Рішення

від 10.06.2014 по справі 904/2889/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.14 Справа № 904/2889/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРАДАЙС ВАЙН", м. Дніпропетровськ

про стягнення 5 699,26 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Потапчук П.В.

Представники:

від позивача: Атрощенко Ю.О., довіреність б/н від 29.05.2014.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРАДАЙС ВАЙН" (надалі - Відповідач) про стягнення 5 699,26 грн. за договором поставки №481 від 06.11.2013.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2014 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судовому засіданні 20.05.2014 розгляд справ був відкладений на 03.06.2014 в зв'язку з неявкою в судове засідання Відповідача та необхідністю витребувати додаткові документи до матеріалів справи, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за поставлений Товар. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір поставки №481 від 06.11.2013, видаткову накладну №*-00004228 від 06.11.2013, акт звірки взаємних розрахунків від 26.12.2013, товаро-транспортну накладну від 06.11.2013.

Позивач керуючись п.п.6.1, 7.3, названого Договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 4 856,40 грн., три проценти річних у сумі 50,78 грн., пеню в сумі 214,17 грн., інфляційні втрати 92,27 грн. та штраф в сумі 485,64 грн.

Відповідач у призначені на 20.05.2014 та 03.06.2014 судові засідання на з'явився; відзив на позов та докази в його обґрунтування не надав; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за адресою, зазначеною в позовній заяві: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Харківська, буд. 9. До суду повернулось поштове відправлення (направлене на адресу Відповідача) з відміткою підприємства поштового зв'язку: «відсутність (вибуття) адресата та закінчення строку зберігання поштового відправлення».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Оскільки неможливість присутності в судових засіданнях представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.06.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" (надалі - Позивач, Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРАДАЙС ВАЙН" (надалі - Відповідач, Покупець) було укладено договір поставки №481 (надалі - Договір) відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язується поставити у встановлений строк Товар у власність Покупцю, ціни, кількість й асортимент яких визначені у накладних, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його на умовах визначених даним Договором. Товар передається Покупцю за накладними, в яких зазначається кількість, асортимент і ціна, і які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1. Договору).

Згідно з п.6.1. Договору, термін оплати - 21 календарний день з моменту приймання Покупцем Товару.

Пунктами 7.1, 7.3 Договору передбачено, що Сторона, що не виконує належним чином умови Договору, несе відповідальність у відповідності з діючим законодавством України. У разі затримки оплати за отриманий Товар, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожний день прострочення, а також 10% штрафу від суми неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 11.1 Договору Сторони погодили, що Договір діє з моменту його підписання (06.11.2013) Сторонами до 31.12.2014. в частині здійснення поставок, а в частині здійснення розрахунків до повного виконання.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу Товар загальною вартістю 4 856,40 грн., що підтверджується підписаною Позивачем та Відповідачем та скріпленою печатками Позивача та Відповідача видатковою накладною №*-00004228 від 06.11.2013.

Таким чином, за умовами Договору (п. 6.1) Відповідач мав здійснити оплату Товару в строк до 27.11.2013. Проте Відповідач оплату за поставлений Товар не здійснив. Отже заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 4 856,40 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 26.12.2013.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків та порядку здійснення оплати за поставлений Товар, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 4 856,40 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В зв'язку з порушенням Відповідачем строків оплати за отриманий Товар, Позивач нарахував 3% річних у сумі 50,78 грн. (загальний період нарахування з 28.11.2013 по 02.04.2014) та інфляційні втрати в сумі 92,27 грн. (загальний період нарахування листопад 2013 року - квітень 2014 року).

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.

При цьому, індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування і інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце протягом повного календарного місяця, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення: місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Крім того, згідно п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 №23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 №62-97р).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 №62-97р).

Як вбачається з розрахунку Позивача, останнім нараховано інфляційні втрати за період з листопада 2013 по квітень 2014, в той же час прострочення заборгованості виникло з 28.11.2013, отже нарахування повинно здійснюватись з грудня 2013 року. При здійсненні судом перерахунку інфляційних втрат, було встановлено, що сукупний індекс інфляції за період з грудня 2013 року по квітень 2014 року становив 106,95 %, відповідно сума інфляційних втрат на суму заборгованості в розмірі 4 856,40 грн. мала бути 337,55 грн. Проте, враховуючи, що перерахована сума інфляційних втрат перевищує суму, яка заявлена Позивачем до стягнення та з огляду на те, що у суду відсутнє право виходити за межі позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі, який заявлено Позивачем, а саме - 92,27 грн.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків розрахунків за поставлений Товар, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, а саме: підлягають стягненню 3% річних в сумі 50,78 грн.

Згідно з п. 7.3 Договору, у разі затримки оплати за отриманий Товар, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожний день прострочення, а також 10% штрафу від суми неналежного виконання зобов'язань.

Позивач нарахував Відповідачу 214,17 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення (загальний період нарахування з 28.11.2013 по 02.04.2014) та штраф у сумі 485,64 грн.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений Позивачем розрахунок пені та штрафу відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 214,17 грн. та штрафу у сумі 485,64 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРАДАЙС ВАЙН" (49000, м. Дніпропетровськ, вулиця Харківська, будинок 9, код ЄДРПОУ 38300259) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" (01011, м. Київ, вулиця Панаса Мирного, будинок 16/13 літера А, код ЄДРПОУ 36805359) 4 856,40 грн. (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят шість гривень 40 копійок) основного боргу, 50,78 грн. (п'ятдесят гривень 78 копійок) 3% річних, 92,27 грн. (дев'яносто дві гривні 27 копійок) інфляційних втрат, 214,17 грн. (двісті чотирнадцять гривень 17 копійок) пені, 485,64 грн. (чотириста вісімдесят п'ять гривень 64 копійки) штрафу, 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 10.06.2014.

Суддя А.Є. Соловйова