Рішення

від 06.06.2014 по справі 925/818/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2014 року Справа № 925/818/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарях Луговій І.В., Лавріненку С.І., за участю представників сторін: позивача - Думанецький В.Ю. за довіреністю, відповідача - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЧеркасиЕлеваторТорг" до приватного підприємства "Торгово-виробничий центр "Ацкон" про стягнення 24400,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ЧеркасиЕлеваторТорг" звернувся в господарський суд з позовом до приватного підприємства "Торгово-виробничий центр "Ацкон" (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору поставки № 251 від 03.01.2013 року, 24400 грн. основного боргу за поставлений товар, та відшкодування судових витрат.

Згідно ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 04 по 06 червня 2014 року.

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав і в розмірі, викладених в позовній заяві, підтримав і просив задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд розглянув справу без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

03 січня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "ЧеркасиЕлеваторТорг" (постачальник за договором, позивач у справі) та приватне підприємство "Торгово-виробничий центр "Ацкон" (покупець за договором, відповідач у справі) уклали договір поставки № 251 (далі договір), за умовами якого постачальник прийняв на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язався приймати й оплачувати товар у порядку і на умовах, передбачених цим договором (п.1. договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що ціна товару, яка визначена сторонами договору і вказана у договорі, рахунках, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, товарних чеках, фіскальних чеках РРО та інших товаросупроводжувальних документах, а також у податкових накладних, являється договірною і такою, що відповідає рівню справедливої ринкової та звичайної ціни.

Сторонами в п. 4.3 договору погоджено, що розрахунки за товар за даним договором здійснюються покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок продавця на умовах передоплати або не пізніше наступних п'яти календарних днів з моменту отримання товар. Оплата проводиться на підставі рахунків-фактур або видаткових накладних.

Згідно п.4.5 договору сторони зобов'язуються періодично уточнювати стан взаєморозрахунків на підставі фактично проведених поставок. Покупець при наявності заборгованості перед постачальником, здійснює відповідний плановий платіж.

На виконання умов договору позивач систематично здійснював поставку відповідачу товару, у тому числі по видатковій накладній № 7225 від 24.10.2013 р., податковій накладній № 7780 від 24.10.2013 р., рахунку № 11997 від 23.10.2013 р. та довіреності № 40 від 03.10.2013 р. позивач передав, а відповідач отримав товар (металопрокат, будівельні матеріали) на загальну суму 28514,25 грн.

Отриманий на зазначену суму товар відповідачем оплачений частково, в загальній сумі 4114,25 грн., у тому числі платіжними дорученнями №№363, 371, 385, 396, 398, 406, 418, 441 із посиланням на рахунок №11997 та визначенням суми сплачено 3114,25 грн., та платіжними дорученнями №№378, 378 із посиланням на рахунок №11997, без чіткого визначення суми оплати, сплачено 1000,00 грн.

02.04.2014 року позивач направив відповідачу лист, у якому вказав на наявність заборгованості станом на 02.04.2014 року в загальній сумі 31360,80 грн., у тому числі по договору № 251 від 03.01.2013 року - в сумі 24800,80 грн. та просив погасити заборгованість до 10.04.2014 року.

Відповідач у відповіді від 10.04.2014 року визнав наявність заборгованості, вказав, що не має можливості розрахуватись, зобов'язався перерахувати заборгованість після отримання коштів на рахунок в кінці квітня - на початку травня поточного року.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

З матеріалів справи вбачається, що сторони правовідносин являються суб'єктами господарювання у розумінні ст.ст.2, 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов'язання, які виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань поставки, виникли із договору № 251 від 03.01.2013 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов'язків сторін за цим договором.

Господарські договори укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов'язання в розмірі 24400 грн. 00 коп. позивачем обґрунтовані та підтверджені поданими документами, відповідачем визнані у листі від 10.04.2014 року, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо порядку розрахунків за поставлену продукцію, прострочив їх оплату, тому позовні вимоги про стягнення 24400 грн. 00 коп. основного боргу, судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 1827 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Торгово-виробничий центр "Ацкон", ідентифікаційний код 33585436, місцезнаходження: 18030, м.Черкаси, вул. Ватутіна, 225, кв.43 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЧеркасиЕлеваторТорг", ідентифікаційний код 24351661, місцезнаходження: 18028, м. Черкаси, провулок Хіміків, 8 - 24400 грн. 00 коп. (двадцять чотири тисячі чотириста гривень 00 коп.) основного боргу та 1827 грн. 00 коп. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 11.06.2014 року.

Суддя В.М. Грачов