Рішення

від 03.06.2014 по справі 909/397/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 р. Справа № 909/397/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Новокривотульської сільської ради, вул. Грушевського, 21-А, с. Нові Кривотули, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77473,

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1,

про стягнення боргу у розмірі 38018,16 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мантуляк Михайло Іванович - сільський голова (паспорт серія НОМЕР_2 від 12.10.2006 року)

від відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність зареєстровано в реєстрі за № 781 від 02.06.2014 року, посвідчення НОМЕР_3)

встановив: Новокривотульська сільська рада звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 38 018,16 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про відшкодування збитків за фактичне землекористування.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково на суму 1449 грн. 50 коп., в решті позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№8386/14 від 03.06.14). Свої заперечення відповідач мотивує невідповідністю визначення позивачем періоду нарахування плати за фактичне використання землі, що є помилковим та не відповідає п.8, п.26 та п.32 даного договору

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, вислухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

01 червня 2011 року між Новокривотульською сільською радою Тисменицького району Івано-Франківської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (по договору землекористувач) укладено Договір про відшкодування збитків за фактичне землекористування, відповідно до умов якого (п.1 та п.2 ) сільська рада надала, а землекористувач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 3,25 га для розміщення та обслуговування майнового комплексу по виробництву цегли, яка знаходиться в АДРЕСА_2 та в свою чергу зобов`язався своєчасно вносити плату за фактичне користування земельною ділянкою.

Договір підписаний сторонами, зареєстрований у Новокривотульській сільській раді 01.06.2011 року за №7. Термін дії договору відповідно до п.32 - з моменту підписання її сторонами та реєстрації в Новокривотульській сільській раді до 01.06.2012 року.

04 листопада 2013 року прокуратурою Тисменицького району проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства України при використанні земель запасу та резервного фонду в Новокривотульській сільській раді, за результатами якої встановлено наявність у відповідача перед позивачем по справі заборгованості по платі за фактичне користування землю в сумі 38 018 грн. 16 коп.

В спірному випадку між сторонами по справі виникли договірні зобов`язання.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 9 та пунктом 11 Договору про відшкодування збитків за фактичне землекористування від 01.06.2011 року встановлено, що плата за фактичне використання земельної ділянки вноситься землекористувачем в розмірі трьох відсотків нормативно-грошової оцінки землі, що становить 20 153 грн. 25 коп., яка вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної плати.

Пунктом 8 спірного договору встановлено, що угода діє до моменту заключення договору оренди землі, але не довше одного року.

Згідно п. 26 Договору встановлено, що дія угоди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено та з інших передбачених умовами Договору підстав.

Зі змісту Договору про відшкодування збитків за фактичне землекористування від 01.06.2011 року вбачається, що даний договір є строковим і був укладений на 12 місяців та в установленому порядку не продовжувався. Права сторін на його пролонгацію, з умов договору не вбачається. Доказів щодо укладення між сторонами по справі будь-яких інших договорів щодо користування землею позивачем по справі суду не подано.

З наведеного слідує, що договір припинив свою дію з 01.06.2012 року і період за фактичне використання відповідачем земельної ділянки складає один рік і розмір оплати відповідно до умов договору складає 20 153 грн. 25 коп.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Довідкою Новокривотульської сільської ради від 02.06.2014 року, випискою по рахунку сільської ради, розрахунку орендної плати та подання прокуратури Тисменицького району Івано-Франківської області від 04.11.2013 року підтверджується факт часткової оплати відповідачем плати за фактичне користування спірною землею на суму 18703 грн. 75 коп.

Однак частина заборгованості на суму 1 449 грн. 50 коп. залишилась не погашеною, про що відповідач визнав у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі згідно Договору про відшкодування збитків за фактичне землекористування від 01.06.2011 року на суму 1 449 грн. 50 коп. належним чином доведена, документально підтверджена і є такою, що підлягає задоволенню.

З врахуванням зазначеного, господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення позову на суму 1 449 грн. 50 коп. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 69 грн. 66 коп.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 32, 33, 34, 44, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Новокривотульської сільської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 38018,16 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1,(і.к.НОМЕР_1) на користь Новокривотульської сільської ради, вул. Грушевського, 21-А, с. Нові Кривотули, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77473, (код ЄДРПОУ 04356283 , рах. 35413001001639 в ГУДКС в Івано-Франківській області,МФО 836014)- 1449 (одну тисячу чотириста сорок дев`ять) грн. 50 коп. заборгованості за фактичне користування землею та 69 (шістдесят дев'ять) грн. 66 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.06.14

Суддя Фанда О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"