Постанова

від 29.05.2014 по справі 826/5599/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2014 року 08:30 № 826/5599/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Виробничо-торговельна фірма головних уборів «Горлиця» до Головного управління Державного агентства земельних ресурсів України в місті Києві, за участю третьої особи - Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання неправомірною відмови, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство «Виробничо-торговельна фірма головних уборів «Горлиця» (надалі - ПрАТ «Виробничо-торговельна фірма головних уборів «Горлиця», позивач) до Головного управління Державного агентства земельних ресурсів України в місті Києві (надалі - ГУ в м. Києві, відповідач ), за участю третьої особи - Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання неправомірною відмови, викладеної в листі від 28.11.2013р. №4938 та зобов'язання вчинити дії у формі прийняття рішення щодо здійснення державної реєстрації, внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку на вул. Ушинського, 28 у Солом'янському районі м. Києва з присвоєнням їй відповідного кадастрового номеру 8000000000:72:011:0001.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що лист відповідача від 28.11.2013р. №4938 є таким, що грубо порушує норми чинного законодавства, зокрема, абз. 4 п. 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», п. 115-1 Порядку ведення Державного земельного кадастру, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. № 1051.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, подав суду письмові заперечення, у яких зазначив, що рішення про відмову прийняте Держземагентством у межах повноважень та з підстав, визначених чинним законодавством України.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, письмових заперечень чи пояснень суду не надав.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

Для оформлення документів, що посвідчують права на земельну ділянку по вул. Ушинського, 28 у Солом'янському районі м. Києва позивач подав ГУ Держземагентства в м. Києві документи для державної реєстрації земельної ділянки.

Державним кадастровим реєстратором Матвійчук Г.М. прийнято рішення №РВ-8000003662013 від 16.09.2013р. про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності електронного документу, а саме: електронний документ не відповідає індексно-кадастровій карті.

Позивач повторно звернувся до ГУ Держземагентства в м. Києві, проте рішенням ГУ Держземагентства в м. Києві №PB-8000005082013 від 07.10.2013р. позивачу відмовлено з тих самих причин.

Позивач своїм листом від 11.11.2013р. №96/1-273 звернувся до відповідача із зверненням щодо здійснення державної реєстрації та внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку на вул. Ушинського, 28 у Солом'янському районі м. Києва та присвоєння їй відповідного кадастрового номеру.

Проте відповідач своїм листом від 28.11.2013р. №4938 фактично відмовив позивачу в його зверненні, зазначивши, що кадастровий номер 8000000000:72:011:0001 до 01.01.2013р. відповідно до Тимчасового порядку не визначався та не присвоювався, відомості на підставі рішення Київської міської ради від 25.12.2012р. № 715/8999 «Про передачу інформації про земельні ділянки в межах міста Києва» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:011:0001 не передавалися.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Згідно положень ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Згідно положень ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 791 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Згідно положень ст. 23 вказаного Закону внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подається органу, що здійснює внесення таких відомостей, також у формі електронного документа.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» (із змінами та доповненнями), у разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.

Визначення кадастрового номеру земельної ділянки до 01.01.2013р. здійснювалось у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010р. № 749, яким передбачалось, що для визначення кадастрового номера земельної ділянки замовник (уповноважена ним особа) або розробник документації із землеустрою подає до територіального органу Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки: - заяву про визначення кадастрового номера земельної ділянки; - копію документа, що посвідчує особу набувачу права на земельну ділянку або її власника, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою - також копію документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб; - документацію із землеустрою, яка містить відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки та графічне зображення земельної ділянки; - файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді, який складається па кожну земельну ділянку та оформлюється відповідно до вимог, установлених Держземагентством; - копію реєстраційного номера облікової карти платника податків, ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера - для юридичної особи.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що до 01.01.2013р. кадастровий номер 8000000000:72:011:0001 земельній ділянці по вул. Ушинського, 28 у Солом'янському районі м. Києва у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010р. № 749, Головним управління Держземагентства у м. Києві не визначався та не присвоювався.

Окрім того, відповідно до рішення Київської міської ради від 25.17.2012р. №715/8999 з метою ведення Державного земельного кадастру центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів і його територіальним органом в місті Києві до Держземагентства України передано інформацію в електронному вигляді про земельні ділянки в межах міста Києва, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) до 01.01.2013р.

В той же час, відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:011:0001 до Держземагентства не передавались.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно винесено рішення про відмову в реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та присвоєнні кадастрового номера.

Окрім того, оскільки оскаржуване рішення прийняте ГУ Держземагентства в м. Києві у межах повноважень та з підстав, визначених чинним законодавством України, у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача вчинити дії у формі прийняття рішення щодо здійснення державної реєстрації, внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку на вул. Ушинського, 28 у Солом'янському районі м. Києва з присвоєнням їй відповідного кадастрового номеру 8000000000:72:011:0001.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем у повному обсязі доведено правомірність своїх дій.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «Виробничо-торговельна фірма головних уборів «Горлиця» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко