Постанова

від 03.06.2014 по справі 814/903/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 року Справа № 814/903/14

м. Миколаїв

09:30

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 до відповідача:Виробничого спеціалізованого будівельно-монтажного кооперативу по газифікації «Промінь», вул. Чигрина, 38-а, кв. 41, м. Миколаїв,54008 про:стягнення податкового боргу в сумі 24772,09 грн., В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - позивач або ДПІ) звернулась до суду з позовом про стягнення з Виробничого спеціалізованого будівельно-монтажного кооперативу по газифікації «Промінь» (надалі - відповідач або Кооператив) податкового боргу в сумі 24 772,09 грн.

20.05.2014 представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (ар. с. 32-33).

Копія ухвали (ар. с.40-43), яку суд направив відповідачу, повернулась до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи «організація вибула» (згідно із спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ар. с. 15-16). Як вказано у частині 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. За таких обставин суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, тому неприбуття його представника, відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, не є перешкодою для розгляду справи і її вирішення на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Відповідач був узятий на облік в органах державної податкової служби 04.09.2005 за № 354, що підтверджується довідкою від 28.01.2014 (ар. с. 6).

28.12.2013 відповідач подав позивачу податкову декларацію з плати за землю, в якій визначив річну суму орендної плати - 24772,09 грн. (ар. с. 6-8). Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України). Таким чином, відповідач мав сплатити, не пізніше 28.12.2013 (за квітень 2013 року) - 9871,57 грн., (за травень 2013 року) - 1862,56 грн., (за червень 2013 року) - 1862,56 грн. (за липень 2013 року) - 1862,56 грн., (за серпень 2013 року) - 1856,56 грн., (за вересень 2013 року) - 1856,56 грн., (за жовтень 2013 року) - 1862,56 грн., (за листопад2013 року) - 1862,56 грн. і не пізніше 30.01.2014 (за грудень 2013 року) - 1862,60 грн., проте кошти до бюджету не надійшли.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що самостійно обчислена платником податків і зазначена ним у податковій декларації сума податкового зобов'язання вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк грошового зобов'язання є податковим боргом.

Як вказано у пункті 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Так, позивачем була направлена відповідачу податкова вимога № 283-15 від 30.12.2013 (ар. с. 12), проте вона була повернута до органів ДПІ без вручення (ар. с. 14). Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з рахунків у банку, що обслуговують Виробничий спеціалізований будівельно-монтажний кооператив по газифікації «Промінь», вул. Чигрина, 38-а, кв. 41, м. Миколаїв, 54008 (ідентифікаційний код 20883734) податковий борг по сплаті орендної плати в сумі 24 772,09 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна