Рішення

від 02.06.2014 по справі 908/1348/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/49/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2014 Справа № 908/1348/14

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Провайн", 04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 10а

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "НВК ЄВРО-ІНВЕСТ", 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 141, кв. 6

про стягнення 115 501,75 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Хоролець О.О., довіреність від 12.05.14 б/н

від відповідача: Позднюк С.Ю., паспорт серії НОМЕР_1 від 30.01.97

СУТЬ СПОРУ:

18.04.14 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Провайн" (далі ТОВ "Провайн") з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "НВК ЄВРО-ІНВЕСТ" (надалі ТОВ "НВК ЄВРО-ІНВЕСТ") за договором поставки від 02.11.12 № 02/11/12 заборгованості в розмірі 115 501,75 грн., з якої: 112 770,49 грн. - основний борг, 277,65 грн. - пеня та 2 453,61 грн. 3% річних.

18.04.14 автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ТОВ "Провайн" до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 22.04.14 судом порушено провадження у справі № 908/1348/14, якій присвоєно № провадження 17/49/14. У сторін витребувані документи необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 14.05.14.

Ухвалою від 14.05.14 судом продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 03.07.14, розгляд справи відкладено на 02.06.14.

За заявою представника відповідача розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 02.06.14, на підставі ст.ст. 82 1 , 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Судом повідомлено представників сторін про дату складення повного рішення.

Позивач обґрунтував свої вимоги ст.ст. 525-527, 625 ЦК України та ст.ст. 193, 265 ГК України, пояснював наступне. 02.11.12 між сторонами у справі укладено договір поставки № 02/11/12, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 366 603,20 грн., що підтверджується видатковими накладними, які додані до матеріалів справи. Однак, зобов'язання щодо сплати поставленого товару відповідач належним чином не виконав. Так, враховуючи часткову оплату відповідачем боргу в розмірі 96 267,91 грн. та повернутий останнім товар на загальну суму 157 564,86 грн., за відповідачем нараховується заборгованість в сумі 112 770,49 грн. За прострочення виконання основного зобов'язання відповідачу нараховано 277,65 грн. пені та 2 453,61 грн. 3% річних. З огляду на зазначене, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що поставка товару з боку позивача здійснювалась без оформлення письмового договору поставки, виключно за видатковими накладними, податковими накладними та товарно-транспортними накладними. Форма договору поставки була виключно усною та не передбачала строку оплати відвантаженого ТОВ "Провайн" товару. Жодних претензій відповідач не отримував, а відтак, на думку відповідача, у нього не виникло обов'язку з оплати товару.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

02.11.12 між товариством з обмеженою відповідальністю "Провайн" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "НВК ЄВРО-ІНВЕСТ" (Покупець) укладено договір поставки № 02/11/12, за умовами якого (п. 1.1. договору) Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити алкогольні напої, найменування, асортимент, кількість та ціна, яких, зазначені в прайс-листах Постачальника та накладних до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.1. договору сторони передбачили, що кількість та асортимент товару, що поставляються за цим договором, погоджуються сторонами в замовленні та зазначається у накладних.

Відповідно до п. 3.1. договору, передача товару здійснюється на умовах DDP (Інкотермс 2000): поставка до складу Покупця.

Згідно з п. 3.3. договору, датою поставки товару є зазначена в накладній дата передачі товару Покупцю.

Умовами п. 3.5. договору сторони визначили, що в накладній обов'язково вказується номер та дата укладення цього договору, а також асортимент, кількість та загальна вартість товару.

Цей договір складений в двох примірниках по одному для кожної із сторін, вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.13, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з умовами даного договору (п. 11.7. договору).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Заявляючи до стягнення суму основного боргу в розмірі 112 770,49 грн., позивач посилається на видаткові накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні, за якими, як вказує позивач, відповідачу було поставлено на виконання договору поставки від 02.11.12 № 02/11/12 товар в загальній сумі 366 603,20 грн.

Розглянувши додані до матеріалів цієї справи докази в їх сукупності судом встановлено наступне.

Частиною 2 ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) унормовано, що сторони та ін. особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України обов'язок доказування покладено на сторони.

Як встановлено судом, видаткові накладні та податкові накладні, які додані позивачем до матеріалів цієї справи в якості доказів поставки товару за спірним договором (а саме договором від 02.11.12 № 02/11/12) містять посилання на договір поставки від 02.11.12 № 483, за яким позовні вимоги не заявлені та, який не є предметом розгляду у справі № 908/1348/14.

Позивач в особі уповноваженого представника в ході розгляду цієї справи пояснював суду, що всі накладні, банківські виписки стосуються саме договору поставки від 02.11.12 № 483.

В той же час, директор підприємства відповідача Позднюк С.Ю. пояснював суду, що оплата товару за заявленими видатковими накладними здійснювалась останнім саме за договором поставки від 02.11.12 № 483, екземпляр якої ним, як керівником підприємства відповідача був підписаний та наданий для підписання позивачу у цій справі.

Із наявних в матеріалах справи виписок по особовому рахунку слідує, що відповідачем оплачувались кошти згідно договору від 02.11.12 № 483.

Таким чином, наявні в матеріалах цієї справи докази станом на час прийняття процесуального рішення у справі по суті спору свідчать, що господарські зобов'язання між сторонами за наданими до матеріалів цієї справи позивачем видатковими накладними та податковими накладними виникли в межах договору поставки від 02.11.12 № 483, за яким позовні вимоги не заявлені.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту поставки товару саме за договором поставки від 02.11.12 № 02/11/12 на суму 112 770,49 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ "Провайн" про стягнення з ТОВ "НВК ЄВРО-ІНВЕСТ" за договором поставки від 02.11.12 № 02/11/12 суми основного боргу в розмірі 112 770,49 грн. є недоведеними та не підтвердженими доданими документами, а отже, не підлягають задоволенню судом. У зв'язку з чим, у задоволені позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 112 770,49 грн. судом відмовляється.

Оскільки судом не встановлено факту наявності заборгованості за договором поставки від 02.11.12 № 02/11/12 в сумі 112 770,49 грн. основного боргу, судом відмовляється у задоволенні заявлених вимог про стягнення 277,65 грн. пені та 2 453,61 грн. 3% річних.

З підстав викладених у тексті цього рішення, а також приймаючи до уваги той факт, що представники сторін не надали суду доказів внесення сторонами змін, доповнень, уточнень чи додаткових угод до договору від 02.11.12 № 02/11/12 у зв'язку з якими договір від 02.11.12 № 02/11/12 став договором від 02.11.12 за № 483, судом визнається надуманим та, як наслідок, залишається поза увагою лист позивача за вих. від 07.05.14 № 118 згідно із змістом якого через технічну помилку договір № 02/11/12 від 02.11.12 став договором від 02.11.12 за № 483.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у розмірі 2 310,03 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 1 , 4 2 , 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, 69, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 06.06.14

Суддя В.Л. Корсун