Рішення

від 15.05.2014 по справі 910/7870/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7870/14 15.05.14

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» м.Київ, ЄДРПОУ 21560766 в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Київ, код 01189910

до відповідача: Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шевченківського району м.Києва №1, м.Київ, ЄДРПОУ 37470175

про стягнення 145,61 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Павлюк О.М. - по дов.

від відповідача: Ключарева Л.Ф. - по дов.

Згідно із ст.77 ГПК України у судовому засіданні 14.05.2014р. до 15.05.2014р. оголошувалась перерва.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», м.Київ в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Київ звернулось до господарського суду м.Києва з позовною до відповідача, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шевченківського району м.Києва №1, м.Київ про стягнення 6644,12 грн.

15.05.2014р. Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» було подано до суду заяву №14 10/703 від 14.05.2014р. про зменшення позовних вимог до стягнення трьох відсотків річних в розмірі 43,08 грн. та інфляційних витрат в сумі 102,53 грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що заява №14-10/703 від 14.05.2014р. позивача відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята господарським судом до уваги під час розгляду справи та судом розглядаються остаточні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» трьох відсотків річних в розмірі 43,08 грн. та інфляційних витрат в сумі 102,53 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шевченківського району м.Києва №1 умов договору №2268330 від 15.03.2013р. про надання телекомунікаційних послуг в частині здійснення оплати наданих послуг у передбачені договором порядку та строки, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач у судових засіданнях 14.05.2014р. та 15.04.2014р. ґрунтовних заперечень з нарахування 3% річних та інфляційних витрат не надав. Стосовно порушення строків оплати телекомунікаційних послуг відповідач зазначив, що Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шевченківського району м.Києва №1 є бюджетною організацію та фінансується за рахунок місцевого бюджету м.Києва, а оскільки грошові кошти не поступали вчасно на рахунок центру, у останнього була відсутня можливість виконувати свої грошові зобов'язання.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі представлені учасниками судового процесу докази, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2011р. між Київською міською філією Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (виконавець) та Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шевченківського району м.Києва №1 (абонент) було укладено договір №2268330 про надання телекомунікаційних послуг, відповідно п.1.1 якого виконавець зобов'язався надавати абоненту загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно з переліком та в обсягах, замовлених абонентом, а останній зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов договору.

У п.2.1 договору №2268330 від 15.03.2013р. сторони передбачили, що перелік послуг та засобів зв'язку, виділених абоненту визначається у додатку 2 до договору.

З додатку №2 до спірного правочину вбачається, що абоненту за договором надаються послуги з місцевого, міжміського, міжнародного зв'язку 0-10, 0-800, 0-900 (аудіотекст) та 0-700.

Тарифи на вказані вище послуги сторонами було погоджено у додатковій угоді №3 до договору №2268330 від 15.03.2013р.

За змістом п.п.7.1, 7.2 спірного правочину договір вступає в силу з дня його підписання виконавцем та абонентом і діє протягом року. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомила письмово про його припинення, договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік.

У судовому засіданні 15.05.2014р. сторонами було зазначено, що договір №2268330 від 15.03.2013р. про надання телекомунікаційних послуг було пролонговано сторонами, а надання послуг за спірний період здійснювалось в межах дії спірного правочину.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №2268330 від 15.03.2013р. як належну підставу у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з надання телекомунікаційних послуг.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.901-907 Цивільного кодексу України та Закону України «Про телекомунікації».

З п.п.3.1.1-3.1.4. договору №2268330 від 15.03.2013р. про надання телекомунікаційних послуг вбачається, що виконавець зобов'язаний надавати замовлені покупцем послуги за встановленими показниками якості відповідно до стандартів та інших нормативних документів цілодобово 365 (366) днів на рік, надавати абоненту безоплатний доступ до телекомунікаційних мереж загального користування для виклику пожежної охорони, міліції, швидкої допомоги, аварійної служби газу, служби допомоги, тощо та вести облік обсягу та вартості наданих абоненту послуг за кожним видом окремо і забезпечувати достовірність обліку.

Наразі, сторонами представлено до матеріалів справи рахунки-акти №8200009922683302 від 31.01.2014р. на суму 1026,05 грн., №8200009922683302 від 31.12.2013р. на суму 1156,68 грн., №8200009922683302 від 30.11.2013р. на суму 1309,76 грн., №8200009922683302 від 31.10.2013р. на суму 1264,27 грн., №8200009922683302 від 30.09.2013р. на суму 1194,72 грн., №8200009922683302 від 31.08.2013р. на суму 1215,98 грн., №8200009922683302 від 31.07.2013р. на суму 1195,78 грн. та додатки до вказаних рахунків з розшифровкою за міжміськими переговорами. Відповідно до наведених документів відповідачу за період з 07.2013р. по 01.2014р. (включно) було надано телекомунікаційні послуги на загальну суму 8363,24 грн.

У судових засіданнях 14.05.2014р. та 15.05.2014р. відповідачем було зазначено, що послуги за договором №2268330 від 15.03.2013р у період з 07.2013р. по 01.2014р. надавались належної якості, а рахунки отримувались абонентом вчасно.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

З ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У п.п.4.1, 4.5, 4.6 договору №2268330 від 15.03.2013р.сторони погодили, що надання послуг за договором є платним. Порядок оплати наданих послуг - авансова система. Система оплати наданих послуг місцевого телефонного зв'язку, яка застосовується виконавцем - абонентна система з почасовим обліком розмов.

Розрахунковий період становить один календарний місяць (п.4.11 договору №2268330 від 15.03.2013р.).

Оплата рахунку за отримані послуги проводиться абонентом в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (при кредитному порядку оплати) та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової) оплати.

У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанції (надсилання рахунків) абонент повинен звернутись до служби розрахунків Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» для отримання інформації про належну до сплати суму.

Як вже зазначалось судом, відповідач підтвердив, що рахунки на оплату телекомунікаційних послуг, які було надано у період з 07.2013р. по 01.2014р. отримувались вчасно. Про вказану обставину також свідчать представлені до матеріалів справи відомості доставки комплектів документів позивача.

Наразі, як встановлено судом, телекомунікаційні послуги, що були надані за договором №2268330 від 15.03.2013р. Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шевченківського району м.Києва №1 були оплачені з порушенням строків, що узгоджені контрагентами в договорі, а саме, на підтвердження виконання своїх грошових зобов'язань відповідачем до матеріалів справи представлено платіжні доручення №19 від 04.04.2014р. на суму 781,82 грн., №18 від 04.04.2014р. на суму 1218,18 грн., №26 від 26.03.2014р. на суму 410 грн., №71 від 13.03.2014р. на суму 147,46 грн., №52 від 26.03.2014р. на суму 1129,07 грн. та №72 від 13.03.2014р. на суму 3510 грн. При цьому, зі штампу на вказаних платіжних документах судом встановлено, що частину грошових коштів було перераховано на рахунок позивача лише 02.04.2014р., а іншу частину 30.04.2014р. Одночасно, відповідно до банківської виписки з рахунку позивача відповідачем за спірний період здійснювалась оплата послуг ще і 15.08.2013р. на суму 1173 грн. та 30.09.2013р. на суму 1229,53 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги все наведене вище, з огляду на представлені сторонами докази, враховуючи умови спірного правочину щодо порядку та строків розрахунків, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем були порушені свої зобов'язання за договором №2268330 від 15.03.2013р. в частині своєчасної оплати наданих Київською міською філією Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» телекомунікаційних послуг.

При цьому, твердження відповідача щодо порушення строків оплати за спірним правочином через відсутність своєчасного фінансування з бюджету м.Києва, що на думку абонента, спростовує факт порушення останнім своїх грошових зобов'язань за договором, суд до уваги не приймає за наступних підстав.

Згідно зі ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до ст.617 Цивільного кодексу України та ст.218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Наразі, норми чинного цивільного і господарського законодавства не містять винятків про зміну чи невілювання відповідальності при фінансуванні зобов'язання за рахунок бюджетних коштів.

В постанові від 15.05.2012 у справі №11/446 Верховний Суд України зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність бюджетної організації і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Аналогічну позицію наведено у постанові від 03.02.2014р. Вищого господарського суду України по справі №910/9231/13

За таких обставин, враховуючи приписи чинного законодавства, позицію Вищого господарського суду України та Верховного Суду України, суд дійшов висновку, що наведені вище твердження відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення вимог позивача про стягнення 3% річних в сумі 43, 08 грн. та інфляційних збитків в розмірі 102,53 грн. При цьому, господарський суд виходить з наступного:

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наразі, оскільки відповідачем було порушено зобов'язання зі своєчасної оплати наданих за договором №2268330 від 15.03.2013р. послуг, позивачем було нараховано 3% річних на загальну суму 43,08 грн., з яких за період з 21.08.2013р. по 30.09.2013р. на суму 1,50 грн., з 21.09.2013р. по 30.09.2013р. на суму 0,64 грн., 21.09.2013р. по 28.02.2014р. на суму 5,76 грн., за заборговані по оплаті послуг за вересень 2013р. за період з 21.10.2013р. по 28.02.2014р. на суму 12,86 грн., за послуги у жовтні 2013р. за період з 21.11.2013р. на суму 10,39 грн., за листопад 2013р. з 21.12.2013р. по 28.02.2014р. на суму 7,54 грн., за грудень 2013р. з 21.01.2013р. по 28.02.2014р. на суму 3,71 грн. та за січень 2014р. за період з 21.02.2014р. по 28.02.2014р. на суму 0,68 грн.

Після проведення перевірки правильності представленого заявником розрахунку, господарським судом встановлено, що під час нарахування 3% річних позивачем було допущено арифметичні помилки, отже, за розрахунком суду з відповідача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 42,45 грн.

Одночасно, Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» заявлено вимоги до стягнення інфляційних збитків в сумі 102,53 грн. З представленого суду розрахунку вбачається, що заявником нараховано інфляційні втрати на заборгованість з оплати послуг за наступні періоди: за липень 2013р. в сумі 5,32 грн., серпень 2013р. в сумі 30,98 грн., вересень 2013р. в розмірі 22,70 грн., жовтень 2013р. в сумі 18,96 грн., листопад 2013р. в розмірі 17,03 грн., грудень 2013р. на суму 8,65 грн. та за січень 6,16 грн.

Проте, здійснивши перевірку представленого розрахунку господарський суд дійшов висновку, що представлене нарахування інфляційних витрат є помилковим з наступних підстав.

Відповідно до Листа №62-97р. від 03.04.1997р. Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» та Інформаційного листа №01-06/928/2012 від 17.07.12р. Вищого господарського суду України «Про практику застосування ВГСУ у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Як встановлено судом, за заборгованість у липні, серпні та вересні підлягав застосуванню індекс інфляції 99,9, 99,3 (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), відповідно. Вказана обставина фактично виключає можливість збільшення суми грошових коштів в результаті зросту індексу інфляції, а свідчить про те, що сума боргу в цьому періоді зменшується. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постановах від 27.01.2014р. по справі №922/3651/13, від 06.03.2014р. по справі № 910/19462/13 та від 13.03.2013р. на суму 911/3282/13.

Наразі, господарським судом проведено перерахунок та встановлено, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні збитки в сумі 22,33 грн.

Судовий збір згідно з ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» м.Київ в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Київ до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шевченківського району м.Києва №1, м.Київ про стягнення трьох відсотків річних в розмірі 43,08 грн. та інфляційних витрат в сумі 102,53 грн.

Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шевченківського району м.Києва №1 (04060, м.Київ, Шевченківський район, вул.Котовського, буд.33, ЄДРПОУ 37470175) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» ( 01601, м.Київ, Шевченківський район, бул.Тараса Шевченка, буд.18, ЄДРПОУ 21560766) в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01033, м.Київ, Голосіївський район, вул.Горького, буд.40, код 21560766) 3% річних в сумі 42,45 грн., інфляційні витрати в сумі 22,33 грн. та судовий збір в сумі 812,81 грн.

У судовому засіданні 15.05.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 20.05.2014р.

Суддя М.О. Любченко