Рішення

від 04.06.2014 по справі 907/366/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.06.2014 Справа № 907/366/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС - АГРОЗАХІД", с. Великі Гаї, Тернопільської області

До відповідача Фермерського господарства „МИХАЙЛИК", с. Ромочевиця, Мукачівського району

Про стягнення суми 279566,37 грн. боргу та штрафних санкцій за договором поставки

Головуючий Суддя О. С. Йосипчук

За участю представників сторін:

від позивача - Воєвода В. О., представник по довіреності від 18.11.2013р. від відповідача - Рябінічева А.С. - представник.

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС - АГРОЗАХІД", с. Великі Гаї, Тернопільської області заявлено позов до Фермерського господарства „МИХАЙЛИК", с. Ромочевиця, Мукачівського району про стягнення з відповідача суму 279566,37 грн. заборгованості за поставку товару.

Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму 279566,37 грн. заборгованості, яка виникла в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань, згідно з договорами поставки товару від 22.03.2013р. за № ТЕ-ЗА-18-22032013/Н та за № ТЕ-ЗА-19-22032013/ЗЗР.

Позивач стверджує, що відповідач отримав сільськогосподарську продукцію згідно з видатковими накладними від 16.04.2013р. № 13, від 23.04.2013р. № 22, від 30.04.2013р. № 37, від 28.05.2013р. № 85, від 30.05.2013р. № 92, від 04.06.2013р. № 102, від 05.06.2013р. № 113, від 14.06.2013р. № 141 та від 14.06.2013р. № 142, однак оплату їх вартості не здійснив.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за поставлений та прийнятий ним товар, яку позивач просить стягнути з фермерського господарства на загальну суму 148719,69 грн.

Крім того, за прострочення виконання зобов'язання позивач просить також стягнути з відповідача за вказаними договорами поставки й пеню на суму 29884,74 грн., 39 відсотків річних на загальну суму 85754,21 грн. та 5 відсотків штрафу на загальну суму 15207,73 грн.

Всього просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар на загальну суму 279566,37 грн.

Представник відповідача у засідання суду з'явився із запізненням, надав суду письмові та усні пояснення, за якими вимоги позивача визнаються, та заявив клопотання про застосування строку позовної давності в частині вимог про стягнення частини штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору виникли на підставі договорів поставки товару від 22.03.2013р. за № ТЕ-ЗА-18-22032013/Н та за № ТЕ-ЗА-19-22032013/ЗЗР і регламентуються правилами параграфу 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з означеними договорами, позивач зобов'язався передати сільськогосподарську продукцію у власність відповідача, а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти товар та сплатити його ціну.

Факт отримання відповідачем від позивача обумовленого товару підтверджується видатковими накладними від 16.04.2013р. № 13, від 23.04.2013р. № 22, від 30.04.2013р. № 37, від 28.05.2013р. № 85, від 30.05.2013р. № 92, від 04.06.2013р. № 102, від 05.06.2013р. № 113, від 14.06.2013р. № 141 та від 14.06.2013р. № 142, копії яких містяться у матеріалах справи.

У відповідності до розділу 4 вказаних договорів поставки вартість товару повинна бути повністю сплачена відповідачем на умовах, які зазначені у додаткових угодах (специфікаціях) до даних договорів, що є невід'ємною їх частиною. Розрахунок за цими договорами здійснюється у безготівковій формі, у національній валюті, на поточний рахунок позивача, вказаний у договорах або у рахунках-фактурах на оплату товару.

Пунктом 2 статті 712 Цивільного Кодексу України передбачено, що до договорів поставки застосовуються загальні правила про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Обов'язок покупця оплатити товар за обумовленою ціною та строк передбачено ст.ст. 691, 692 Цивільного Кодексу України, сукупний аналіз яких вказує на право продавця вимагати від покупця оплати переданого та прийнятого відповідачем товару у примусовому порядку.

Згідно з ч. 1. ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Всупереч вищенаведеним нормам та розділу 4 вказаних договорів відповідач порушив взяті на себе зобов'язання по оплаті прийнятого ним товару, внаслідок чого у нього виник борг заявлений позивачем до стягнення в сумі 148719,69 грн.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Порушення цього припису наділяє кредитора правом захищати свої майнові права у судовому порядку.

Отже, враховуючи, що терміни оплати, обумовлені сторонами в договорах поставки минули, вимоги позивача слід визнати підставними.

Разом з цим, позивач просить стягнути з фермерського господарства й пеню за прострочення виконання зобов'язання на суму 29884,74 грн., 39 відсотків річних на загальну суму 85754,21 грн. та 5 відсотків штрафу на загальну суму 15207,73 грн., нарахованих йому згідно з п. п. 8.5 вказаних договорів поставки.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак, відповідно до поданого позивачем розрахунку боргу по договору №ТЕ-3А018-22032013/н від 22.03.2013р., позивачем з 03.04.2013р. нараховано штраф у сумі 7356,50 грн. по специфікації №1 на суму 150130 грн. (строк оплати по якій встановлено до 02.04.2013р.).

Відповідно поданого позивачем розрахунку боргу по договору ТЕ-3А-19-22032013/33Р від 22.03.2013р. позивачем нараховано:

- 03.04.2013р. штраф в сумі 2234,39 грн. по специфікації №1 на суму 44687,88 грн. (строк оплати встановлений до 02.04.2013р.);

- з 12.04.2013р. штраф в сумі 2239,02грн. по специфікації №2 на суму 44780,40 грн. (строк оплати до 11.04.2013р.)

Віповідно до ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках до суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пеня, як вид неустойки обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день простроченого зобов'язання. Таким чином, штраф та пеня є різними видами неустойки.

Укладеними між сторонами спору договорами поставки №ТЕ-3А018-22032013/н від 22.03.2013р. та ТЕ-3А-19-22032013/33Р від 22.03.2013р. (п.8.10) передбачено, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки (пені) та відшкодування завданих збитків, передбачених п.8.5.1.-8.5.2. договору, встановлюється у три роки. За таких обставин, збільшення строку позовної давності щодо вимог про стягнення штрафу (як самостійного виду неустойки) вказаним пунктом договорів не передбачено, а отже, підлягають застосуванню передбачені законом норми щодо спеціальної (скороченої) позовної давності, яка встановлена ст.ст.256-257 та ч.2 ст.258 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ч.5 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначенням строку виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Пунктами 8.5.1. укладених із відповідачем договорів передбачена відповідальність покупця (відповідач у справі), зокрема: - за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 5 відсотків. Тобо, враховуючи ту обставину, що відповідачем умови пунктів 2.4. договорів та відповідних специфікацій не виконано, то починаючи з наступного дня за датою, коли, згідно відповідних специфікацій повинна була бути здійснена оплата, у позивача виникло право вимоги виконання відповідачем умов п.8.5.1. договорів, а враховуючи положення ст.258 ЦК України, таке право вважається таким що є поза установленого строку позовної давності відповідно:

- 03.04.2014р. - щодо стягнення штрафу у сумі 7356,50 грн. по специфікації №1 на суму 150130,00 грн. (№ТЕ-3А018-22032013/н від 22.03.2013р.);

- 03.04.2014р. - щодо стягнення штрафу у сумі 2234,39 грн. по специфікації №1 на суму 44687,88 грн. ( ТЕ-3А-19-22032013/33Р від 22.03.2013р. );

- 12.04.2014р. - щодо стягнення штрафу в сумі 2239,02 грн. по специфікації №2 на суму 4478040 грн. ( ТЕ-3А-19-22032013/33Р від 22.03.2013р. ).

За таких обставин, враховуючи заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, а також те, що позовна заява надійшла до суду 15.04.2014р., вимоги позивача в частині стягнення штрафу на загальну суму 11829,91 грн. погашаються строком позовної давності(ст.267 ЦК України).

Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, розрахунок позивача містить розрахунок штрафних санкцій без урахування строків та розмірів грошових зобов'язань, визначених у специфікаціях, а саме: штрафні санкції застосовані із розрахунку 100% ціни поставки, починаючи з першого дня несвоєчасної сплати суми в розмірі 30%, як це передбачено у специфікаціях.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у чей строк (термін).

Оскільки спірні договори поставки укладені на умовах розстрочення платежів, сторони у специфікаціях визначені контретні строки та розміри (частини) грошових зобов'язань, що підлягають виконанню на відповідну дату, а саме встановлено, що відповідач повинен до поставки товару сплатити 30% ціни відповіднох партії товару, яка визначена у специфікації, а решту 70% - після поставки товару покупцю.

Отже, стягнення санкцій, виходячи із повного розрахунку 100% ціни поставки позивач не вірно обгрунтував посиланям на п.8.3. договорів поставки, відповідно до якого постачальних вправі застосувати на свій розсуд будь-які оперативно-господарські санкції, визначені ст.235 та ст.236 ГК України, зокрема у разі порушення строків оплати, встановлених даним договором та дотатковими угодами (специфікаціями) до нього, зобов'язання покупця по повному розрахунку за отриманий товар вважаються такими, що настали з мементу такого прострочення.

Зі змісту наведеного вище пункту договору вбачається, що умовою застосування цього пункту договорів є отримання товару покупцем, що підтверджується і видатковими накладними, на підставі яких товар був переданий покупцю (п.3.4. договору поставки), а за таких обставин, згідно з наведеним пунктом договорів поставки, строк виконання зобов'язання у повному обсязі (100% ціни) не може настати раніше дати фактичної поставки. Тому розрахунок позову в цій частині не відповідають умовам укладених договорів, і відповідно задоволенню не підлягають.

Таким чином, на підситаві наведеного вище, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають сума заборгованості 260858,72 грн. з яких:

- сума 148719,69 грн. - основний борг;

- сума 27984,49 грн. - пеня;

- сума 80776,72 грн. - відстотки;

- сума 3377,82 грн. - штраф.

Згідно з ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по сплаті судового збору у розмірі 5591,33 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, та ст.267 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Фермерського господарства „МИХАЙЛИК" (89675, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Ромочевиця, вул. Духновича, буд.. 134, код ЄДРПОУ: 34991359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕРВІС-АГРОЗАХІД" (47722, Тернопільська область, с. Великі Гаї, вул. Підлісна, 27, код ЄДРПОУ: 38038313) суму 260858,72 грн. з яких сума 148719,69 грн. - основний борг, сума 27984,49 грн. - пеня, сума 80776,72 грн. - відстотки, сума 3377,82 грн. - штраф, а також суму 5591,33 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати.

3.В решті вимог у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 10.06.2014р.

Суддя Йосипчук О. С.