Рішення

від 20.05.2014 по справі 910/5723/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5723/14 20.05.14

за позовом приватного підприємства «АВ.-СЕРВІС»

до приватного підприємства «Крамниця-Л»

про стягнення 15 105,90 грн.,

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Бондюх Г.Д. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «АВ.-СЕРВІС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства «Крамниця-Л» про стягнення 16 932,90 грн., а саме: 10 294,68 грн. основного боргу, 3 991,29 грн. пені та 819,93 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 87 від 06.04.2011 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/5723/14 та призначено її до розгляду на 22.04.2014 р.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 р. розгляд справи було відкладено на 20.05.2014 р.

У вказаному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі та документи, які були залучені до матеріалів справи.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження та ухвалу про відкладення розгляду справи відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 20.05.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив.

06.04.2011 р. між приватним підприємством «Крамниця-Л» (далі - покупець) та приватним підприємством «АВ.-СЕРВІС» (далі - постачальник) було укладено договір поставки № 87 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник поставляє покупцю безалкогольні напої в асортименті та за цінами, вказаними в додатках, що є невід'ємними частинами цього Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору поставка товару на склад покупця здійснюється на умовах DDP (правила Інкотермс 2000) транспортом постачальника і за рахунок постачальника, за адресою і в кількості, вказаних в заявці.

Покупець зобов'язується проводити розрахунки з постачальником за поставлений товар протягом 21 календарного дня з моменту поставки (п. 3.1. Договору).

Видатковими накладними РН-0000146 від 06.04.2011 р. на суму 765,72 грн., № РН-0000158 від 12.04.2011 р. на суму 850,80 грн., РН-0000179 від 20.04.2011 р. на суму 850,80 грн., РН-0000200 від 28.04.2011 р. на суму 1020,96 грн., РН-0000224 від 05.05.2011 р. на суму 1191,12 грн., РН-0000252 від 12.05.2011 р. на суму 1701,60 грн., РН-0000281 від 20.05.2011 р. на суму 2041,92 грн., РН-0000316 від 26.05.2011 р. на суму 1871,76 грн., підтверджується факт поставки товару відповідачу на загальну суму 10 294,68 грн.

Відповідач поставлений товар не оплатив, на час звернення з позовом до суду наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 10 294,68 грн.

Отже, позивач в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання перед відповідачем за договором поставки товару.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 20 від 02.12.2011 р. про сплату заборгованості у розмірі 10 294,68 грн., однак вказана претензія залишилась без від відповіді та задоволення.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 10 294,68 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.1. Договору, у випадку порушення п.п. 3.1., 3.2. цього Договору покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Суд здійснив власний перерахунок пені з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якого з відповідача підлягає стягненню 795,66 грн. пені. У задоволені вимоги про стягнення пені в розмірі 3 195,63 грн. судом відмовлено.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, позов в частині стягнення 3% річних обґрунтований та підлягає задоволенню у розмірі 819,93 грн. за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З відповідача підлягає стягненню 1 440,50 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Крамниця-Л» (04070, м. Київ, вул. Спаська, 11, код 37039075) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь приватного підприємства «АВ.-СЕРВІС» (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код 36563771) 10 294 (десять тисяч двісті дев'яносто чотири) грн. 68 коп. основного боргу, 795 (сімсот дев'яносто п'ять) грн. 66 коп. пені, 819 (вісімсот дев'ятнадцять) грн. 93 коп. 3% річних та 1 440 (одну тисячу чотириста сорок) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 10.06.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова