Рішення

від 20.05.2014 по справі 910/5749/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5749/14 20.05.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія АРЦ»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-Групп»

про стягнення 45 982,47 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Позняк В.В.(за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія АРЦ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-Групп» про стягнення 45 982,47 грн., а саме 44 554,29 грн. боргу, 1428,18 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з поставки товару, взятих на себе відповідно до договору № 2/14-2 від 11.02.2014 р.

Ухвалою Господарського суду від 03.04.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/5749/14 та призначено її розгляд на 24.04.2014 р.

23.04.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшла довідка про відсутність аналогічного спору, а також документи на виконання вимог ухвали суду, які були залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по суті заявлених вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2014 р. розгляд справи було відкладено на 20.05.2014 р.

19.05.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо розрахунку ціни позову.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження та ухвалу про відкладення розгляду справи відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 20.05.2014 р. було оголошену вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив.

11.02.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Вест-Групп» (далі - продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія АРЦ» (далі - покупець) було укладено договір № 2/14-2 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, асортимент, кількість та інші характеристики кожної окремої партії якого вказуються в окремих специфікаціях до цього Договору, які набирають чинності після підписання їх уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його вартість на умовах Договору.

Згідно з п. 2.1. ціна (вартість) товару вказується в погоджених та підписаних сторонами специфікаціях та включає витрати покупця на транспортування товару до місця його поставки. Загальна ціна договору складається з суми вартості поставленого товару, зазначеної в погоджених та підписаних сторонами специфікаціях до цього Договору за весь строк його дії.

Специфікацією до договору сторони зазначили, що ціна товару становить 89 108,58 грн.

Оплата товару проводиться покупцем шляхом банківського переказу на рахунок продавця в такому порядку:

- передоплата в розмірі 50% від вартості товару - протягом трьох днів з дати підписання сторонами відповідної специфікації до Договору;

- остаточний розрахунок в розмірі 50% від вартості товару - протягом трьох днів з дати приймання товару покупцем відповідно до пункту 3.2. Договору (п. 2.3. Договору).

Відповідно до умов п. 3.1. Договору продавець зобов'язаний здійснити поставку товару покупцеві протягом трьох календарних днів з дати здійснення покупцем передоплати відповідно до п. 2.3 цього Договору.

Позивач платіжними дорученням № 689 від 12.02.2014 р. перерахував відповідачу 50% передоплати за товар у розмірі 44 554,29 грн.

Згідно з п. 2.5. Договору у випадку прострочення продавцем більше, ніж на десять робочих днів строку поставки товару, продавець зобов'язаний повернути протягом двох робочих днів всі фактично отримані грошові кошти за цей товар та неустойку.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача кошти за непоставлений товар в розмірі 44 554,29 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена поставка товару, а також 1 428,18 грн. неустойки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до 1, 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Продавець поставку оплаченого товару не здійснив, тобто у покупця виникло право на пред'явлення вимоги про повернення попередньої оплати за непоставлений товар.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 44 554,29 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 428,18 грн. неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.4. договору за порушення терміну постачання товару продавець сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару за кожен день такого прострочення. За своєю правовою суттю зазначена неустойка є пенею.

Позовні вимоги в частині стягнення 1428,18 грн. неустойки у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з поставки товару за договором № 2/14-2 від 11.02.2014 р. на підставі ст. 230 Господарського кодексу України є обґрунтованими.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-Групп» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 28, код 38871088) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія АРЦ» (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11, код 37035552) 44 554 (сорок чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 29 коп. боргу, 1 428 (одну тисячу чотириста двадцять вісім) грн. 18 коп. неустойки, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 11.06.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова