Постанова

від 28.05.2014 по справі 809/1173/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2014 р. Справа № 809/1173/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Скільського І.І.

за участю секретаря Волочій Л.І.,

представника позивача - Малиневич О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Калуської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до відповідача Приватного підприємства «Профгенбуд»

про стягнення заборгованості в сумі 59286,87 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2014 року Калуська об`єднана державна податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Профгенбуд» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в загальній сумі 59286,87 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватне підприємство «Профгенбуд» є платником податків і зборів відповідно до вимог ст.16.1.4 Податкового кодексу України. У відповідача на момент звернення до суду наявний податковий борг в загальній сумі 59286,87 грн., по наступних видах податків зокрема: - податку на додану вартість в сумі 52632,67 грн., - податку на прибуток в сумі 6654,20 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення, яке повернулось на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, в разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За змістом частини 2 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши думку представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «Профгенбуд» включено в ЄДРПОУ та присвоєно ідентифікаційний код 35510619 і зареєстровано у Калуській об`єднаній державній податковій інспекції як платника податків.

Відповідно до довідки про борг по ПП «Профгенбуд» від 10.04.2014 року №2551/10/250 (а.с.5) та виписками з облікових карток платника, що містяться в матеріалах адміністративної справи, за відповідачем обліковується не погашена заборгованість, що виникла в результаті несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань по податку на додану вартість в сумі 52632,67 грн. та по податку на прибуток в сумі 6654,20 грн. на підставі поданих до податкового органу податкових декларацій з податку на додану вартість та податку на прибуток за 2012 рік.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 54.1 Кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 15.1. статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Так, п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Статтею 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Статтею 57.1 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що податковий борг відповідача по платежу податок на додану вартість в розмірі 52632,67 грн. виник в результаті самостійно задекларованої суми податкового зобов'язання згідно податкових декларацій №J0200112 від 20.08.2012 року (а.с.18-19), №J0200112 від 18.09.2012 року (а.с.20-21).

Податковий борг відповідача по платежу податок на прибуток в розмірі 6654,20 грн. виник в результаті самостійно задекларованої суми податкового зобов`язання згідно податкових декларацій №J0100111 від 28.04.2012 року (а.с.16), №J0100111 від 19.07.2012 року (а.с.17).

У відповідності до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків-сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 52632,67 грн. з податку на прибуток в розмірі 6654,20 грн., у відповідності до пункту 54.1 статті 54 та п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, є узгодженим.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

Судом встановлено, що на виконання наведених вимог чинного законодавства відповідачу було надіслано податкову вимогу форми «Ю» за № 1120 від 25.05.2012 року про сплату податкового боргу в розмірі 4024,20 гривень (основний платіж - 4024,20 грн.). Дану вимогу позивачем надіслано відповідачу в порядку визначеному п. 58.3 ст.58 ПК України (а.с.9).

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання(вручення) податкової вимоги.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.3. ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що на момент судового розгляду даної справи суду не надано підтвердження сплати відповідачем податкового боргу в розмірі 59286,87 грн., вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Приватне підприємство «Профгенбуд» (ідентифікаційний код 35510619, вул.Польова, буд.13, м.Калуш, Івано-Франківська область) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в розмірі 59286 (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень) 87 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 04.06.2014 року.