Постанова

від 24.04.2014 по справі 804/2716/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 р. Справа № 804/2716/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРищенко А. Ю., при секретаріТоноян А.К., за участю: представника позивача - представника відповідача - ОСОБА_6, Донцова Є.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській обла про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.01.2014 року №000039173, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.01.2014 року за №000039173.

Ухвалою суду від 19.02.2014 року було відкрито провадження у справі та призначено дану справу до розгляду у судовому засіданні.

Свої позовні вимоги Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 обґрунтовує тим, що оцінка перевіряючими результатів перевірки є протиправною та такою, що дійсності не відповідає. Формування податкового кредиту по взаємовідносинам із контрагентами-продавцями здійснювалося за наявності усіх визначальних факторів для формування податкового кредиту, сторонами у повному обсязі виконано умови договорів купівлі-продажу, що підтверджується первинними документами, що є підставою для віднесення суми ПДВ, сплаченої при придбанні товару, до податкового кредиту. Висновок перевіряючого, зроблено лише на підставі актів перевірок контрагентів позивача та не можуть бути покладені в основу висновку щодо недійсності правочинів, укладених ФОП ОСОБА_5 та, як наслідок юридичної дефектності відповідних первинних документів. Тому, на думку позивача, винесене на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 року за №000039173 є протиправним та підлягає скасуванню.

Просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 20 січня 2014р. №000039173, яким збільшено суму податкового зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 за податком на додану вартість на 79 668,10 грн..

Під час судового засідання представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та пояснив обставини справи таким чином, як вони були викладені вище.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що встановлені за результатами проведеної перевірки порушення вимог чинного законодавства відповідають дійсності та є правомірними. Зазначив, що в ході перевірки відповідачем не була підтверджена реальність проведених господарських операцій із контрагентами ТОВ «Міратон-Лідер» та ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.» за укладеними договорами, до складу податкового кредиту мають бути віднесені операції фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Таким чином для підтвердження даних податкового обліку, за відсутності фактичного здійснення господарських операцій, не можуть братися до ували первинні документи. Таким чином, дії податкового органу щодо проведення перевірки та викладені висновки в Акті перевірки відповідають вимогам законодавству України, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірними, у зв'язку з чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд, заслухавши думки сторін, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_5 зареєстрований Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 14 жовтня 2008 року.

Відповідно матеріалів справи види діяльності позивача: Діяльність автомобільного вантажного транспорту, діяльність нерегулярного пасажирського транспорту, інший пасажирський наземний транспорт.

Згідно Свідоцтва №100301965 про реєстрацію платника податку на додану вартість з 17.09.2010р. ФОП ОСОБА_5 є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що 20.12.2013р. на підставі наказу ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 20.12.2013р. №960 відповідачем згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.79.1, п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства ФОП ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1) під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Міратон-Лідер» (код ЄДРПОУ 38432958) та ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.» (код ЄДРПОУ 34917040) за період квітень, липень, серпень, вересень 2013 року.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст. 79 Податкового кодексу України. Так, згідно з п. 79.1 цієї статті документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Хід та результати проведеної перевірки були зафіксовані в акті перевірки № 1318/173/НОМЕР_1 від 20.12.2013р..

Як вбачається зі змісту акту перевірки підставою проведення перевірки позивача було отримання від податкової інформації та виявленням фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства з урахуванням матеріалів перевірок ТОВ «Міратон-Лідер» - акт №288/22-02/38432958 ДПІ в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська та ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.» - акт №602/22-02/34917040 ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська.

За висновками проведеної перевірки відповідачем були встановлені такі порушення вимог чинного законодавства, а саме: порушення п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено кредит та відповідно, заниження податку на додану вартість на суму 63734,45 грн., а саме: квітень 2013 року - 15437,16 грн., липень 2013 року - 12860,40 грн., серпень 2013 року - 18090,60 грн., вересень 2013 року 0 17346,29 грн..

На підставі зазначеного акту перевірки податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 року № 0000391703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 79668,10 грн., із яких за основним платежем - 63734,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15933,60 грн..

Правомірність/протиправність прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.01.2014 року № 0000391703 і становить предмет доказування в даній адміністративній справі.

З приводу суті встановлених порушень податкового законодавства в частині формування даних податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податкового кредиту у перевіряємий період, що стали основою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що у перевіряємий період податковою службою було досліджено взаємовідносини позивача з ТОВ «Міратон-Лідер» та ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.».

Зокрема, актом перевірки ТОВ «Міратон-Лідер» №288/22-02/38432958 ДПІ в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська зафіксовано не підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Міратон-Лідер» за відповідні місяці 2013 року. Актом перевірки ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.» №602/22-02/34917040 ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська зафіксовано не підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.» за відповідні місяці 2013 року.

Таким чином з урахуванням актів перевірок контрагентів позивача податковим органом зроблено висновок щодо не підтвердження операцій стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, які економічно необхідні для здійснення діяльності.

Судом встановлено, відповідно до матеріалв справи, що між позивачем та ТОВ «Міратон-Лідер», ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.» протягом перевіряємого періоду відбувались господарські відносини з приводу купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів та автомобільних запчастин

Зокрема, відпосини із ТОВ «Міратон-Лідер» виникли на підставі рахунків-фактур №182 від 22.04.2013р. та №270 від 30.04.2013р., що також було підтверджено відповідними видатковими та податковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

Предметом поставки є дизельне паливо. Розрахунок за товар відбувався частинами, на підтвердження чого позивачем надані платіжні доручення №442 та №443 від 17.07.2013р..

Відпосини із ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.» виникли на підставі рахунків-фактур №114 від 25.07.2013р., №130 від 31.07.2013р., №103 від 13.08.2013р., №284 від 30.08.2013р., №251 від 20.09.2013р. та №ФС-355 від 30.09.2013р., що також було підтверджено відповідними видатковими та податковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

Предметом поставки є дизельне паливо, бампер передній у зборі, диск зчеплення, корзина зчеплення, лист ресори передній, лист ресори задній, подушка пнемо, ресивер, тент на авто, фара протитуманна. Розрахунок за товар відбувалась частинами, на підтвердження чого позивачем надані платіжні доручення від 03.09.2013р., 06.09.2013р., 10.12.2013р., 11.12.2013р..

Також на підтвердження правомірності своєї позиції щодо реальності проведених господарських операцій із вказаними контрагентами позивачем було надано та судом досліджено копії відповідних документів, а саме: копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, товаро-транспрорті накладні у кількості 45 штук та копії договорі про надання послуг водія, експедитора.

Пунктами 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (є чинним) визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд зазначає, що посилання податкової інспекції на акт перевірок контрагенті-постачальників позивача не відповідають вимогам чинного законодавства, адже результати перевірок платників податків, зокрема, з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків по взаємовідносинах із контрагентами, мають ґрунтуватися на даних первинних документів, які належить безпосередньо досліджувати під час проведення перевірок. З урахуванням чого такі посилання відповідача не можуть братися до уваги.

Так, відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень п. 85.2, п. 85.4, п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (у відповідній чинній редакцій), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, системний аналіз вказаної норми показує, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. А для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд зазначає, що відповідач має базувати свої висновки за результатами проведеної перевірки безпосередньо на підставі дослідження наданих первинних документах, тим паче, що позивачем були пред'явлені необхідні первинні документи.

З урахуванням підтвердження платником податку первинними документами реальності здійснення операцій, описаних в Акті перевірки, суд не приймає до уваги посилання податкового органу на акти перевірок ТОВ «Міратон-Лідер» та ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.».

Чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Навіть за наявності беззаперечних доказів порушення контрагентом позивача чинного в Україні законодавства, зокрема, податкового законодавства, то це тягне за собою правові наслідки у вигляді відповідальності виключно для зазначеного суб'єкта господарювання, тобто, в даному випадку - ТОВ «Міратон-Лідер» та ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.».

Згідно ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Висновки податкової не узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, та оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню повністю.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Положеннями ст. 87 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

На підтвердження сплати судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру позивач надав суду квитанцію № 15 від 31.01.2014 року на суму 182,70 грн.

Отже, суд вважає за необхідне також присудити на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 182,70 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.01.2014 року №000039173 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 20.01.2014 року за № 000039173 - яким збільшено суму податкового зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 за податком на додану вартість на 79 668,10 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору у розмірі - 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 25.04.2014 року.

Суддя А.Ю. Рищенко