Рішення

від 15.05.2014 по справі 910/4399/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4399/14 15.05.14

За позовом Національної телекомпанії України

до товариства з обмеженою відповідальністю «Тамонтен»

про стягнення 369 087,13 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Дмитруха М.О. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національна телекомпанія України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Тамонтен» про стягнення 369 329,32 грн., з яких 340 000 грн. - сума основної заборгованості, 22 675,07 грн. - пеня та 6 654,25 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов договору про розміщення реклами в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/4399/14 та призначено її розгляд на 15.04.2014 р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення по суті спору, а також надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в якому зазначається, що відповідач знаходяться за іншою адресою.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2014 р. розгляд справи було відкладено на 15.05.2014 р.

30.04.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з допущеною помилкою при розрахунку ціни позову до 369 087,13 грн., з яких 340 000,00 грн. - сума боргу, 22 432,88 грн. - пені, 6 654,25 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження та ухвалу про відкладення розгляду справи відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив.

06.03.2013 р. між Національною телекомпанією Україна (далі - виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Тамонтен» (далі - замовник) було укладено договір про розміщення реклами № 27-25/3 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору замовник замовляє, а виконавець надає замовнику послуги по розміщенню реклами, що надана замовником, на телеканалі (далі - послуги).

Згідно з п. 1.2 Договору замовник зобов'язується сплачувати вартість послуг згідно з умовами цього договору.

Замовник зобов'язується підписувати та скріпляти печаткою акти, отриманні від виконавця та повертати виконавцю один підписаний примірник акту протягом 7 робочих днів з дати отримання відповідних актів від виконавця (п. 2.1.3 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору сторони домовились, що ціна послуг є договірною та узгоджується сторонами у відповідних додатках до Договору, які є невід'ємними частинами Договору.

Згідно з п. 2 Додатку № 1 до Договору вартість фактично наданих послуг за звітній місяць фіксується в акті приймання-передачі послуг на підставі ефірних довідок.

Оплата послуг здійснюється замовником відповідно до вартості, що зафіксована в акті приймання-передачі послуг, протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого акту, але не пізніше 30 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги (п. 3 Додатку № 1 до Договору).

Позивачем, на виконання вимог умов Договору, було надано відповідачу послуги на загальну суму в розмірі 340 000,00 грн., що підтверджується актами прийому-передачі послуг від 30.06.2013 р. на загальну суму 200000,00 грн. та від 30.04.2013 р. про надання послуг на загальну суму 140000,00 грн., копії яких наявні у матеріалах справи.

Прийняття відповідачем наданих позивачем послуг підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача та печатками підприємства на зазначених актах.

З метою досудового врегулювання спору позивач 24.10.2013 р. звернувся до відповідача з претензією вих. № 8-01-19/1909, у якій вимагав перерахувати на розрахунковий рахунок 340 000,00 грн. у термін 30 (тридцяти) днів з дня отримання вказаної претензії. Остання залишилась без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 340 000,00 грн. з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завдання другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язується оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 340 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 8.4. договору у випадку невиконання замовником грошових зобов'язань за цим Договором останній зобов'язується сплачувати виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла на у період, за який нараховується пеня) від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пеня нараховується за весь час існування такого зобов'язання до повного його виконання замовником.

Позовні вимоги в частині стягнення 22 432,88 грн. пені у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг за договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, позов в частині стягнення 3% річних обґрунтований та підлягає задоволенню у розмірі 6 654,25 грн. за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тамонтен» (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 73, оф. 2, код 37176124) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42, код 23152907) 340 000 (триста сорок тисяч) грн. 00 коп. боргу, 22 432 (двадцять дві тисячі чотириста тридцять дві) грн. 88 коп. пені, 6 654 (шість тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 25 коп. 3% річних, 7 381 (сім тисяч триста вісімдесят одну) грн. 74 коп. судового збору.

Повне рішення складено 11.06.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова