Рішення

від 05.06.2014 по справі 910/4837/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4837/14 05.06.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Крапивній А.М., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Профмаг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатар Груп", Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк", Публічного акціонерного товариства "Банк Кліриговий Дім"

про стягнення 1 560 167,08 грн.

за участю представників:

від позивача :Чернявський О.М. - представник за довіреністю б/н від 27.02.2014 р. від відповідача-1: від відповідача-2: від відповідача-3:не з'явився Третяк О.О. - пред. за дов. № 321 від 21.02.13р. Аханова А.Е. - представник за довіреністю № 697-ЮУ/13 від 09.12.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Профмаг" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатар Груп" (відповідач-1), Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" (відповідач-2), Публічного акціонерного товариства "Банк Кліриговий Дім" (відповідач-3) про стягнення 1 560 167,08 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що 13.08.2013 р. з його рахунку № 2600007866, відкритого в ПАТ "Банк Кліриговий Дім" згідно договору банківського рахунку № 7866П від 22.10.2010 р., було несанкціоновано перераховано грошові кошти у розмірі 1 433 969,26 грн. на користь ТОВ "Сатар Груп" на банківський рахунок, відкритий у ПАТ "Перший Український Міжнародний банк". Вказані кошти позивачу не повернуті, у зв'язку з чим, відповідно до умов договору банківського рахунку, відповідач-1 повинен повернути ці кошти.

У позові ТОВ "Профмаг" просить суд стягнути з ТОВ "Сатар Груп" несанкціоновано перераховану суму в розмірі 1 433 969,26 грн. та пеню в сумі 126 197,82 грн.;

- зобов'язати ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" здійснити перерахунок грошових коштів в сумі 1 261 979,26 грн. на рахунок позивача в якості повернення помилково списаних коштів на користь ТОВ "Сатар Груп";

- зобов'язати ПАТ "Банк Кліриговий Дім" зарахувати на рахунок ТОВ "Профмаг" грошові кошти, які були несанкціоновано перераховані на рахунок ТОВ "Сатар Груп", у сумі 1 433 969,26 грн. в якості повернення помилкового платежу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Позиція відповідача-1 з приводу заявленого позову суду невідома.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача-2 - ПАТ "ПУМБ" проти позову заперечив, посилаючись на п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22, зазначив, що відповідальність за своєчасність повернення помилково зарахованих коштів несе неналежний отримувач - ТОВ "Сатар Груп", а банк не отримував від останнього платіжне доручення на повернення цих коштів та не порушував прав позивача. Просив відмовити у задоволенні позову.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача-3 - ПАТ "Банк Кліриговий Дім" проти позову заперечив, зазначив, що відповідальність за достовірність оформлення платіжних доручень за допомогою електронного цифрового підпису покладається на клієнта банку, а у випадку фіктивності оформленого в такий спосіб документу банк відповідальності за заподіяні збитки не несе, а, отже, у нього відсутній обов'язок щодо перерахування позивачу списаних грошових коштів в сумі 1 433 969,26 грн. грн., про що просить позивач.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача-1 за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів-2,3, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.10.2010 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Кліриговий Дім" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профмаг" (клієнт) був укладений договір банківського рахунку суб'єкта господарювання № 7866П (далі - договір).

Відповідно до договору банк відкриває клієнту поточний/-і рахунок/-ки у національній та/або іноземній валюті. Банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок відкритий клієнту грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком (п.п. 1.1, 1.2).

Також 25.10.2010 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Кліриговий Дім" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профмаг" (клієнт) був укладений додатковий договір № 1 про використання системи електронного обслуговування «Інтернет-Клієнт-Банк» до договору банківського рахунку № 7866П від 22.10.2010 р., який 11.10.2013 р. було викладено в новій редакції (додатковий договір-1).

Відповідно до п. 2.1 додаткового договору-1 банк надає можливість здійснення операцій по рахунках клієнта за допомогою автоматизованої комп'ютерної системи електронного обслуговування, що дозволяє клієнту банку здійснювати інформаційну взаємодію з банком в режимі віддаленного доступу з використанням мережі інтернет (далі - система «Інтернет-клієнт-Банк»).

Відповідно до п. 2.2 додаткового договору-1 цей договір визначає відносини між банком та клієнтом. З моменту підписання цього договору обома сторонами операції по рахунках клієнта будуть виконуватись на підставі електронного платіжного документа (далі - ЕПД), що готуються та передаються системою у банк.

Згідно з п. 2.3 додаткового договору-1 клієнт доручає банку виконувати фінансові операції по його рахунках, відкритих в банку, на підставі ЕПД, отриманих банком по системі та завірених зареєстрованими в банку електронними цифровими підписами (далі - ЕЦП) осіб, що мають право підпису розрахункових документів.

Банк приймає на себе обов'язки по поточному обслуговуванню клієнта з використанням системи, а саме: приймає та виконує доручення клієнта, оформлені відповідно до вимог цього договору, правил роботи в системі «Інтернет-Клієнт-Банк» та нормативно-правових документів НБУ, у вигляді ЕПД, на здійснення операцій по рахункам клієнта, передає клієнту виписки по його рахунках у вигляді електронного документа (далі - ЕД), текстові ЕД, інформаційну та довідкову інформацію (п. 2.4 додаткового договору-1).

Відповідно до п. 5.4 додаткового договору-1 сторони встановлюють, що передача технічних засобів ЕЦП та криптозахисту клієнту здійснюється банком лише тим посадовим особам клієнта, що мають право підпису при здійсненні розрахунково-грошових операцій по рахунках в банку або особам ними уповноважених/з наданням належно оформлених доручень.

Відповідно до п. 9.1 додаткового договору-1 договір набирає чинності з моменту його підписання і є безстроковим.

У судовому засіданні встановлено, що 13.08.2013 р. з рахунку ТОВ "Профмаг" на підставі платіжного доручення № 3835 були перераховані кошти в сумі 1 433 969,26 грн. на рахунок № 260012218, відкритий на ТОВ «Сатар-Груп» у ПАТ «ПУМБ».

Так, з матеріалів справи вбачається, що 13.08.2013 р. ПАТ "Банк Кліриговий Дім" прийнято через систему «Інтернет-Клієнт-Банк» та виконано електронне платіжне доручення ТОВ "Профмаг", а саме - платіжне доручення № 3835 від 13.08.2013 року на суму 1 433 969,26 грн., отримувач - ТОВ «Сатар Груп», банк отримувача - ПАТ «ПУМБ», призначення платежу: оплата за товар згідно договору №18К від 10.08.2013. Сума: 1433969,26 грн. ПДВ 20% - 238 994,88 грн.

14.08.2013 р. заявою № 269 позивач повідомив ПАТ "Банк Кліриговий Дім" про несанкціоноване списання коштів з його рахунку, просив провести розслідування з цього приводу та повернути позивачу вказані грошові кошти.

Також ТОВ "Профмаг" 14.08.2013 р. звернувся з заявою до ГУМВС України в м. Києві про кримінальне правопорушення за фактом шахрайського заволодіння грошовими коштами у сумі 2 243 123,29 грн., яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за реєстраційним № 12013110050010094.

25.11.2013 р. ПАТ "Банк Кліриговий Дім" надав відповідь позивачу про те, що вказане платіжне доручення перевірялося банком в автоматичному режимі та було повністю легітимним з використанням ЕЦП.

Крім того, листом № 47-313/2845 від 23.01.2014 Національний банк України на звернення ТОВ "Профмаг" від 09.12.2013 р. повідомив, що на підставі вжиття ряду заходів, направлених на сприяння повернення коштів ТОВ "Профмаг" з рахунку неналежного отримувача - ТОВ «Сатар-Груп», перерахованих у ПАТ «ПУМБ», грошові кошти у сумі 1 261 979,26 грн. було заблоковано.

Позивач - ТОВ "Профмаг" вважає, що грошові кошти в сумі 1 433 969,26 грн. були перераховані відповідачем-3 на користь ТОВ «Сатар Груп» неправомірно, а тому підлягають стягненню саме з ТОВ «Сатар-Груп» із застосуванням штрафних санкцій.

Вирішуючи даний спір у справі, суд виходив з наступного.

Як встановлено судом, між позивачем та ПАТ "Банк Кліриговий Дім" виникли господарські відносини на підставі договору банківського рахунку № 7866П від 22.10.2010 р. та додаткового договору № 1 про використання системи електронного обслуговування «Інтернет-Клієнт-Банк» від 25.10.2010 р.

В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право-вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. ( ч. 3 ст.1066 ЦК України).

Умовами додаткового договору-1 сторони дійшли згоди, що факт авторизації ЕПД за допомогою ЕЦП є для банку підставою для проведення списання з поточного рахунку клієнта суми, вказаної в ЕПД, еквівалентним пред'явленню платіжного доручення, підписаного першим та другим підписами клієнта і завіреного його печаткою. Сторони встановлюють, що надані клієнту згідно цього договору програмно-технічні засоби та друковані матеріали розглядаються як секретні та їх суворе збереження повинно бути забезпечене в достатній мірі. В зв'язку з цим, всі посадові особи клієнта, які мають до них доступ, повинні поводитись з ними належним чином та утримуватись від їх розголешення або копіювання у будь-якому вигляді.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).

Згідно ст. 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа на переказ. Відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний цифровий підпис.

Відповідно до п. 2.3 додаткового договору, клієнт доручає банку виконувати фінансові операції по його рахунках, відкритих в банку, на підставі електронних платіжних документів, отриманих банком по системі та завірених зареєстрованим в банку електронним цифровим підписом осіб, що мають право підпису розрахункових документів.

Згідно п. 3.1 додаткового договору, факт авторизації ЕПД за допомогою ЕЦП є для банку підставою для проведення списання з поточного рахунку клієнта суми, вказаної в ЕПД, еквівалентним пред'явленню платіжного доручення, підписаного першим та другим підписами клієнта і завіреного його печаткою.

Відповідно до п. 8.4 додаткового договору-1 банк не несе відповідальності, зокрема, за несприятливі наслідки для клієнта, що виникли з його вини в результаті несанкціонованого доступу до системи осіб, не уповноважених клієнтом на це, або третіх осіб; за операції, що були проведені за допомогою системи «Інтернет-Клієнт-Банк» платежів особами, що не є уповноваженими особами.

Згідно з п. 8.5 додаткового договору-1 клієнт несе відповідальність за правильність і достовірність інформації, що передається до банку за допомогою системи.

Як встановлено судом, ЕПД у вигляді платіжного доручення № 3835 від 13.08.2013 р. було підписано ЕЦП з використанням дійсного на дату операції ключа генерального директора ТОВ "Профмаг" Ніконенко М.Г., переданого банком 22.06.2012 р., а ініціювання операції було здійснено з однієї ІР-адреси, яка залежить до діапазону українських провайдерів. Крім того, з тієї ж ІР-адреси і раніше проводилися операції, які позивачем не заперечувалися. Операції не мали ознак компрометації ключової інформації, визначених додатковим договором, а тому підстав припиняти прийом ЕПД у банку не було.

Таким чином, суд вважає, що вказане платіжне доручення було оформлене належним чином згідно вимог додаткового договору та вимог чинного законодавства України, зокрема п. 11.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої Постановою Правління НБУ № 22.01.2004 р. Підстав його не виконувати у відповідача-3 не було.

Отже, зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, суд прийшов до висновку, що ПАТ "Банк Кліриговий Дім" правомірно виконав свої зобов'язання по перерахуванню коштів у сумі 1 433 969,26 грн. на рахунок відповідача-1, а тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «Сатар-Груп» грошових коштів у сумі 1 433 969,26 грн. необхідно відмовити.

При цьому, суд не приймає посилання позивача про те, що ТОВ «Сатар-Груп» є неналежним отримувачем грошових коштів за платіжним дорученням № 3835 від 13.08.2013 р., оскільки в матеріалах справи не міститься належних доказів, які б спростовували дану обставину.

Факт несанкціонованого втручання третіх осіб в роботу системи «Інтернет-Клієнт-Банк» має встановлюватись у порядку, визначеному КПК України. Доказів такого втручання в роботу електронної системи позивач суду не надав.

Стосовно іншої частини позовних вимог суд зазначає, що оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 - ТОВ «Сатар-Груп» перерахованих коштів за платіжним дорученням № 3835 від 13.08.2013 р., позовні вимоги до банків про зобов'язання перерахувати (зарахувати) грошові кошти, списані на користь ТОВ «Сатар-Груп», також задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 32 - 35, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Профмаг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатар Груп", Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк", Публічного акціонерного товариства "Банк Кліриговий Дім" про стягнення 1 560 167,08 грн.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 05 червня 2013 року.

Повний текст рішення підписаний 10 червня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна