Рішення

від 05.06.2014 по справі 910/3061/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.06.2014 Справа № 910/3061/14

За позовом ТОВ „Торгова компанія „Асортимент", м. Київ

до відповідача ТОВ „Ред Лайн Сервіс", м. Тячів

про стягнення боргу на суму 75089,35 грн. (із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог)

Головуючий Суддя О. С. Йосипчук

За участі представників сторін:

Від позивача: Жувака О. В., представник по дов. від 01.02.2013р. № 1/13

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія асортимент", м. Київ заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ред Лайн Сервіс", м. Тячів про стягнення 61025,35 грн. заборгованості за поставлений товар.

Під час судового розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог, подавши заяву від 22.05.2014р. № ПЗ-01, згідно з якою просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар на загальну суму 75089,95 грн., де основний борг складає суму 15815,45 грн., пеня за несвоєчасну сплату боргу складає суму 28855,40 грн., плата за користування чужими грошима складає суму 28855,40 грн., збиток від інфляції за час прострочення виконання зобов'язання складає суму 1101,84 грн. та 3 відсотки річних складають суму 461,86 грн.

Таким чином, предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача 75089,95 грн. заборгованості, яка виникла в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань, згідно з договором поставки № 18/11 від 21.02.2011р. Обгрунтовуючи власні позовні вимоги, пПозивач стверджує, що згідно з видатковими накладними від 27.05.2013р. № Ма-2115 та від 06.06.2013р. № Ин-0696, № Ин-0697 та № Ин-0698 відповідачем отримано продукти харчування, однак оплату їх вартості здійснено не було, внаслідок чого утворився борг у сумі 15815,45 грн. Далі, з огляду на факт прострочення, позивач просить стягнути з відповідача пеню на суму 28855,40 грн., плату за користування чужими грошима на суму 28855,40 грн., інфляційні на суму 1101,84 грн. та 3 відсотки річних на суму 461,86 грн.

Відповідач, на неодноразові вимоги суду (ухвали суду у справі від 24.04.2014р., від 08.05.2014р.), письмовий відзив з доказами в його обґрунтування не надіслав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив та не повідомив суд про причини його неявки, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду спору, про що свідчить повідомлення про вручення під розписку поштового відправлення (судової ухвали у справі), яка міститься в матеріалах справи.

За цих обставин справа розглядається на наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору виникли на підставі договору поставки № 18/11 від 21.02.2011р. і регламентуються правилами параграфу 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з означеним договором, позивач зобов'язався передати товар у власність відповідача, а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти товар та сплатити його ціну.

Факт отримання відповідачем від позивача обумовленого товару підтверджується видатковими накладними від 27.05.2013р. № Ма-2115 та від 06.06.2013р. № Ин-0696, № Ин-0697 та № Ин-0698.

У відповідності до розділу 6 вказаного договору поставки оплата вартості товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Відповідач зобов'язаний сплатити кошти за товар протягом семи календарних днів з дати його поставки. Товар вважається оплаченим з моменту надходження грошових коштів за нього на рахунок позивача.

Пунктом 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договорів поставки застосовуються загальні правила про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Обов'язок покупця оплатити товар за обумовленою ціною та строк передбачено ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України, правовий аналіз яких вказує на право продавця вимагати від покупця оплати переданого та прийнятого відповідачем товару у примусовому порядку.

Згідно з ч. 1. ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Всупереч вищенаведеним нормам та розділу 6 договору поставки відповідач порушив взяті на себе зобов'язання по оплаті прийнятого ним товару, внаслідок чого у нього виник борг заявлений до стягнення в сумі 15815,45 грн.

Відповідно до ст. ст. 526,530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Порушення цього припису наділяє кредитора правом захищати свої майнові права у судовому порядку.

Отже, враховуючи, що терміни оплати, обумовлені сторонами в договорі поставки минули, вимоги позивача слід визнати підставними.

Крім того, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені на загальну суму 28855,40 грн., плати за користування чужими грошима на суму 28855,40 грн., інфляційні на суму 1101,84 грн. та 3 відсотки річних на суму 461,86 грн., які нараховані відповідачу відповідно до розділу 7 вказаного вище договору поставки.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нормами ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України передбачено відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання своїх господарських зобов'язань.

Разом з тим, оскільки умовами договору поставки №18/11 від 21.02.2011р. (п.7) передбачене стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а нарахована на підставі договору сума процентів за користування чужими грошами за кожен день прострочення невиконаного зобов'язання за своєю правовою природою також є пенею, то таке подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання не узгоджується із пириписом ст.61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не можу бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Подібної практики притримується і Верховний суд України (Постанова від 24.12.2913р. №8/5025/1402/12). Зважаючи на таке, вимоги про стягнення з відповідача плати за користування чужими грошима на суму 28855,40 грн. задоволенню не підлягає.

Тому, враховуючи наведені правові норми, окрім суми основного боргу, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення пені, інфляційні та 3 відсотки річних слід, оскільки вони є такими, що ґрунтуються на умовах розділу 7 договору поставки від 21.02.2011р. № 18/11 і відповідають приписам ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230-232 Господарського кодексу України.

Згідно з ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ред Лайн Сервіс" (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Леніна, 15, код ЄДРПОУ: 35806317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова Компанія „Асортимент" (02089, м. Київ, пр. Броварський, 83, код ЄДРПОУ: 31455995) суму 46234,55 грн. заборгованості, з яких сума 15815,45 грн. основний борг, сума 28855,40 грн. пеня, сума 1101,84 грн. інфляційні, сума 461,86 грн. 3 відсотки річних, а також суму 1827 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати.

3.В решті вимог у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено і підписано 10.06.2014р.

Суддя Йосипчук О.С.