Постанова

від 11.06.2014 по справі 604/651/14-п

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/604/288/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Могачевська В.Й., розглянувши матеріали, які надійшли від Територіальної державної інспекції з питань праці у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, одруженого, сільського голови с. Іванівська Підволочиського району, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, -

за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Відповідно до матеріалів справи 20 травня 2014 року завідуючим сектору організаційно-аналітичного забезпечення, зв'язків з громадськістю та засобами масової інформації - державним інспектором праці у Тернопільській області ОСОБА_2, за участю Іванівського сільського голови ОСОБА_1 проведено планову перевірку Іванівської сільської ради код за ЄДРПОУ 04394208, юридична адреса: 47855, Тернопільська область, с. Іванівка Підволочиського району.

Перевіркою встановлено, що:

1. Із кожним черговим записом, що заноситься до трудової книжки на підставі розпорядження про призначення на роботу , переведення і звільнення (вимога п.2.3 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»), працівники не ознайомлюються під розписку в особовій картці (типова відомча форма П-2 ДС, затверджена наказом Мінстату України від 26 грудня 1995 року №343.), в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша). Так, наприклад: із записом про прийняття на роботу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не ознайомлений під розписку в особовій картці. Вказане є порушенням вимог пункт 2.5 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок»;

2. Всупереч вимог статті 53 КЗпП України тривалість роботи працівників не скорочується на одну годину напередодні святкових днів. Так, наприклад, на передодні 1 травня, 30 квітня 2014 року секретар сільської ради ОСОБА_5, бухгалтер ОСОБА_3 та прибиральниця ОСОБА_4 відпрацювали повний восьмигодинний робочий день;

3. В сільській раді письмово не повідомляють працівників за два тижні про дату початку відпустки. Так, бухгалтер сільської ради ОСОБА_3 згідно розпорядження № 3 від 08.05.2014 року з 16.05.- по 29.05.2014 року перебуває у відпустці, однак в сільській раді її письмово не повідомили за два тижні про початок відпустки, чим порушено вимоги частини 5 статті 79 КЗпП України;

4. Всупереч вимог статті 106 КЗпП України заробітна плата працівникам за роботу в надурочний час не оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. Так, 30 квітня 2014 року, на передодні 1 травня 2014 року секретар сільської ради ОСОБА_5, бухгалтер ОСОБА_3 та прибиральниця ОСОБА_4 відпрацювали повний восьмигодинний робочий день, із яких одну годину надурочно, однак заробітна плата за вказаний час їм не була нарахована в подвійному розмірі;

5. Заробітна плата (відпускні) працівникам виплачується не за три дні до початку відпустки, а у пізніші строки. Так, згідно розпорядження сільського голови від 08.05.2014р. № 2, секретарю сільської ради ОСОБА_5. з 08.05.2014р - по 22.05.2014р. надано 14 календарних днів відпустки, нараховано відпускних на суму - 1443,68 грн., однак належну їй суму відпускних не виплачено, як за три дні до початку відпустки, так і на дату проведення перевірки.. Вказане є порушенням вимог частини четвертої статті 115 КЗпП України та статті 21 Закону України «Про відпустки»;

6. Книга обліку руху трудових книжок працівників не пронумерована, не прошнурована не завірена печаткою та підписом керівника, чим порушено вимоги абзацу п'ятого пункту 7.1 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок».

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, запевнив, що подібне не повториться, на даний час більшість недоліків усунуто.

Крім власного визнання вини, винуватість гр. ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 19-13-008/0228 від 20 травня 2014 року, з якого вбачається порушення сільським головою с. Іванівка Підволочисього району ОСОБА_1 законодавства України про працю;

- довідкою про стан виплати заробітної плати у Іванівській сільській раді станом на 20 травня 2014 року;

- довідкою про стан додержання графіка відпусток працівникам Іванівської сільської ради у 2014 році;

- табелем обліку робочого часу за квітень 2014 року;

- розрахунково-платіжною відомістю №4 за квітень 2014 року працівників Іванівської сільської ради Підволочиського району;

- журналом обліку і руху трудових книжок Іванівської сільської ради, розпочатим 03 вересня 1981 року;

- особовими картками б/н працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Проаналізувавши наведене в сукупності, вважаю, що в діях сільського голови с. Іванівка Підволочиського району ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, тобто порушення вимог законодавства про працю щодо виплати заробітної плати та інших вимог законодавства про працю. Тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, наклавши на нього адміністративне стягнення в межах її санкції.

Накладаючи адміністративне стягнення за вказане адміністративне правопорушення, враховую характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до порушень в галузі охорони праці і здоров'я населення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведене та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, у відповідності до ст. 40- 1 КпАП України із ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір, у розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, що на час ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 36, 54 грн. згідно ч. 5 ст. 4 Закону України № «Про судовий збір», що діє в редакції згідно ЗУ № 590-VІІ від 19 вересня 2013 року.

Керуючись ст.ст.33,40-1,276-280,283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що діє в редакції згідно ЗУ № 590-VІІ від 19 вересня 2013 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 36 (тридцять шість) гривень 54 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

На постанову судді може бути подано апеляційна скарга, внесено подання прокурора до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський місцевий суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя :