Рішення

від 29.05.2014 по справі 22-ц/796/590/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

Іменем України

29 травня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого - судді Кулікової С.В.

суддів - Білич І.М., Поліщук Н.В.,

при секретарі - Клінчук О.М.,

за участю апелянта - прокурора Симоненко В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 серпня 2013 року у справі за позовом Приватного Вищого навчального закладу «Деснянський Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом» до ОСОБА_2 про визнання права власності,

перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/590/2014 Головуючий у суді першої інстанції: Чала А.П. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кулікова С.В. В С Т А Н О В И Л А:

Приватний Вищий навчальний заклад «Деснянський Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом» звернувся з позовом до ОСОБА_2 та просив визнати за ним право власності па нежитлову будівлю Літ. «А» загальною площею 2 100 кв.м. по АДРЕСА_1, як окремий об'єкт нерухомого майна та на групу нежилих приміщень №5 площею 185,1 кв.м., групу нежилих приміщень №6 площею 532,1 кв.м., групу нежилих приміщень №7 площею 792,5 кв.м., місця спільного користування площею 87,6 кв.м., разом загальною площею 1 597,3 кв.м. по АДРЕСА_2, як окремий об'єкт нерухомого майна, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що Приватний Вищий навчальний заклад «Деснянський Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом» є зареєстрованим в АДРЕСА_2, включений до ЄДРПОУ, діє на підставі Установчого договору про його створення і знаходиться по АДРЕСА_2. На підставі акту прийому-передачі частини нежитлового приміщення середньої школи №248, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, площею 1 679,5 кв.м., укладеного 11.08.2003р., Деснянська районна у м. Києві Рада передала, а Приватний Вищий навчальний заклад «Деснянський Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії «управління персоналом» прийняв як вклад до статутного фонду Товариства частину нежитлового приміщення середньої школи №248 по АДРЕСА_2, площею 1 679,5 кв.м.

12.01.2012р. між Приватним Вищим навчальним закладом «Деснянський Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом» і ОСОБА_2). було укладено договір будівельного підряду №12-01-2012, згідно якого відповідач як підрядник зобов'язався виконати ремонтно-будівельні роботи та часткову реконструкцію нежитлової будівлі Літ. «А» загальною площею 2 100 кв.м. по АДРЕСА_1, та нежитлового приміщення загальною площею 1 679,5 кв.м. по АДРЕСА_2, відповідно до погодженої між сторонами проектно-кошторисної документації згідно додатку №1 до цього договору та погоджено строк завершення ремонтно-будівельних робіт 30.07.2012р., а також погоджено розмір оплати і порядок розрахунків, згідного якого кошторисна вартість ремонтно-будівельних робіт та часткової реконструкції об'єктів становить 500 000 грн., яка включає в себе і витрати на оплату праці робіт підрядника. На підставі акту виконаних робіт від 26.07.2012р. вони погодили наступні обставини про те, що хоча підрядник і не в повному обсязі виконав умови договору будівельного підряду №12-01-2012 від 12.01.2012р., оскільки вартість будівельних матеріалів значно зросла, у зв'язку із чим вони визначили, що подальше проведення ремонтно-будівельних робіт та часткової реконструкції нежитлової будівлі Літ. «А» загальною площею 2 100 кв.м. по АДРЕСА_1 є економічно недоцільним, а тому сторони не вважають більше себе зв'язаними умовами відповідного договору і вважають, що підрядник належним чином виконав ремонтно-будівельні роботи і часткову реконструкцію об'єктів нерухомого майна, а саме: житлового приміщення по АДРЕСА_2 і після виконання цих робіт приміщення по АДРЕСА_2 має наступний вигляд: група нежилих приміщень №5 площею 185,1 кв.м., група нежилих приміщень №6 площею 532,1 кв.м., група нежилих приміщень №7 площею 792,5 кв.м., місця спільного користування 87,6 кв.м., разом зальною площею 1 597,3 кв.м., при цьому він, позивач, як замовник стверджує, що прийняв виконані роботи і претензій щодо їх кількості не має, а відповідач як підрядник отримав оплату за виконані ним роботи. Але, він, позивач, отримав від відповідача лист-вимогу від 01.04.2013р., в якому останній вказував про те, що Деснянський технікум зобов'язався йому за пунктом 2.1. договору будівельного підряду сплатити грошову суму в розмірі 500 000 грн. за виконану роботу, чого не зробив станом на день пред'явлення цієї вимоги, у зв'язку із чим ставив умову про те, що в разі не оплати зазначеної вище суми в повному обсязі, до нього переходять права власності на об'єкти нерухомості по АДРЕСА_2 і на АДРЕСА_1. Просив задовольнити позов на підставі ст.ст. 15, 16, 316, 317, 320, 321, 328, 375, 386, 392, 876 ЦК України.

Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 22 серпня 2013 року позовні вимоги задоволено частково, визнано за Приватним Вищим навчальним закладом «Деснянський Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом» право власності на групу нежилих приміщень 5 площею 185,1 кв.м., групу нежилих приміщень №6 площею 532,1 кв.м., групу нежилих вміщень №7 площею 792,5 кв.м., місця спільного користування площею 87,6 кв.м,, разом загальною площею 1 597,3 кв.м. по АДРЕСА_2, як окремий об'єкт нерухомого майна, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, Прокурор Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постановити нове про відмову в задоволенні позову Приватного Вищого начального закладу «Деснянський економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом» (код ЄДРПОУ 32591166).

В скарзі висловлює думку, що суд першої інстанції безпідставно застосував ст. 392 ЦК України, оскільки позивачем не доведено факт набуття права власності на збудоване нерухоме майно, яке згідно ст. 331 ЦК України виникає з моменту його державної реєстрації, а в матеріалах справи не міститься документа, який підтверджує факт реєстрації права власності на реконструйоване майно.

Також апелянт зазначає, що матеріали справи не містять жодного дозвільного документа, необхідність яких визначена земельним та містобудівним законодавством, а також доказів того, що новозбудоване нерухоме майно було прийняте в експлуатацію та пройшло державну реєстрацію, таким чином, постановляючи рішення, судом не надано оцінку тому факту, що будівництво спірного об'єкту є самочинним будівництвом.

Крім того, підставою скасування рішення апелянт зазначає розгляд вказаної справи з порушенням вимог ст. 114 ЦПК України щодо виключної підсудності, оскільки спірне нерухоме майно розташоване на АДРЕСА_2.

В судовому засіданні представник прокуратури підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно положень ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи позов в частині визнання за Приватним Вищим навчальним закладом «Деснянський Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом» права власності на групу нежилих приміщень, суд першої інстанції виходив з встановлених в судовому засіданні обставин, а саме не визнання відповідачем права власності на спірні приміщення.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується та вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, не залучені всі сторони до справи, інтереси і права яких зачіпали позовні вимоги позивача.

Так, згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Проте, в матеріалах даної справи відсутні будь-які документи, що підтверджують факт реєстрації права власності на реконструйоване майно, а також доказів того, що новозбудоване нерухоме майно було прийняте в експлуатацію та пройшло державну реєстрацію.

Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи з наступного.

Позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість, який може бути задоволено судом на підставі частини третьої статті 376 ЦК України, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам (п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва»).

Відповідно до п. «а» ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради належить розпорядження землями територіальної громади міста.

При відсутності в матеріалах справи документів, що визначають власника або користувача земельної ділянки, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги задовольняючи позов та визнаючи за позивачем право власності на вищезазначений об'єкт нерухомості, суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 33, 35, 36 ЦПК України фактично прийняв рішення, яке стосується інтересів Київської міської ради, як власника земельної ділянки, на якій він знаходиться, та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, як органу, на який покладено обов'язок приймати в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти, не залучивши їх до участі у розгляді справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 серпня 2013 року таким, що не відповідає нормам матеріального права та ухваленим при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, і відповідно до повноважень, наданих їй ст. 309 ЦПК України, скасовує рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимоги про визнання права власності на об'єкти самочинного будівництва, та ухвалює нове про відмову у задоволенні пред'явленого зустрічного позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 серпня 2013 року задовольнити.

Заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 серпня 2013 року скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову Приватного Вищого навчального закладу «Деснянський Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом» до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: