Рішення

від 02.06.2014 по справі 910/22130/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22130/13 02.06.14

За позовом ОСОБА_1 до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад плюс К" 2. Головного управління юстиції України у м.Києві про визнання недійсним рішення загальних зборів Судді Васильченко Т.В. (головуючий) Любченко М.О. Сташків Р.Б.

в присутності представників сторін: від позивача: ОСОБА_4, довіреність б/н від 04.12.13; від відповідача 1: Гальцова І.К., довіреність б/н від 02.12.13 ; від відповідача 2: не з'явилися

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад плюс К", з урахуванням поданих 09.12.2013 уточнень, які прийняті судом, про визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ "Влад плюс К", які оформлені протоколом №30/05-13 від 30.05.2013 та зобов'язання Головного управління юстиції України у м. Києві скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів товариства, здійснену на підставі протоколу №30/05-13 від 30.05.2013.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад плюс К" із часткою в статутному капіталі 34 %, проте не був повідомлений про проведення 30.05.2013 загальних зборів учасників, на яких прийнято рішення про призначення безстроково на посаду генерального директора товариства Шмирьова Г.М. Відтак, посилаючись на умови статуту товариства та ст.ст. 58, 61 Закону України "Про господарські товариства" позивач стверджує про порушення його прав як учасника товариства, а саме права на участь у загальних зборах товариства через неповідомлення про дату і час проведення зборів, що спричинило неможливість прийняття ним участі у зборах, тоді як без його участі збори не є повноважними через відсутність кворуму, як це визначено п. 8.7 Статуту.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2013 порушено провадження у справі №910/22130/13 та призначено справу до розгляду.

05.12.2013 відповідач через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав того, що загальні збори товариства від 30.05.2013 відбулися за наявності кворуму, оскільки на них були присутні учасники, які володіють в сукупності 66% часток статутного товариства та позивач повідомлявся про скликання загальних зборів, що свідчить про відсутність підстав для визнання оскаржуваного рішення недійсним.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 09.12.2013 справу №910/22130/13 передано на розгляд судді Босому В.П., у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу № 910/22130/13 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 16.12.2013 у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного справу № 910/22130/13 передано на розгляд судді Васильченко Т.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.12.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу № 910/22130/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено до розгляду.

В судовому засіданні 13.01.2014 на підставі ч.3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 03.02.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2014 залучено до участі у справі в якості відповідача 2 Головне управління юстиції України у м. Києві та відкладено розгляд справи на 17.02.2014.

17.02.2014 позивач через відділ діловодства суду подав додаткові пояснення, в яких вказав, що не повідомлення позивача про проведення загальних зборів позбавило права останнього внести свою кандидатуру на посаду генерального директора товариства, розглянути її та проголосувати.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.02.2014 справу №910/22130/13 передано на розгляд судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2014, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.02.2014 справу передано на розгляд судді Васильченко Т.В. у зв'язку із виходом судді з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.2014 на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/22130/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено до розгляду.

21.03.2014 відповідач через відділ діловодства суду подав додаткові пояснення по справі, в яких зауважив на тому, що позивач, будучи обізнаним про те, що повноваження генерального директора Шмирьова Г.М. закінчувалися 30.05.2013, жодного разу не звертався до товариства з будь-якими вимогами про скликання загальних зборів, не вимагав звільнити нового керівника та не пропонував жодних інших кандидатур на посаду генерального директора.

28.03.2014 позивач через відділ діловодства суду подав додаткові пояснення по справі, в яких вказав, що в результаті порушення процедури скликання позачергових загальних зборів товариства було порушено і процедуру формування порядку денного таких зборів, оскільки позивач був усунутий від формування порядку денного, що є прямим порушенням закону.

В судовому засіданні 31.03.2014, в зв'язку зі складністю справи, суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду даної справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 31.03.2014 призначено колегіальний розгляд справи №910/22130/13 в наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Сташків Р.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2014 справу №910/22130/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Сташків Р.Б. та призначено справу до розгляду.

30.05.2014 позивач через відділ діловодства суду подав додаткові пояснення по справі, в яких наголосив на тому, що позивач міг вплинути на прийняття загальними зборами іншого рішення шляхом внесення до порядку денного питання про заслуховування звіту про діяльність директора товариства або запропонувавши власну кандидатуру чи кандидатуру третьої особи на посаду директора.

Представник позивача в судовому засіданні 02.06.2014 вимоги викладені в позовній заяві підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач 2 в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач-2 в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні в матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача-2 не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 02.06.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад плюс К", затвердженого 27.07.2010 його учасниками є ОСОБА_1 із розміром частки у статутному капіталі 15300,00 грн., що становить 34 % статутного капіталу товариства, ОСОБА_7 із розміром частки у статутному капіталі 14850,00 грн., що становить 33% статутного капіталу та ОСОБА_8 із розміром частки у статутному капіталі 14850,00 грн., що становить 33% статутного капіталу товариства.

Статус позивача як учасника товариства із вищезазначеним розміром частки, як станом на день прийняття загальними зборами оскаржуваного рішення так й станом на момент звернення до суду підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Згідно із ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Таким чином, оскільки позивач мав статус учасника товариства на дату прийняття загальними зборами оскаржуваного рішення і володіє цим статусом на цей час, він як власник частки у статутному капіталі товариства є учасником спірних корпоративних правовідносин та має право на звернення до суду з позовом до товариства про оскарження ухваленого загальними зборами рішення (п.п. 17, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

Згідно із ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Своє право брати участь в управлінні справами товариства учасники реалізують через загальні збори учасників товариства, які є вищим органом товариства, шляхом голосування на них за принципом: учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі (ст. 145 Цивільного кодексу України, ст.ст. 58, 60 Закону України "Про господарські товариства", п.п. 7.1, 8.5 Статуту Товариства).

30.05.2013 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад плюс К", що оформлені протоколом №30/05-13, на яких прийнято рішення про продовження повноважень Шмирьова Г.М. на посаді генерального директора безстроково.

Згідно ст.ст. 58, 60 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників та вважаються правомочними, якщо в них беруть участь учасники, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 % голосів.

З протоколу № 30/05-13 від 30.05.2013 вбачається, що на загальних зборах учасників ТОВ "Влад плюс К" були присутні учасники, які володіють частками в розмірі 66 % статутного капіталу. З питань порядку денного присутні учасники голосували «За».

Відтак, з огляду на вимоги ст.ст. 58, 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників 30.05.2013 були правомочними вирішувати питання порядку денного, так як в них взяли участь учасники, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів.

При цьому, суд не приймає до уваги п. 8.7 Статуту, згідно якого загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, які володіють у сукупності більш ніж 75% голосів, оскільки положення установчих документів товариства, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму ніж встановлено статтею 60 Закону України «Про господарські товариства», є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню (п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

По суті, рішення загальних зборів учасників та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Учасники товариства (акціонери), права та законні інтереси яких порушено рішенням загальних зборів, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства.

Втім, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого права.

Згідно п.п. 17, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.08 № 13 підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника (акціонера) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника (акціонера) товариства рішенням загальних зборів.

При цьому, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Так, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст. ст. 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч.4 ст. 43 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст. ст. 40, 45 Закону України "Про господарські товариства").

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, необхідно оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач стверджує про порушення його права брати участь в загальних зборах, бути ознайомленим з порядком денним загальних зборів, вносити питання до порядку денного та давати пояснення, через не повідомлення його про час, дату та місце зазначених зборів.

Згідно з ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Пунктом 8.8 Статуту товариства визначено, що загальні збори учасників товариства скликаються не менше, як один раз на рік, не пізніше 30 днів після завершення фінансового року.

При цьому, статутом не передбачено ні форми, ні способу повідомлення учасників про проведення загальних зборів.

За твердженням відповідача -1, повідомлення позивачу було зроблено у письмовій формі та надіслано звичайною кореспонденцією, докази чого не збереглися.

Однак, враховуючи, що факт вчинення дій повинна доводити саме сторона, яка їх вчинила, ненадання доказів повідомлення свідчить про недоведеність відповідачем -1 даного факту.

За таких обставин, суд приходить до висновку про недодержання процедури скликання зборів, що призвело до позбавлення позивача, як учасника товариства, можливості взяти участь у оскаржуваних загальних зборах товариства.

Разом з тим, при вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржуються (п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Влад плюс К" з часткою в статутному капіталі товариства в розмірі 34%, але на момент проведення оскаржуваних зборів 66% статутного капіталу належало іншим учасникам товариства, які були присутні на загальних зборах, отже на дату прийняття оскаржуваного рішення був забезпечений кворум загальних зборів учасників товариства в розмірі 66% голосів, з питань порядку денного присутні учасники голосували "За", а відтак голос позивача не міг вплинути на результати голосування та прийняття рішення, оскільки за умовами статуту товариства рішення про призначення та звільнення генерального директора приймаються простою більшістю голосів учасників товариства (п. 8.6 Статуту).

При цьому, судом враховано, що на попередніх загальних зборах учасників 30.05.2012 присутність позивача не вплинула на рішення загальних зборів за наслідками голосування про призначення на посаду генерального директора Шмирьова Г.М., про що свідчить оформлений протокол проведення зборів №2/12 (а.с.83).

Отже, присутність позивача на оскаржуваних загальних зборах учасників TOB "Влад плюс К" не могла істотно вплинути на прийняття рішення щодо продовження повноважень генерального директора, оскільки у відповідності до Закону України "Про господарські товариства" та ст. 98 Цивільного кодексу України був забезпечений кворум загальних зборів учасників товариства, для прийняття рішень з питань включених до порядку денного загальних зборів учасників товариства, які проводилися 30.05.2013 року, було достатньо голосів учасників, що володіють у сукупності більш як 60 % загальної кількості голосів та з питань порядку денного присутні учасники голосували «За».

Доводи ж позивача стосовно того, що він міг вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення шляхом внесення до порядку денного питання про заслуховування звіту про діяльність директора товариства, міг запропонувати власну кандидатуру на посаду директора, або кандидатуру третьої особи, ініціювати розгляд інших питань, які б могли вплинути на прийняття іншого рішення суд не приймає до уваги, оскільки жодних доказів того, що позивач звертався з будь-якими вимогами про скликання загальних зборів, звільнення чи зміну керівника або з претензіями щодо діяльності нового керівника товариства, будучи обізнаним про те, що повноваження генерального директора Шмирьова Г.М. закінчуються 30.05.2013 позивачем суду не надав. Всі заяви і запити, які наявні в матеріалах справи направлені відповідачу вже після проведення оскаржуваних зборів.

Частиною 4 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Таким чином позивач, який володіє 34% статутного капіталу не позбавлений у разі потреби самостійно скликати збори учасників товариства та ініціювати розгляд питання щодо діяльності товариства, в тому числі і зміни керівника чи заслуховування звіту про діяльність товариства.

Слід зауважити і на тому, що відповідно до ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України в спірних корпоративних правовідносинах суд може здійснювати захист корпоративних прав лише у разі їхнього порушення, оспорення або невизнання. Право на судовий захист пов'язано виключно із порушенням суб'єктивних корпоративних прав позивача та обов'язково зумовлено наявністю у позивача як акціонера юридичної заінтересованості в ухваленні рішення про задоволення позову, яке для позивача як акціонера повинно мати юридичне значення та породжувати виникнення, зміну або припинення корпоративних прав чи корпоративних правовідносин.

Втім, як в позовній заяві, так і в судовому засіданні представник позивача та сам позивач не обґрунтували та не підтвердили належними доказами порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача як акціонера прийнятим рішенням загальних зборів в частині продовження строку повноважень генерального директора та не навели будь-яких доводів його неправильності чи шкідливості для товариства.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Вищого господарського суду України від 20.02.2013 у справі №5024/1142/2012, від 25.04.2012 у справі №18/32/5022-718/2011, від 30.10.2012 у справі №5028/13/2012, від 20.03.2013 у справі №5011-14/10610-2012 та ін.

Таким чином, враховуючи, що ні Закон України "Про господарські товариства", ні Цивільний кодекс України не містять прямої вказівки про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства лише з підстав недопущення до участі в загальних зборах учасника, зважаючи на те, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що його участь могла істотно вплинути на прийняття оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі у зв'язку з недоведеністю.

Витрати по сплаті судового збору у зв'язку з відмовою в позові на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.06.2014.

Головуючий Т.В. Васильченко

Судді М.О. Любченко

Р.Б. Сташків