Пасажирське вагонне депо Львів», ВП «Пасажирське вагонне Чернівці», ВП «Пасажирське вагонне депо Ковель», ВП «Локомотивне депо Здолбунів», ВП «Ужгородська пасажирська вагонна дільниця», ВП «Локомотивне депо Львів», ВП «Локомотивне депо Мукачево», а частково використано на власні потреби.

Суд першої інстанції звертає увагу на те, що до матеріалів справи долучено первині облікові документи: картки складського обліку, сертифікати відповідності, повідомлення (авізо) про внутрішнє переміщення зазначених ТМЦ, а також вимоги на отримання ТМЦ відокремленими підрозділами, добові відомості використання вугілля, звіти про використання вугілля, довіреності на отримання ТМЦ відокремленими підрозділами та інші документи, які підтверджують наявність та використання ДТГО «Львівська залізниця» у господарській діяльності зазначених виробів з дроту та вугілля, та які підтверджують факт поставок ТМЦ згідно договорів.

Товар, який був предметом договорів, не обмежений в цивільному обороті України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Обґрунтованість віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за червень та грудень 2011 року, січень 2012 року підтверджується податковими накладними, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним, на момент їх виписки законодавством.

Актами перевірок не підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій, контрагент позивача - ТзОВ «ТД «Мегатон» та його контрагенти - ТзОВ «Захід УА» та ТзОВ «Карбонові технології» не знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також, що у таких не було Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Суд першої інстанції не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності правочинів позивача з ТзОВ «ТД «Мегатон» з підстав відсутності у його контрагентів ТзОВ «Захід УА» та ТзОВ «Карбонові технології» штату працівників, основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів. Встановлений ДПІ факт відсутності штатних працівників за результатом аналізу податкової звітності щодо утриманих і сплачених сум податку з доходів останніх не може слугувати належним доказом не використання праці найманих осіб загалом та не є підтвердженням вчинення безтоварних операцій.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що ДТГО «Львівська залізниця» отримано ТМЦ (вироби з дроту - канат та вугілля), вказані у первинних документах, не від ТзОВ «ТД «Мегатон», а саме: вугілля - від відправників, зазначених у наданих до перевірки залізничних накладних, а вироби з дроту - від невстановлених осіб (товарно-транспортну накладну на вироби з дроту ДТГО «Львівська залізниця» до перевірки не надано).

Перевіркою встановлено, що ДТГО «Львівська залізниця» не здійснювала оплату підприємствам-відправникам, зазначеним у залізничних накладних, ні за транспортні послуги, ні за вугілля, заборгованість перед підприємствами-відправниками відсутня.

Отже, ДТГО «Львівська залізниця» оприбутковано вироби з дроту - від невстановлених осіб та вугілля від відправників, які зазначені в залізничних накладних, при цьому заборгованість ДТГО «Львівська залізниця» за отримані ТМЦ перед невстановленими особами та підприємствами - відправниками відсутня, тому вироби з дроту (канат) та вугілля є безоплатно отриманими (безповоротною фінансовою допомогою у товарній формі).

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлень, наказу № 210 від 09.11.2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Львові ДПС України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДТГО «Львівська залізниця» з питань взаєморозрахунків із ТзОВ «ТД «Мегатон» за період червень, грудень 2011 року, січень 2012 року, за результатами якої складено Акт №1180/33-00/01059900 від 27.12.2012 року.

В процесі проведення перевірки, з посиланням на акт перевірки від 11.09.2012 року №990/22-20/32052568 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ТД «Мегатон» з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ «Захід УА» та ТзОВ «Карбонові технології» за період з 01.06.2011року по 30.06.2012року» встановлено, що ТзОВ «ТД «Мегатон» фактично не проводило фінансово-господарську діяльність з контрагентами - ТОВ «Захід УА» та ТОВ «Карбонові технології». Тобто, відсутній факт придбання ТзОВ «ТД «Мегатон» у ТзОВ «Захід УА» та ТзОВ «Карбонові технології» виробів дроту та вугілля. А оскільки відсутній сам факт придбання ТзОВ «ТД «Мегатон» товарно-матеріальних цінностей, відповідно відсутній і факт продажу таких ТзОВ «ТД «Мегатон» на ДТГО «Львівська залізниця».

Крім того, відповідно до договору від 26.08.2011 року № Л/ДПРК-111881/НЮ від 26.08.2011 року, укладеного між ДТГО «Львівська залізниця» та ТзОВ «Торговий Дім «Мегатон» на поставку вугілля сортового, виробник товару (вугілля) ЗАТ ГЗФ «Краснолуцька» не здійснювало відвантаження вугілля ДТГО «Львівська залізниця» по зазначених у запитах вагонах.

В результаті порушення: пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756 (з наступними змінами та доповненнями) ДТГО «Львівська залізниця» занижено податок на прибуток у розмірі 2 442 640 грн., у тому числі: за 2-й квартал 2011року - 50 368,00грн., за 4-й квартал 2011року - 1 176 791,00грн., за 1-й квартал 2012 року - 1 192 576,00 грн., за 2-й квартал 2012 року - 19 686,00грн., за 3-й квартал 2012 року - 3 219,00грн.; порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201.6 ПК України ДТГО «Львівська залізниця» занижено податок на додану вартість по взаєморозрахунках з ТзОВ «ТД «Мегатон» у розмірі 1092228,14 грн., в тому числі: червень 2011 року - 33 360,94 грн., травень 2012 року - 1 058867,20 грн.

На підставі Акта перевірки СДПІ прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення від 16.01.2013року: №0000010804/460, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3050380,50 грн., в тому числі за основним платежем - 2 442 640,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 607 740,50грн.; №0000020804/461, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1638342,21 грн., в тому числі за основним платежем - 1 092 228,14грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 546 114,07грн.

Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп.«а» п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 2 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Тобто, Вищий адміністративний суд України, в листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11 зазначив, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції; якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Крім того, в Листі від 02.06.2011 року зазначено, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Встановлено, що згідно рішення Тендерного комітету від 17.06.2010 року між ДТГО «Львівська залізниця» (покупець) та ТзОВ «Торговий Дім «Мегатон» (постачальник) укладено договір поставки від 30.06.2010 року № Л/НХ-10322/НЮ, згідно якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти й оплатити товар (вироби з дроту (канати, сітка, цв'яхи) в асортименті та кількості відповідно до специфікації № 1, що є додатком №1 до договору та є його невідємною частиною.

Відповідно до п.4.1 договору постачання здійснюється за цінами, передбаченими у специфікації №1 (додаток №1). Згідно п.5.1 договору постачальник здійснює поставку товару на умовах 0011 (для товарів українського походження) за реквізитами, зазначеними в заявці покупця (ВП «Служба матеріально-технічного постачання» ДТГО «Львівська залізниця»). Згідно п.7.1 договору прийом товару здійснюється покупцем при наявності товаросупроводжувальних документів: рахунку-фактури, видаткової накладної, податкової накладної, документів, що підтверджують якість товару.

Згідно п.1.3 договору виробник товару: ТзОВ «Стальканат маркет», Україна.

У додатку до договору - специфікації №1 до договору від 30.06.10року №Л/НХ-0322/НЮ зазначено найменування товару: канат D 18,0, D 24,0, D 31,0, D 27,0, а також вказана кількість на загальну суму 320 840,00 грн., в тому числі ПДВ 53 473,33 грн.

В рахунку №12 від 30.06.2011року зазначено: постачальник ТзОВ «ТД «Мегатон», платник ДТГО «Львівська залізниця», канат D 18,0, D 24,0, D 27,0, D 31,0, вказана кількість на загальну суму 262 788,00 грн., в тому числі ПДВ 43 798,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Тд «Мегатон» надано податкову накладну від 30.06.2011 року №3 на загальну суму 262 788,00 грн., яку позивачем включено до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2011 року. У відповідності до вимог п. 199.1, 199.2, 199.3 ст.199 ПК України позивачем визначено частку використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями на 2011 рік у розмірі 76,17 відсотків і віднесено до податкового кредиту червня 2011 року ПДВ у розмірі 33 360,94 грн.

Згідно представлених до перебірки документів первинного бухгалтерського обліку, перевіркою встановлено, що підприємством ТОВ ТД «Мегатон» для виконання умов вищевказаного договору придбало вироби з дроту у ТОВ «Захід УА».

Згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ, ТОВ ТД «Мегатон» (код ЄДРПОУ 32052568), щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, станом на момент проведення перевірки за період з 01.06.2011року по 30.06.2012 року встановлено, що між ТзОВ «Захід-УА» та ТОВ ТД «Мегатон» рахується розбіжність по податку на додану вартість у розмірі 42036,00 грн. у зв'язку з тим, що ДПІ у Печерському районі м. Києва зменшено податкове зобов'язання ТзОВ «Захід-УА» на підставі акту перевірки від 21.02.2012 року №912/23-7/37567727.

Встановлено також, що згідно рішення Конкурсного комітету ДТГО «Львівська залізниця» від 29.07.2011року № 26/6 між ДТГО «Львівська залізниця» та ТзОВ «Торговий Дім «Мегатон» укладено договір №Л/ДПРК-111881/НЮ від 26.08.2011 року.

Відповідно до п.1.1 договору (в редакції згідно додаткової угоди № 2 від 30.12.11року) предметом договору є зобов'язання постачальника поставити в термін від моменту підписання договору до 31.01.2012 року покупцю вугілля сортове марок АС, АМ, далі «товар», марка і кількість якого вказується в специфікації додаток № 1, який є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Згідно п.1.2 договору виробник товару ЗАТ ГЗФ «Краснолуцька», Україна.

Відповідно до п.5.5 договору остаточні фінансові взаєморозрахунки сторони здійснюють після підписання актів звірки, які складаються і підписуються сторонами протягом дії цього договору на кожну партію товару поставлену на протязі календарного місяці. Згідно п.6.1 договору постачальник здійснює поставку товару залізничним транспортом на умовах 0011 (ІНКОТЕРМС-2000).

У пункті п.2.1 договору вказано, що якість товару за цим договором повинна відповідати показникам якості, зазначених у додатку № 1 до договору та стандартам діючим в Україні, що підтверджується посвідченням про якість, яке повинно додаватись вантажовідправнику постачальника до товарно-транспортної накладної на кожен піввагон.

Згідно п.4.2 договору (в редакції згідно додаткової угоди № 2 від 30.12.2011 року) сторони планують за цим договором поставити товар на загальну суму 10 590 050,0 грн., крім того ПДВ - 2 108 210,0 грн.

На виконання умов договору від 26.08.2011року №Л/ДПРК-111881/НЮ ТзОВ «ТД «Мегатон» надано позивачу залізничні накладні, акти прийому-передачі вугілля. У матеріалах справи знаходяться рахунок від постачальника (ТзОВ «ТД» Мегатон»); акт прийому-передачі товару на вагон; посвідчення якості вугілля у конкретному вагоні, видане вуглехімічною лабораторією відправника; залізнична накладна, згідно якої одержувач товару - локомотивне депо Здолбунів Львівської залізниці. Кошти за відправлене вугілля перераховано на розрахунковий рахунок ТзОВ «Торговий дім «Мегатон» у розмірі 8 495700,00 грн., що стверджується актом перевірки і ТзОВ «Торговий дім «Мегатон» виписано податкові накладні.

Відправником вугілля, згідно залізничних накладних (графа 1), є ТзОВ «Дарвугілля», ПП «Торез-Конракт», ТзОВ «Восточно-регіональне підприємство Шельф», ТзОВ «ВІДЕАЛ», ТзОВ «Актів Груп».

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на ту обставину, що працівниками СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові ДПС здійснено виїзд у Донецьку область по питаннях дослідження фактичності здійснення господарських операцій по постачанню вугілля підприємствами-відправниками, зазначеними у графі 1 залізничних накладних, в результаті чого встановлено наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шельф» (ЄДРПОУ 34027465) за юридичною адресою: м. Шахтарськ, вул. 3алізнична, 23 не знаходиться, контактний телефон, вказаний в реєстраційних даних платника, належить консультаційному центру, який здійснював реєстрацію даного субєкта господарської діяльності.

Місцезнаходження Приватного підприємство ПП «Торез-Контракт» (ЄДРПОУ 33128014) не встановлено. За адресою, вказаною в реєстраційних даних платника: м.Торез, вул. Бастіонна, 2 знаходиться закинутий будинок, в якому ніхто не проживає.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дарвугілля» (ЄДРПОУ 37295306) - знаходиться за адресою: м.Донецьк. вул. Кірова, 90, однак його директор Дрючин С.В. знаходиться за межами Донецької області і у телефонній розмові (тел.НОМЕР_1) повідомив, що жодних пояснень нікому надавати не буде.

Згідно пояснень директора ТОВ «Актів Груп» (ЄДРПОУ 36976259) Кулікова Д.П. товариство надає транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів залізничним транспортом, однак, не підтверджено взаєморозрахунків з ДТГО «Львівська залізниця».

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно п.1.2 договору №Л/ДПРК-111881/НЮ від 26.08.2011 року виробником вугілля є ЗАТ ГЗФ «Краснолуцька» (м. Красний Луч Луганської області).

На запит відповідача від 20.12.2012 року № 99/07-31 щодо відвантаження вугілля марки АС (6-13) та АМ (13-25) у вагони, які згідно залізничних накладних, наданих позивачем до перевірки, відправлялись на ДТГО «Львівська залізниця», отримано відповідь від ПрАТ «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька» від 26.12.2012 року № 1064, згідно якої ПрАТ «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька» (ЄДРПОУ 32163608) не здійснювало жодного відвантаження вугілля ДТГО «Львівська залізниця» по зазначених у запиті вагонах і ПрАТ «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька» взагалі не здійснювало реалізацію вугілля на ТОВ «ТД «Мегатон» (ЄДРПОУ 32052567), ТОВ «Захід-УА» (ЄДРПОУ 37567727) та ТОВ «Карбонові технології» (ЄДРПОУ 37144663) протягом 2011-2012 років.

В ході проведення перевірки відповідачем направлено запит в СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську ДПС від 07.12.2012 року № 14617/33-00/1533 щодо проведення зустрічної звірки ДП «Донбасантрацит» по Відокремленому підрозділу «Шахта «Краснолуцька» (ЄДРПОУ 26403267) з питань відвантаження вугілля марки АМ (13-25) та АС (6-13) згідно залізничних накладних та номерів вагонів, наведених в таблиці № 1, на який отримано відповідь від 25.12.2012 року № 14268/7/16-105 про те, що щахти, які входять до складу ДП «Донбасантрацит», самостійне відвантаження вугільної продукції не здійснюють. Реалізація вугільної продукції шахт відбувається через Відокремлений підрозділ ДП «Донбасантрацит» - «Збутвуглетранс». Також у листі зазначено, що ДП «Донбасантрацит» договірних відносин з ТзОВ «ТД «Мегатон», ТзОВ «Шельф», ПП «Торез-Контракт», ТОВ «Дарвугілля», ТОВ «Відеал», ТОВ «Актів груп», ТОВ «Карбонові технології», ТОВ «СІД- Маріне» не мало. Вагони, які вказані у запиті (наведені у Таблиці № 1) в обліку ВП «Збутвуглетранс» не значаться.

Тобто, ні ПрАТ «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька» ні Відокремлений підрозділ «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит» не відвантажували вугілля у вагони, зазначені у залізничних накладних, наданих ДТГО «Львівська залізниця» до перевірки і невідомо, хто виробник вугілля, яке отримало ДТГО «Львівська залізниця» згідно актів прийому-передачі та залізничних накладних, наведених у таблиці № 1.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в суді першої інстанції в якості свідка був допитаний директор ТОВ «Торговий дім Мегатон» ОСОБА_3, який пояснив, що йому невідомо про те, хто конкретно був постачальником вугілля і як саме відбувалась така поставка.

становлено також, що згідно представлених до перевірки документів первинного бухгалтерського обліку встановлено, що підприємством ТОВ ТД «Мегатон» для виконання умов вищевказаних договорів придбало вироби з дроту у ТОВ «Захід УА» та вугілля в ТОВ «Карбонові технології».

На адресу відповідача надійшов акт ДПІ у Галицькому районі м.Львова № 990/22-20/32052568 від 11.09.2012 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ТД «Мегатон» (код за ЄДРПОУ-32052568) з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ «Захід УА» (код за ЄДРПОУ - 37567727) та ТзОВ «Карбонові технології» (код за ЄДРПОУ - 37144663) за період з 01.06.2011 року по 30.06.2012 року».

ктом перевірки встановлено, що що ТзОВ ТД «Мегатон» фактично не проводило фінансово-господарську діяльність з ТОВ «Захід УА» та ТОВ «Карбонові технології», тобто відсутній факт придбання ТзОВ «ТД «Мегатон» у ТОВ «Захід УА» та ТОВ «Карбонові технології» виробів з дроту та вугілля.

Згідно акту перевірки, між ТзОВ «Захід-УА» та ТОВ ТД Мегатон» рахується розбіжність по податку на додану вартість в сумі 42036,00 грн. в результаті того, що ДПІ у Печерському районі м.Києва зменшено податкове зобов язання ТзОВ «Захід-УА» на підставі акту перевірки від 21.02.2012року №912/23-7/37567727.

Між ТОВ «Карбонові технології» та ТОВ ТД «Мегатон» рахується розбіжність по податку на додану вартість в сумі 1 301 516,75 грн. в результаті того, що ДПІ у Печерському районі м. Києва зменшено податкове зобов'язання ТОВ «Карбонові технології» на підставі акту звірки від 19.04.2012 року №923/22-4/37144663.

В ході аналізу діяльності контрагентів ТОВ ТД «Мегатон» було встановлено, що у контрагентів відсутні будь-які адміністративно-господарські можливості для виконання господарських зобов'язань, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські приміщення, транспорт, тобто відсутні фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань. Контрагенти ТОВ ТД «Мегатон» фактично не могли самостійно здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

На думку суду апеляційної інстанції, наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної господарської операції. Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

З огляду на зазначене та наявні у справі докази вбачається, що господарські операції між ДТГО «Львівська залізниця» та ТзОВ «Торговий Дім «Мегатон» об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п. 19 п. 1 ст. 2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 року доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

З врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає рішення суду першої інстанції незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим його слід скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, ч. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року у справі №813/743/13-а скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

В.В. Клюба

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.06.2014 року.