Рішення

від 04.06.2014 по справі 916/1616/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2014 р.Справа № 916/1616/14

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Ніколаєві П.В.

за участю представників сторін :

від позивача: Науменко С.І. за довіреністю № 48 від 14.05.2014р.;

від відповідача: ОСОБА_2, адвокат, посвідчення НОМЕР_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство „ЗІП";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрдержсклад";

про стягнення 12 867,02 грн., --

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю промислове підприємство „ЗІП" (далі - Позивач) звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю „Укрдержсклад" (далі - Відповідач ) із позовом про стягнення 12867,02 грн. посилаючись на наступне.

22.01.2013 р. між сторонами у справі укладений договір поставки № 104/05 ( далі - Договір) відповідно до п.1.1 якого Постачальник (Позивач) зобов'язується поставити, а покупець (Відповідач ) прийняти та платити лако-фарбовану продукцію.

Пунктом 4.2 Договору передбачений порядок оплати: Покупець оплачує вартість товару або шляхом 100% попередньої оплати партії товару або з з відстрочкою платежу 30 (календарних днів) з моменту поставки товару.

По накладним № 05-0003878 від 05.06.20123 р. на суму 1118,57 грн. та № 05-0003879 від 05.06.2013 р. на суму 6 989,62 грн. відповідачеві було поставлено товару на загальну суму 8 108,19 грн. При цьому відповідач вказаний товар не оплатив.

Станом на 06.09.2013 р. сторонами складений, підписаний та посвідчений печатками підприємств акт звіряння взаєморозрахунків, відповідно до якого борг відповідача складає 8108,19 грн.

Пунктом 5.2 Договору передбачена сплата відповідачем суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 24 % річних та пені в розмірі повідної облікової ставки Національного баку України та штраф в розмірі 30% від вартості товару у випадку прострочення оплати на строк більше 60 календарних днів.

Відповідно цього пункту Договору відповідачеві нараховані: 24% річних в сумі 1524,78 грн., пені в сумі 534,02 грн., та штраф в сумі 2432,46 грн.

На підстав викладеного позивач просить позов задовольнити.

Відповідач з вимогами фактично згоден. Відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку. Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватись відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а в разі відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. У відповідності до ст. 629 зазначеного кодексу Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Згідно із абз. 1 ч.І ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3 ст. 611 у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як свідчать матеріали справи, наведені позивачем обставини справи в цілому підтверджуються наданими ним доказами, які не спростовані відповідачем.

Проаналізувавши надані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог Позивача та наявності у відповідача боргу перед позивачем в зазначеній сумі. Вказані докази сумніву у суду не викликають.

Таким чином, з боку відповідача було порушені як умови договору так і вимоги ст.ст. 525, 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору або закону та забороняють односторонню відмову від виконання зобов'язань.

Зворотнього відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не доведено.

Посилання позивача на вищенаведені ним норми ЦК та ГК України суд вважає правильним, оскільки саме цими нормами ЦК та ГК України регулюються правовідносини по даному спору.

Підсумовуючи викладене, господарський суд вважає вимоги позивача законними, в цілому обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст.32,33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство „ЗІП" - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „УКРДЕРЖСКЛАД" (65053, м. Одеса, вул. Керченська, буд. 68/1, код ЄДРПОУ 31081857) на користь товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство „ЗІП" (51901, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 107-А, код ЄДРПОУ 21875464): суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 8375 (вісім тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 76 коп., 24% річних в сумі 1524 (одна тисяча п'ятсот двадцять чотири) грн. 78 коп., пені в сумі 534 (п'ятсот тридцять чотири) грн. 02 коп., штраф в сумі 2432 (дві тисячі чотириста тридцять дві) грн. 46 коп. та судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2014р.

Суддя Никифорчук М.І.