Рішення
від 12.05.2014 по справі 600/471/14-ц
КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/471/14

Справа № 2/600/195/2014

12 травня 2014 року

Козівський районний суд

Тернопільської області

в складі: головуючого судді: Боднарук Б.В.

при секретарі: Сташків О.С.

за участю:представника

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дибщенської сільської ради Козівського району, Козівківської сільської ради Козівського району, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом про визнання права власності, в якому вказує, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1, як голові колгоспного двору належав його батькові ОСОБА_7.

Членами вказаного колгоспного двору були позивач, його баба ОСОБА_8, мама ОСОБА_5, брат ОСОБА_9, сестра ОСОБА_6.

Також, батькові позивача належали земельні ділянки, а саме: земельна ділянка площею 2,34 га., розташована на території Дибщенської сільської ради Козівського району Тернопільської області, згідно державного акту серії ЯД №183893 від 18 грудня 2004 року та земельна ділянка площею 0,17 га., розташована на території Козівківської сільської ради Козівського району Тернопільської області, згідно державного акту серії ЯД №183973 від 18 грудня 2004 року.

Державні акти, які підтверджували право власності ОСОБА_7 на вказані земельні ділянки втрачено.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_7, заповіту не залишив. Після його смерті відкрилася спадщина на 1/6 частину житлового будинку та дві земельні ділянки.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат позивача ОСОБА_9, заповіту не залишив. Після його смерті відкрилася спадщина на 1/6 частину житлового будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла баба позивача ОСОБА_8, заповіту також не залишила. Після її смерті відкрилася спадщина на 1/6 частину житлового будинку.

Спадкоємцями за законом після смерті батька ОСОБА_7 та брата ОСОБА_9 є позивач, його мама ОСОБА_5 та сестра ОСОБА_6, а після смерті баби ОСОБА_8 спадкоємцями за законом є позивач та його сестра.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовляються від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в користь позивача.

Крім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовляються від своєї частки колгоспного двору в АДРЕСА_1.

Позивач просить визнати за ним право власності на житловий будинок з каменю, загальною площею 70,0 кв.м., житловою площею 55,5 кв.м., літню кухню з каменю, загальною площею 13,8 кв.м., сарай з каменю, загальною площею 36,1 кв.м., навіс з цегли, загальною площею 6,1 кв.м., навіс з цегли, загальною площею 15,6 кв.м., гараж з цегли, загальною площею 25,0 кв.м. в АДРЕСА_1, а також просить визнати за ним право власності на земельні ділянки, а саме на земельну ділянку площею 2,34 га., що розташована на території Дибщенської сільської ради Козівського району Тернопільської області, кадастровий номер 6123083200:01:001:0053, згідно державного акту серії ЯД №183893 від 18 грудня 2004 року та земельну ділянку площею 0,17 га., що розташована на території Козівківської сільської ради Козівського району Тернопільської області, згідно державного акту серії ЯД №183973 від 18 грудня 2004 року, які належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги позивача ОСОБА_2 підтримала, просить їх задоволити.

Відповідачі Дибщенська та Козівківська сільські ради Козівського району в судове засідання подали відзиви на позов, згідно яких позовні вимоги ОСОБА_2 визнають, не заперечують проти їх задоволення, просять справу розглядати за їх відсутності.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, подали заяви, згідно яких позовні вимоги ОСОБА_2 визнають, не заперечують проти їх задоволення, просять справу розглядати за їх відсутності.

Суд, заслухавши покази представника позивача, враховуючи відзиви на позов відповідачів Дибщенської та Козівківської сільських рад Козівського району, заяви відповідачів, дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, підтверджується наявними у справі доказами і не заперечується сторонами, що членами колгоспного двору в АДРЕСА_1, були позивач, його баба ОСОБА_8, мама ОСОБА_5, брат ОСОБА_9, сестра ОСОБА_6 (а.с.8).

04 грудня 1987 року ОСОБА_7 як голові колгоспного двору, видано свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок в АДРЕСА_1 (а.с.7).

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 року)», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_7, заповіту не залишив. Після його смерті відкрилася спадщина на 1/6 частину житлового будинку та дві земельні ділянки.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат позивача ОСОБА_9, заповіту не залишив. Після його смерті відкрилася спадщина на 1/6 частину житлового будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла баба позивача ОСОБА_8, заповіту також не залишила. Після її смерті відкрилася спадщина на 1/6 частину житлового будинку.

Спадкоємцями за законом після смерті батька ОСОБА_7 та брата ОСОБА_9 є позивач, його мама ОСОБА_5 та сестра ОСОБА_6, а після смерті баби ОСОБА_8 спадкоємцями за законом є позивач та його сестра.

Згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовляються від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в користь позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Згідно ст. 123 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі відмови власника від права власності.

Згідност. 347 ЦК України особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це, або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності

Крім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовляються від своєї частки колгоспного двору в АДРЕСА_1 .

Судом також встановлено, підтверджується наявними у справі доказами і не заперечується сторонами, що ОСОБА_7 згідно державного акту серії ЯД №183893 від 18 грудня 2004 року належала земельна ділянка площею 2,34 га. кадастровий номер 6123083200:01:001:0053, розташована на території Дибщенської сільської ради Козівського району, а також згідно державного акту серії ЯД №183973 від 18 грудня 2004 року належала земельна ділянка площею 0,17 га. кадастровий номер 6123084600:01:001:0680, розташована на території Козівківської сільської ради Козівського району.

Державні акти, які підтверджували право власності ОСОБА_7 на вказані земельні ділянки втрачено, підтверджується оголошенням в газеті «Вільне слово» №12 від 28 березня 2014 року (а.с.11).

Приватним нотаріусом Козівського районного нотаріального округу 23 квітня 2014 року ОСОБА_2 відмовлено в оформленні спадкового майна та дано роз'яснення про те, що відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про власність» від 07 лютого 1991 року № 697-ХІІ, суб'єктами права приватної власності в Україні є громадяни України. Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що жилі будинки є об'єктами права приватної власності. Такий суб'єкт приватної власності, як колгоспний двір, не визначений діючим законодавством України.

У зв'язку з цим Свідоцтво про право на спадщину на майно колгоспного двору нотаріусом видане бути не може, оскільки відповідно до статті 47 Закону України «Про нотаріат», для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Оскільки визнання позову не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності, слід задоволити.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. 16, ст. 328, ст. 1268, ч. 2 ст. 1274 ЦК України, п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 року)», суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Дибщенської сільської ради Козівського району, Козівківської сільської ради Козівського району, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання права власності на спадкове майно - задоволити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з каменю, загальною площею 70,0 кв.м., житловою площею 55,5 кв.м., літню кухню з каменю, загальною площею 13,8 кв.м., сарай з каменю, загальною площею 36,1 кв.м., навіс з цегли, загальною площею 6,1 кв.м., навіс з цегли, загальною площею 15,6 кв.м., гараж з цегли, загальною площею 25,0 кв.м. в АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 2,34 га., кадастровий номер 6123083200:01:001:0053, розташовану на території Дибщенської сільської ради Козівського району Тернопільської області, яка належала ОСОБА_7, згідно державного акту серії ЯД №183893 від 18 грудня 2004 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 0,17 га., кадастровий номер 6123084600:01:001:0680, розташовану на території Козівківської сільської ради Козівського району Тернопільської області, яка належала ОСОБА_7, згідно державного акту серії ЯД №183973 від 18 грудня 2004 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Тернопільської області через Козівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: підпис

З оригіналом вірно

В.О. ГОЛОВИ СУДУ: Б.В. БОДНАРУК

Рішення суду не оскаржувалося та вступило в законну силу 23 травня 2014 року.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи №600/471/14-ц , яка зберігається у Козівському районному суді Тернопільської області.

В.О. ГОЛОВИ СУДУ: Б.В. БОДНАРУК

СудКозівський районний суд Тернопільської області
Дата ухвалення рішення12.05.2014
Оприлюднено13.06.2014
Номер документу39143774
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —600/471/14-ц

Рішення від 12.05.2014

Цивільне

Козівський районний суд Тернопільської області

Боднарук Б. В.

Ухвала від 16.04.2014

Цивільне

Козівський районний суд Тернопільської області

Боднарук Б. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні