ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11826/13-ц
провадження № 2/753/410/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" січня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ЦИМБАЛ І.К.
при секретарях - ТРОЯН С.П., ЗЛЕНКО Ю.М., ПАРХОМЕНКО А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСББ «Успіх-2007» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дарницького районного суду з позовом до відповідачів,про стягннення солідарно заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 4960,07 грн. (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят гривень 07 копійок) за період з листопада 2009 року по жовтень 2012 року та визнати договір відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя укладеним /а.с. 110-117/.Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що у відповідачів. як власників квартири АДРЕСА_1, який перебуває на балансі та в управлінні ОСББ «Успіх-2007», виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала просила задовольнити.
Відповідачі позов не визнали, просили відмовити у задоволенні останнього, посилаючись на ненадання послуг з опалення в період з грудня 2008р. по березень 2012р., на відсутність обов'язку сплачувати житлово-комунальні послуги так як Відповідачі не є членами ОСББ «Успіх-2007» та на неправильність розрахунку боргу за опалення,а договір відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя укладеним, позивач не пропонував укласти відповідачам/а.с. 81-85, 99-102/.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ОСББ «Успіх-2007»зареєстрованоза адресою: 02068, м. Київ, вул. О. Кошиця, буд. 9-Б /а.с. 20, 22/. Позивач - ОСББ «Успіх-2007» згідно акту приймання-передачі житлового комплексу є балансоутримувачем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 /а.с. 31-36/.
Відносини з приводу діяльності об'єднань співвласників багатоквартирних об'єднань регулюються Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року №2866-III їх статутом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року №2866-IIIоб'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Згідно ст.4 цього ж Закону,основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до п.2.2 Статуту ОСББ «Успіх-2007» завданням та предметом діяльності об'єднання є належне утримання будинку та прибудинкової території, забезпечення членів об'єднання житлово-комунальними та іншими послугами належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання /а.с. 24/.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875-IVбалансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Тобто, ОСББ «Успіх-2007» здійснює експлуатацію, управління та утримання будинку АДРЕСА_1.
Згідно з довідкою про нарахування то оплату по особовому рахунку АДРЕСА_1 утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 4960,07 грн.
Свідоцтво про право власності серії САА № 045987, видане 02.03.2005 року Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого комітету Київської міської ради/а.с. 10/ підтверджує, що власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках. Відповідачі є співвласниками квартири у багатоквартирному будинку, в якому створено ОСББ «Успіх-2007». Крім того,ОСОБА_3 також є споживачем житлово-комунальних послуг, що надаються за адресою: АДРЕСА_1, оскільки зареєстрований за даною адресою с сином та дружиною сина. /а.с. 11/.
Кожний місяць ОСББ «Успіх-2007» направляло платіжки про оплату житлово-комунальних послуг, а також зверталось до відповідачів з листом-вимогою /а.с. 17/ погасити борг за житлово-комунальні послуги та зі зверненням підписати договір між ОСББ «Успіх-2007» та відповідачами /а.с. 41-43/ з метою врегулювання спору досудовим шляхом. Проте, звернення позивача відповідачамизалишені поза увагою.
Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572,власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875-IV,споживачзобов'язаний сплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені законом або договором.
Згідно ст.22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року №2866-ІІІ,відповідальність за своєчасність здійснення платежівна рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором несуть власники.
Згідно ст. 322 Цивільного кодексу України,власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Згідно ст. 360 Цивільного кодексу України,співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно ст.13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.
Право на звернення до суду виникає у об'єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладання договору»
Згідно ст.17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»визначає для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має правовимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.
Отже, законом передбачено обов'язок для власників квартир оплачувати рахунки, пов'язані із наданням житлово-комунальних послуг.
Будь-яких допустимих, належних та беззаперечних доказів сплати суми заборгованості за надані послуги відповідачами не надано, так само як і доказів того, що в оспорюваний період відповідачам не були надані житлово - комунальні послуги або послугинадавалися не повно та/або неналежної якості. Суд вважає, що розрахунок є правильним, контраразрухунку відповідачами не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, щовідповідачі мають заборгованість за житлово-комунальні послуги перед ОСББ «Успіх-2007» за період з листопада 2009 року по жовтень 2012 року розмірі сумі 4960,07 грн.
Відповідачі просили застосувати строк позовної давності за період заборгованості з листопада 2009 року по жовтень 2012 року, проте суд вважає доводи відповідачів не спроможними виходячи з наступного.
Згідно ст. 257,ч.1 ст. 261 та ч. 4 ст. 267 ЦК України,загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З матеріалів справи вбачається, що право вимоги у позивача виникло з моменту порушення зобов'язання відповідачем, тобто з листопада 2009 року, а позивач з позовом у цій справі звернувся в липні 2013р. відповідно до ч. 3 ст. 118 ЦПК України після скасування судового наказу судом за заявою боржника. З заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості позивач звернувся до суду в травні 2013року. З заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості позивач звернувся після повернення позову 29 січня 2013р. (а.с. 55), що перервало строк позовної давності.
Відповідно до ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Крім того, часткова сплата боргу відповідачем у липні 2010р.-травні 2012р. та подання до суду заяви про видачу судового наказу перервали строк позовної давності.
Таким чином після переривання перебіг позовної давності починався заново, отже, він не був порушений позивачем при зверненні до суду із позовом у цій справі.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення заборгованості є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Статті 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875-IV визначають обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875-IV обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875-IVпідготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Форма та зміст (умови) типового договору затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 « Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» (далі - ПКМУ № 529 від 20.05.2009 року).
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України,договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України, правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України,договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст. ст. 642 - 643 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України,зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627, Цивільний кодекс України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.
Закріпивши принцип свободи договору, Цивільний кодекс України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 Цивільного кодексу України при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Зазначені положення узгоджуються з нормами ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.
Всупереч вимогам п.1 ст. 20 Закону України «Про житлові-комунальні послуги», відповідачі відмовляються від укладання обов'язкового договору для регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг з позивачем, але користуються житлово-комунальними послугами, надання яких забезпечується Позивачем.
Згідно ст.ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору.
З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19 - 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» вбачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
У разі такої відмови, виходячи з положень ст. ст. 3,6,12 - 15, 20, 630, 640, 642, 643 ЦК України виконавець послуг вправі звернутись до суду за захистом свого права, яке підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 6 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.
Таким чином, відмова відповідачів від укладення договору з балансоутримувачем будинку є необґрунтованою.
Враховуючи позицію Верховного Суду України 10 жовтня 2012 року по справі № 6-110 цс 12 суд вважає що позовна вимога про визнання договору укладеним підлягає задоволенню частково, а саме на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії на умовах типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Так, у тих випадках, коли актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акту для сторін договору, сторони не вправі відступити від їх положень (ч. 3 ст. 6 ЦК України).
11.11.2013 року між ОСББ «Успіх-2007» та адвокатським бюро «Коваль Оксани Сергіївни» було укладено договір про надання правової допомоги № 11/11/13 (надалі - договір), /а.с.163-165/, відповідно до умов якого АБ «Коваль Оксани Сергіївни», як виконавець за винагороду приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу позивачу у справі про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Відповідно до розділу IV договору, розмір винагороди становить 900,00 грн. /а.с. 164/, з яких вартість написання заяви про зміну предмету та підстав позову складає 600,00 грн. та вартість представництва інтересів клієнта 15.11.2013 року на судовому засіданні складає 300,00 грн.
Відповідно до акту здавання-приймання наданих послуг за договором про надання правової допомоги № 11/11/13 від 11.11.13 року, АБ «Коваль Оксани Сергіївни» виконало свої обов'язки по надання правової допомоги, а ОСББ «Успіх-2007» в особі голови правління Пономаренко С.В. не має претензій до виконавця послуг та сплачує останньому гонорар у сумі 900,00 грн. /а.с. 166/.
Згідно ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах », розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
З викладеної норми вбачається, що компенсація витрат здійснюється за види правової допомоги, які передбачені Законом та у граничному розмірі.
Позивачем надано розрахунок розміру витрат за надання правової допомоги відповідно до договору № 11/11/13 від 11.11.13 року, про надання правової допомоги у розмірі 900,00 грн., що відповідало б нормам вищезазначеного Закону, а тому у суду немає підстав для відшкодування у повному обсязі здійснених позивачем витрат
Відповідно до ст. 88 ЦПК України,стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем надано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору /а.с. 9/ та копії платіжного доручення про оплату витрат на правову допомогу /а.с. 129/. Судом встановлено, що правову допомогу надавало Адвокатське бюро «Коваль Оксани Сергіївни» /а.с. 126-128/ в особі фахівця у галузі права - адвоката ОСОБА_5, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 /а.с. 130/.
Керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 216, 218 ЦПК України, ст.ст. 16, 203, 208, 215, 208 626, 627, 628, 638 ЦК України, ст. 1, 12, 19, 20, 21, 29, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.1, 4, 13, 17, 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах », суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково
Стягнути солідарно із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, проживає за адресою АДРЕСА_3, на користь ОСББ «Успіх-2007», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О.Кошиця, 9-Б, заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 4960 грн. 07 коп., судовий збір в розмірі 344 грн. 10 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 900 грн., а всього стягнути 6204/шість тисяч двісті чотири/ грн. 17 коп.
Визнати укладеним договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений ПКМУ № 529 від 20.05.2009 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали учать у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий:
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2014 |
Оприлюднено | 12.06.2014 |
Номер документу | 39163173 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Цимбал І. К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні