Постанова

від 10.06.2014 по справі 805/6213/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2014 р. Справа №805/6213/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Аржанові К.С.,

за участі:

представника позивача Гадалової Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Содіс» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 132460,43 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Содіс» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 132460,43 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має заборгованість з податку на додану вартість у загальному розмірі 132460,43 грн. Вказана заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення - рішення №0001691502 від 28.02.2013 року на суму 132500,00 грн., податкової декларації з податку на додану вартість на суму 1,00 грн. З урахуванням переплати у розмірі 40,57 грн. відповідач має заборгованість у розмірі 132460,43 грн.

Також позивач вказує на те, що ним була направлена на адресу відповідача податкова вимога №641-25 від 05.03.2014 року. Однак прийняті позивачем заходи не призвели до погашення податкового боргу.

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Содіс» податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 132460,43 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь - яких заперечень чи клопотань до суду не надав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа 02 листопада 1999 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи - 30628157, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія №А00 №740286, перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 11.11.1999 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №604/10/29-014-2 від 03.06.2008 року.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки відповідача №727/22-4/30628157 від 15.02.2013 року прийняте податкове повідомлення - рішення №0001691502 від 28 лютого 2013 року, згідно якого сума грошового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Содіс» за основним платежем складає 106000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26500,00 грн. за платежем: податок на додану вартість. Зазначене податкове повідомлення - рішення отримано представником відповідача 01.03.2013 року, що підтверджується його підписом на корінці податкового повідомлення - рішення.

Відповідачем надана до позивача податкова декларація з податку на додану вартість від 19.03.2014 року за звітний (податковий) період - лютий 2014 року, рядком 25 якої відповідач визначив до сплати суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 1,00 грн.

З урахуванням наявної переплати у розмірі 40,57 грн., сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість складає 132460,43 грн.

Позивачем виставлена відповідачу податкова вимога №641-25 від 05 березня 2014 року, згідно якої станом на 04 березня 2014 року сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 132459,43 грн. Вказана податкова вимога направлена на адресу відповідача, однак була повернута у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи починаючи з 05 березня 2014 року (дата формування податкової вимоги) по теперішній час відповідач безперервно мав податковий борг, у зв'язку з чим податкова вимога №641-25 від 05 березня 2014 року є чинною.

Тобто, на час розгляду справи у відповідача існує податкова заборгованість з податку на додану вартість у загальному розмірі 132460,43 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків станом на 03.06.2014 року.

Згідно п.16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з позивача загальної суми податкового боргу у розмірі 132460,43 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 -162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Содіс» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 132460,43 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків відкритих у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Содіс» (ЄДРПОУ 30628157) заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 132460 (сто тридцять дві тисячі чотириста шістдесят) грн. 43 коп. на р/р 31111029700005, код бюджетної класифікації 14010100, одержувач - державний бюджет, Калінінське.УК/Калінінс. р-н/14010100, ЄДРПОУ 38034015, банк одержувача - ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.