Рішення

від 04.06.2014 по справі 922/1834/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2014 р.Справа № 922/1834/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідний завод "ГНЦЛС", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробний центр "Техноцентр" про стягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: Плеснюк Н.С. (дов. № 01юр/601 від 05.03.2014року);

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дослідний завод "ГНЦЛС" (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробний центр "Техноцентр" (відповідач) про стягнення суми боргу - 420 000 грн. 00 коп. та до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням зобов'язань за договором про надання маркетингових послуг № 2 від 05.03.2014 року у частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 травня 2014 року було прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі, призначено її розгляд на 28 травня 2014 року.

26.05.2014 року, через канцелярію господарського суду Харківської області відповідач надав відзив на позов (вх. № 17409), в якому відповідач визнає існування боргу за договором та зазначає про неможливість сплатити заборгованість, у зв`язку з скрутним фінансовим становищем. Також у своєму відзиві, відповідач просить суд розглядати справу без участі його представника, та надає на вимогу ухвали суду документи для долучення до матеріалів справи.(а.с.20)

28.05.2014 року та 04.06.2014 року через канцелярію господарського суду Харківської області позивач надав документи для долучення до матеріалів справи, а саме: довідку про номери поточних рахунків; завірену копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; докази на підтвердження надіслання відповідачу акту звірки взаєморозрахунків; податкову декларацію з податку на додану вартість; пояснення щодо податкової накладної за спірною господарською операцією; копію акту звірки взаєморозрахунків; обігово-сальдову відомість, та звіт від 31.03.2014 року щодо послуги з проведення дослідження.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань поштовими повідомленнями.

Пунктом 3.9.1. Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення у засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови № 18 ПВГСУ від 26 грудня 2011 року).

В межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України справа відкладалась з 28.04.2014 року на 04.06.2014 року.

У судовому засіданні 04.06.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

05.03.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Дослідний завод "ГНЦЛС" та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробничий центр "Техноцентр" було укладено договір про надання маркетингових послуг № 2 (далі-договір), у відповідності до умов пункту 1.1. якого, виконавець бере на себе зобов`язання надати замовнику маркетингові послуги з вивчення ринку та проведення дослідження на тему: "Світовий ринок неорганічних солей для фармацевтичної промисловості" (надалі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконавцеві зазначені послуги на умовах договору. (а.с.10)

Відповідно до пункту 2.1 договору оплата послуг виконавця по виконанню умов цього договору, проводиться замовником на підставі підписаних актів приймання - передачі робіт (надання послуг). Найменування і вартість наданих послуг вказується в акті, період підписання яких встановлюється за домовленістю сторін. Акт з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, є невід`ємним додатком до цього договору.

Згідно із пунктом 2.2. договору вартість послуг визначається і оговорюється відповідною додатковою угодою сторонами по факту її надання.

Відповідно до пункту 2.3 договору оплата послуг позивача проводиться відповідачем в національній валюті України, в безготівковій формі на розрахунковий рахунок позивача протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі робіт (надання послуг).

Пунктом 7.3. визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2014 року.

05.03.2014 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до договору про надання маркетингових послуг №2, у пункті 1 якої встановлено: сторони домовилися у відповідності до пункту 2.2. договору, враховуючи великий обсяг проведеної роботи з надання маркетингових послуг з вивчення ринку та проведення дослідження на тему «Світовий ринок неорганічних для фармацевтичної промисловості» про вартість послуги в сумі 420 000,00 грн., у тому числі ПДВ 70 000,00 грн.(а.с.12)

Відповідно до пункту 4, дана додаткова угода до договору вступає в силу з моменту її підписання уповноваженими представниками кожної із сторін.

Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов, укладеного між сторонами договору, позивачем було надано визначені договором послуги, що підтверджується актом приймання - передачі робіт (надання послуг) від 31.03.2014 року на суму 420 000,00 грн., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками (а.с. 13).

У підтвердження суми боргу, позивачем надано до суду звіт послуг з проведення дослідження продукту та аналізу ринку на тему «Світовий ринок неорганічних солей для фармацевтичної промисловості» та акт звірки взаєморозрахунків з контрагентом (а.с.48 -99).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач порушив умови договору та не виконав свого обов`язку оплатити надані позивачем послуги, в строк, вказаний в пункті 2.3. договору.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, у нього виникла заборгованість в сумі 420 000,00 грн., що й стало підставою для звернення позивача до суду.

На момент розгляду справи судом в матеріалах відсутні докази оплати заборгованості відповідача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно із статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 901 Цивільного Кодексу передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторонни (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що у відповідності до статті 526 Цивільного Кодексу України та статті 193 Господарського Кодексу України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства та визнання з боку відповідача факту наявності заборгованості, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання маркетингових послуг № 2 від 05.03.2014 року у розмірі 420 000,00 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Враховуючи несплату відповідачем боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог. Сума основної заборгованості, що підлягає задоволенню становить 420 000, 00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, судовий збір у розмірі 8 400,00 грн. у даній справі покладається на відповідача.

Керуючись статтями 11, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Техноцентр» (ЄДРПОУ 36922423, р/р 26007962507360 в ПАТ ПУМБ, м.Донецьк, МФО 334851; вул. Докучаєва 2-А, с.Комуніст, Харківський район, Харківська область, 62482) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГНЦЛС» (ЄДРПОУ 33338513, р/р 26005962505353 в ПАО ПУМБ, м. Донецьк, МФО 334851; вул. Воробйова 8, м.Харків, 61057) - 420 000 (чотириста двадцять тисяч) грн. 00 коп. суму заборгованості та витрати на сплату судового збору у розмірі 8 400( вісім тисяч чотириста) 00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 10.06.2014 року

Суддя О.О. Ємельянова