Постанова

від 10.06.2014 по справі 18/496/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року Справа № 18/496/12

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В. (доповідач)

розглянув касаційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава,

на рішення господарського суду Полтавської області від 26.12.2013

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2014

у справі № 18/496/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Кременчук" (далі - ТОВ "АІС-Кременчук"), м. Кременчук Полтавської області,

до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі -Відділення), м. Полтава,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехспорт" (далі -ТОВ "Автотехспорт"), м. Кременчук Полтавської області,

2. приватне підприємство "СТАНДАРТ АВТО" (далі - ПП "СТАНДАРТ АВТО"), м. Кременчук Полтавської області,

3. відділ освіти Глобинської районної державної адміністрації (далі - Відділ освіти), м. Глобине Полтавської області,

про скасування рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

ТОВ "АІС-Кременчук"- Бессараб Р.В.- предст. (дов. від 04.06.2014)

Відділення - Зорівчак Н.В. предст. (дов. від 05.06.2014)

ТОВ "Автотехспорт"- Кінаш А.Г. предст. (дов. від 14.06.2012)

ПП "СТАНДАРТ АВТО"- Кінаш А.Г. предст. (дов. від 07.04.2011)

Відділу освіти - не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "АІС-Кременчук" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Відділення про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.01.2012 №02/10-рш у справі № 02-01-50/112-2011 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі -Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.12.2013 у справі № 18/496/12 (суддя Солодюк О.В.), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 (судді Слободін М.М.- головуючий, Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.), позов задоволено частково; визнано недійсним та скасовано пункт 1 рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.01.2011 №02/10-рш у справі № 02-01-50/112-2011 у частині визнання дій ТОВ "АІС-Кременчук" антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів торгів (тендеру), та пункт 2 цього рішення в частині накладення на ТОВ "АІС-Кременчук" штрафу в сумі 34 000,00грн.

Судові рішення попередніх інстанцій зі справи з посиланням на приписи статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2011 №2210-ІІІ (далі - Закон № 2210) мотивовано: недоведеністю обставин, які мають значення для справи і які визнано Відділенням встановленими; порушенням Відділенням норм матеріального права. При цьому суди попередніх інстанцій виходили з відсутності схожості у діях ТОВ "АІС-Кременчук", ТОВ "Автотехспорт", ПП "СТАНДАРТ АВТО" та відсутності антиконкурентних узгоджених дій.

Відділення, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Представник ТОВ "Автотехспорт" та ПП "СТАНДАРТ АВТО" у судовому засіданні 10.06.2014 заявив усне клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів по справі.

З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, які визначені у частині другій статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, та відповідно до яких суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями збирати та досліджувати нові докази, у задоволенні клопотання відмовлено.

Учасників судового процесу у відповідності до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що Рішенням АМК:

- визнано, що ТОВ "Автотехспорт", ПП "СТАНДАРТ АВТО" та ТОВ "АІС-Кременчук" вчинено порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210 у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендеру), які полягали у погодженні ними поведінки про проведенні у серпні 2010 року тендеру із закупівлі автомобіля ГАЗ -322132-218 Відділом освіти;

- за вчинення зазначеного порушення на ТОВ "Автотехспорт", ПП "СТАНДАРТ АВТО" та ТОВ "АІС-Кременчук" накладено штраф - по 34 000,00грн. на кожного;

Рішення АМК мотивовано, зокрема, такими фактичними даними:

- Відділом освіти було оголошено тендер щодо закупівлі автомобіля ГАЗ -322132-218 або еквівалента такого автомобіля шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій;

- для отримання цінових пропозицій Відділ освіти звернувся із запитами до ТОВ "Автотехспорт", ПП "СТАНДАРТ АВТО" та ТОВ "АІС-Кременчук";

- переможцем тендеру визнано ТОВ "Автотехспорт", яким запропоновано найбільш економічно вигідну пропозицію та з яким 04.10.2010 було укладено договір про придбання автомобіля №401;

- пропозиції ТОВ "Автотехспорт", ПП "СТАНДАРТ АВТО" та ТОВ "АІС-Кременчук" містять схожість у оформленні та зовнішньому вигляді тендерних пропозицій учасників, однакове розміщення тексту, однакові шрифти та технічні помилки;

- комерційна пропозиція кожного учасника датована 23.08.2010 та всіма учасниками подана до Тендерного комітету 23.08.2010;

- комерційна пропозиція кожного учасника направлена начальнику відділення Хлонь Т.Л., у той час як листи-запрошення підписані Головою тендерного комітету Хлонь Т.Л.;

- ПП "СТАНДАРТ АВТО" та ТОВ "АІС-Кременчук" додали до комерційних пропозицій однакові копії документів;

- ПП "СТАНДАРТ АВТО" та ТОВ "АІС-Кременчук" мають однакове оформлення технічної характеристики тендерних пропозицій;

- цінова пропозиція кожного з учасників відрізняється на однакову суму, а саме на одну тисячу гривень;

- між ТОВ "Автотехспорт", ПП "СТАНДАРТ АВТО" та ТОВ "АІС-Кременчук" існують господарські та фінансові відносини;

- протягом 2010 року ПП "СТАНДАРТ АВТО" автомобілями ГАЗ -322132-218 не торгував. У разі потреби такий автомобіль було б придбано у ТОВ "АІС-Кременчук" на підставі договору про поставку від 01.12.2009 №П-2/09;

- між учасниками торгів під час підготовки документів існував обмін інформацією або такі документи готувала одна особа.

Причиною виникнення спору зі справи є питання стосовно наявності чи відсутності підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Статтею 1 Закону № 2210 передбачено, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

Відповідно до пункту 1 статті 50 Закону № 2210 порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210 антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

За приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

За приписами статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:

- розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення розслідувань за цими заявами і справами;

- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами, надання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Стаття 19 цього Закону визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України.

Частиною першою статті 59 Закону № 2210 встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У відповідності до пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Водночас суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення, не врахували того, що сама узгоджена поведінка учасників торгів (тендеру) не відповідає суті конкурсу, внаслідок чого помилково залишили поза увагою те, що в даному випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів тендеру (через узгодження поведінки учасниками), а докази такого спотворення Відділенням викладено в Рішенні АМК, і саме вони підлягали дослідженню та оцінці, а при їх підтвердженні вони є достатніми для висновків Відділення, викладених у Рішенні АМК.

При цьому посилання судів попередніх інстанцій на те, що: дії ТОВ "Автотехспорт", ПП "СТАНДАРТ АВТО" та ТОВ "АІС-Кременчук" не були схожими; Відділенням не доведено факту домовленості між ТОВ "Автотехспорт", ПП "СТАНДАРТ АВТО" та ТОВ "АІС-Кременчук" щодо узгодженості дій на ринку; Відділенням не з'ясовано та не доведено наявності негативних наслідків або можливості їх настання внаслідок вчинення відповідних дій учасниками тендеру; формально однакове заповнення пропозицій (однакова структура конкурсних пропозицій, однакові копії документів, однаковість оформлення, технічні помилки), подача їх одночасно, існування між ТОВ "Автотехспорт", ПП "СТАНДАРТ АВТО" та ТОВ "АІС-Кременчук" договірних відносин не є доказом узгодженості дій між собою - певною мірою мають загальний характер, не спростовують відповідних висновків Відділення за фактичними обставинами та не враховують ні дійсного правового змісту антиконкуретних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (де правове значення має фактична відсутність конкурсу внаслідок узгодження учасниками відповідної поведінки), ані меж виключної компетенції органів Антимонопольного комітету України (зокрема, щодо правової кваліфікації наявної події).

Отже, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 111 10 ГПК України є підставою для скасування судових рішень зі справи.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 111 7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 26.12.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 зі справи № 18/496/12 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Палій