Рішення

від 21.05.2014 по справі 910/5121/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5121/14 21.05.14 За позовом Приватного підприємства «Будсистеммонтаж»

До Управління житлово-комунального господарства Солом?янської районної в місті Києві

державної адміністрації

Про стягнення 68 216,39 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін, що приймали участь в засіданнях :

від позивача: Моренко Ю.І. - представник за довіреністю;

від відповідача: Протас О.В.- представник за довіреністю.

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.05.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором № 144-С від 03.11.2011 в сумі 55 271,81 грн., 8 569,02 грн. пені, 718,53 грн. інфляційних втрат, 3 657,02 грн. 3% річних, а також відшкодування судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2014 порушено провадження у справі № 910/5121/14, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.04.2014 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2014 розгляд справи № 910/5121/14 відкладено на 21.05.2014 у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

В судовому засіданні 22.05.2014 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 22.05.2014, про що представників сторін повідомлено під розписку, яка наявна в матеріалах справи.

В судовому засіданні 22.05.2014 представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору № 144-С від 03.11.2011 не було здійснено у визначений строк оплату виконаних у 2011 році ремонтних робіт в сумі 55 271,81 грн. Крім того, позивач, посилаючись на прострочення відповідачем виконання свого зобов'язання по оплаті виконаних робіт, просить стягнути з відповідача718,53 грн. інфляційних втрат та 3 657,02 грн. 3% річних у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, а також 8 569,02 грн. пені з посиланням на п. 5.1 договору № 144-С від 03.11.2011.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.05.2014 проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві на позов відповідач в обґрунтування заперечень посилався на те, що оплата робіт за договором № 144-С від 03.11.2011 фінансується за рахунок коштів бюджету міста Києва. Також, відповідач у відзиві визнав, що заборгованість перед позивачем на даний час складає 55 271,81 грн. Проте, оскільки кошти на оплату заборгованості за роботи, виконані позивачем у 2011 році, на рахунки відповідача у 2013 році - не надходили, а тому у останнього відсутнє грошове зобов'язання з оплати виконаних робіт. Також, внаслідок відсутності прострочення основного зобов'язання, відповідач вказував і на відсутність правових підстав стягнення пені та застосування до нього відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, передбаченої ст. 625 Цивільного кодексу України.

Розглянувши надані матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2011 між відповідачем - Управлінням житлово-комунального господарства Солом??янської районної в місті Києві державної адміністрації, як замовником, та позивачем - ПП «Будсистеммонтаж», як підрядником, було укладено договір підряду з капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів № 144-С (далі - договір № 144-С від 03.11.2011).

Умовами договору № 144-С від 03.11.2011 сторони визначили, що замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню робіт з капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів житлового будинку за адресою: вул. Клименка, 21 у Солом?янcькому районі міста Києва (далі - роботи), у відповідності з кошторисною документацією (п. 1.1).

Пунктом 2.2 договору № 144-С від 03.11.2011 визначено, що роботи за цим договором фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з пунктом 2.3 договору № 144-С від 03.11.2011, вартість та обсяг робіт визначені на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 16.09.2011 № 1694 та кошторисної документації, що отримала позитивний висновок державної експертизи, і становить 58 821,41 грн. , в т.ч. ПДВ 20% - 9 803,57 грн.

Також, пунктом 2.4 договору № 144-С від 03.11.2011 визначено, що остаточна вартість робіт визначається на підставі акта здачі - приймання робіт

Відповідно до пункту 2.7 договору № 144-С від 03.11.2011, замовник здійснює оплату робіт, що передбачені цим договором, на підставі пункту 49 Бюджетного кодексу України після підписання акта здачі - приймання виконаних робіт, а відповідно до пункту 2.9 - у разі затримки бюджетного фінансування (відсутність коштів на розрахунковому рахунку замовника), замовник зобов'язується провести розрахунок за виконані роботи протягом 14 банківських днів з дати надходження бюджетного фінансування на його рахунок.

В свою чергу, згідно пункту 4.2.2 договору № 144-С від 03.11.2011, сторони визначили, що замовник зобов?язаний після підписання акта здачі - приймання виконаних робіт типової форми КБ-2в оплатити виконані роботи.

Умовами договору № 144-С від 03.11.2011 сторони також узгодили, що здача - приймання виконаних робіт по об'єкту оформлюється актом здачі - приймання виконаних робіт типової форми КБ-2в і довідки про вартість виконаних робіт та витрат типової форми КБ-3 (п. 3.1), у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором, винна сторона сплачує неустойку у розмірі облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від вартості невиконаних зобов'язань за кожний день прострочки (п. 5.1).

Додатковою угодою № 1 від 30.12.2011 до договору № 144-С від 03.11.2011 сторони визначили, що строк дії договору продовжується до 31.12.2012.

Відповідно до акту приймання виконаних робіт КБ-2в від 17.11.2011, який підписаний представниками позивача та відповідача і посвідчений печатками обох сторін, позивачем було виконано, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень і заперечень роботи, обумовлені договором № 144-С від 03.11.2011, загалом на суму 55 271,81 грн.

28.12.2011 позивач звернувся до відповідача з претензією (яка була направлена 29.12.2011), в якій просив зокрема погасити заборгованість за виконані роботи по договору № 144-С від 03.11.2011 за актом приймання виконаних робіт КБ-2в від 17.11.2011 на суму 55 271,81 грн.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем всупереч умов договору не було здійснено у визначений строк оплату виконаних у 2011 році ремонтних робіт в сумі 55 271,81 грн. по договору № 144-С від 03.11.2011, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

П. 1, 2 статті 252 Цивільного кодексу України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем було виконано обумовлені договором № 144-С від 03.11.2011 роботи загалом на суму 55 271,81 грн., які відповідачем було прийнято у повному обсязі без будь-яких зауважень та заперечень, що підтверджується актом приймання виконаних робіт (за формою КБ-2в) від 17.11.2011. Проте, відповідачем всупереч умов договору № 144-С від 03.11.2011 не було здійснено у визначений строк (після підписання акта здачі - приймання виконаних робіт) оплату виконаних у 2011 році ремонтних робіт в сумі 55 271,81 грн.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань за договором - не надав. . Також, відповідач у відзиві визнав, що заборгованість перед позивачем на даний час складає 55 271,81 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про порушення відповідачем зобов'язань, обумовлених договором щодо оплати виконаних і прийнятих робіт за договором № 144-С від 03.11.2011, та приписів ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Посилання відповідача у письмовому відзиві, що оплата робіт за договором № 144-С від 03.11.2011 фінансується за рахунок коштів бюджету міста Києва у відповідності до статті 49 Господарського кодексу України, а оскільки кошти на оплату заборгованості за роботи, виконані позивачем у 2011 році, на рахунки відповідача у 2013 році - не надходили, а тому у останнього відсутнє грошове зобов?язання з оплати виконаних робіт - судом відхиляється як безпідставне, необґрунтоване, та таке, що суперечить положенням ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, оскільки неперерахування бюджетних коштів замовнику не є підставою, яка звільняє його від виконання свого господарського зобов'язання перед позивачем з оплати виконаних робіт на суму 55 271,81 грн.

До того ж, суд зазначає, що умови п. 2.7, 2.9 договору № 144-С від 03.11.2011 щодо бюджетного фінансування не є ні визначенням строку/терміну виконання зобов'язання, адже не є подією, яка має неодмінно настати, ні відкладальною обставиною, так як в даному випадку вона стосується лише обов'язків відповідача щодо оплати виконаних робіт, а відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України відкладальна обставина має змінювати права та обов'язки сторін.

Також, суд врахувавши приписи ст. 251, 252 п. 1,2 Цивільного кодексу України дійшов висновку, що надходження коштів з державного бюджету не є подією яка має неминуче настати зі спливом певного періоду, а тому не може бути відкладальною умовою та не створює для сторін цивільних прав та обов'язків щодо визначення строку оплати фактично наданих послуг.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість по договору № 144-С від 03.11.2011 за виконані позивачем, але не оплачені відповідачем роботи в сумі 55 271,81 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 55 271,81 грн. заборгованості є обґрунтованою, доведеною позивачем належними та допустимими доказами, а тому такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач, посилаючись на прострочення відповідачем виконання свого зобов'язання по оплаті виконаних робіт, просить стягнути з відповідача 718,53 грн. інфляційних втрат та 3 657,02 грн. 3% річних у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, а також 8 569,02 грн. пені з посиланням на п. 5.1 договору № 144-С від 03.11.2011.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, встановивши у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі, однак такі норми Закону передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню (зазначена позиція узгоджується з позицією, викладеною в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. N 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем всупереч умов договору № 144-С від 03.11.2011, після підписання акта здачі - приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) від 17.11.2011, не було здійснено оплату виконаних робіт в сумі 55 271,81 грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 55 271,81 грн., зі сплати якої відповідачем допущено прострочення, що згідно вимог ст. 549, 611, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України є підставами для стягнення пені та застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені є законними, обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, інфляційних втрат погоджується щодо нарахувань сум, строків та ставок вказаних показників, у зв'язку з чим задовольняє вимоги позивача в цій частині в повному обсязі, а саме: 718,53 грн. інфляційних втрат (за період з січня 2013 року по лютий 2014 року) та 3 657,02 грн. 3% річних (за період з 01.01.2012 по 31.03.2014).

Стосовно нарахування пені суд відзначає наступне.

Частино 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи те, що з 18.11.2011 почалось прострочення відповідачем свого зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт в сумі 55 271,81 грн. (п. 2.7 договору № 144-С від 03.11.2011), то згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, граничною датою нарахування пені є 18.05.2012.

За розрахунком суду, розмір пені за вказаний період становить 1 242,49 грн., які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 55 271,81 грн. заборгованості, 718,53 грн. інфляційних втрат, 3 657,02 грн. 3% річних, 621,25 грн. пені. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Солом?янської районної в місті Києві державної адміністрації (місцезнаходження: 03020, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 41; код 37485401) на користь Приватного підприємства «Будсистеммонтаж» (місцезнаходження: 03061 м.Київ, проспект Відрадний, 10; код 36797262) 55 271 (п'ятдесят п'ять тисяч двісті сімдесят одна) грн. 81 коп. заборгованості, 718 (сімсот вісімнадцять) грн. 53 коп. інфляційних втрат, 3 657 (три тисячі шістсот п'ятдесят сім) грн. 02 коп. 3% річних, 621 (шістсот двадцять одна) грн. 25 коп. пені, а також 1 630 (одна тисяча шістсот тридцять) грн. 76 коп. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 28.05.2014.

Суддя Ю.М.Смирнова