ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
06.06.2014 Справа № 907/264/14
Розглянувши матеріали справи
За позовом прокурора Рахівського району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород
До відповідача приватного малого підприємства "Європа", с. Верхнє Водяне Рахівського району
Про стягнення 4422,06грн.
Суддя Журавчак Л.С.
За участі представників сторін
від позивача - Мазуренко А.Є., предст. за дов. від 09.01.14 №50/05;
від відповідача - Березнай В.В., директор
прокурор - Домніцький Ю.В., прокурор відділу прокуратури міста Ужгорода.
СУТЬ СПОРУ: стягнення 4422,06грн. збитків, заподіяних внаслідок самовільного водокористування підземними водами(з врахуванням заяви від 05.06.14)
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 05.06.14 до 06.06.14 у зв"язку з виходом суду до нарадчої кімнати для прийняття рішення
Присутні в судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, з підстав, наведених в позовній заяві. Зазначають, що позовні вимоги підтверджені належними доказами, зокрема, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 21.08.2013-23.08.2013, приписом від 23.08.2013р., розрахунком шкоди, яка після перерахунку днів порушення склала суму 4422,06 грн., тощо.
Відповідач у доповненні до відзиву на позов від 03.06.2014 року подав контррозрахунок збитків на суму 4057грн., оскільки не погоджується з застосованою методикою нарахування шкоди, вказуючи на зміни розміру ставки збору на спеціальне водокористування, яка застосовується у формулі для обчислення збитків. Наголосив, що станом на день розгляду справи у нього наявний належним чином оформлений дозвіл на спеціальне водокористування, а затримку в його оформленні пояснив неспокійною ситуацією в Україні, яка спричинила труднощі з підготовкою пакету документів для отримання дозволу.
Присутній в судовому засіданні прокурор усно пояснив, що у позовній заяві у періоді нарахування шкоди допущено описку, замість 08.08.2011року помилково надруковано 01.08.2011.
ВСТАНОВИВ:
На підставі наказу від 19.08.2013 року №927 та направлення для проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №3270/15 від 19.08.2013р. державним інспектором Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Туровцій О.Г. в період з 21.08.2013 по 23.08.2013 рр. було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства приватним малим підприємством "Європа", за наслідками якої складено відповідний акт.
Вказаним актом зафіксовано виявлене порушення, а саме: підприємством не оформлено дозвіл на спеціальне водокористування підземних вод для потреб кафе-магазину ПМП "Європа" за адресою: Рахівський район, с. Верхнє Водяне, вул. Леніна, 50, що є порушенням ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України. Зазначений акт з боку відповідача був підписаний директором ПМП "Європа" п. Березнаєм В.В. без жодних зауважень.
За результатами вказаної перевірки відповідачу видано припис б/н від 23.08.2013р. з вимогою усунути порушення природоохоронного законодавства, зокрема, оформити дозвіл на спеціальне водокористування у строк до 23.12.2013р. Вказаний припис було отримано директором ПМП "Європа" того ж дня.
Окрім того, на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення №097131 від 21 серпня 2013 року гр. ОСОБА_2, як директора ПМП "Європа", визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено штраф у розмірі 136 грн., який був сплачений в добровільному порядку згідно з квитанцією 60/60 від 09.09.13.
У зв"язку з виявленням вчиненого правопорушення підприємству відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 20 липня 2009 року №389, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 року за №767/16783, нараховано 4465,16 грн. збитків. Оскільки в добровільному порядку відповідач нараховані йому збитки не відшкодував, не відреагував і на претензію№91/15/13 від 23.09.2013р., прокурор звернувся з даним позовом до суду.
Заслухавши уповноважених представників сторін та прокурора, вивчивши та дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про повне задоволення позову з таких підстав.
За змістом ч.1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, яке затверджено Указом Президента України №454/2011 від 13.04.2011р., Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до п. 6 вказаного Положення Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження, перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки, рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва).
Згідно з п. 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом №464 від 10.09.2008р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, під актом перевірки слід розуміти документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
У відповідності до п. 4.19 вказаного нормативно-правого акту в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт про це зазначається в акті перевірки.
Так, судом встановлено, що відповідно до акту від 21.08.2013р. перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, підтверджується, а відповідачем не заперечується, що в період з 08.08.2011р. по 21.08.2013р. приватне мале підприємство "Європа" здійснювало забір підземних вод без дозвільних документів.
Статтею 44 Водного кодексу України встановлено обов'язок водокористувачів здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Положеннями ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі, зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень. Збитки, заподіяні внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягають компенсації в повному обсязі.
Статтею 111 Водного кодексу України теж передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Згідно з ст. 110 Водного Кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Оскільки відповідач, здійснюючи забір води без дозволу на спеціальне водокористування та порушуючи вимоги ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України, діяв неправомірно, тому повинен бути притягнутий до господарсько-правової відповідальності за вчинене ним правопорушення, тобто має відшкодувати завдані ним збитки.
Відповідно до згаданої Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, державним інспектором по формулі
З сам = 100 х W х Тар, (де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), м3. Фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.; Тар - розмір, грн./100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення ) нараховано за період вчинення правопорушення з 08.08.11 по 21.08.13 суму 4465,16 грн.
В ході судового розгляду позивач внаслідок коригування кількості днів вчинення правопорушення (513 днів) та відповідно перерахунку розміру збитків зменшив позовні вимоги та просив стягнути 4422,06 грн.
Судом перевірено правильність нарахування розміру збитків, доказів їх відшкодування відповідачем суду не подано, тому вимога про стягнення вказаних збитків в примусовому порядку підлягає до задоволення.
Доводи відповідача про неправильність застосування протягом періоду вчинення правопорушення однієї, саме останньої, ставки збору за самовільне водокористування, спростовується чіткою вказівкою в Методиці.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір належить покласти на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 110, 111 Водного Кодексу України, ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з приватного малого підприємства "Європа" (90611 Закарпатська обл., Рахівський район, с. Верхнє Водяне, вул. Макаренка, 9, код ЄДРПОУ 22077569):
а) на користь місцевого бюджету Верхньоводянської сільської ради на р/р 33110331700219, ГУДКСУ у Закарпатській області, МФО банку одержувача 812016, код платежу 24062100, код ЄДРПОУ 37862638 суму 4422,06 грн.(чотири тисячі чотириста двадцять дві гривні 06 коп.) нарахованих збитків;
б) в дохід Державного бюджету України (отримувач - УДКСУ у м. Ужгороді Закарпатської області, 38015610; банк одержувача - ГУДКСУ в Закарпатській області; код ЄДРПОУ суду 03499922, МФО 812016, рахунок №31211206783002, код платежу - 22030001) суму 1827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 10.06.2014 року.
Суддя Л.С. Журавчак
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2014 |
Оприлюднено | 16.06.2014 |
Номер документу | 39139269 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Журавчак Л.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні