Рішення

від 29.05.2014 по справі 910/9010/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9010/14 29.05.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Братислава" простягнення 13 610,60 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

Від позивача:Гогітідзе В.Ф. Від відповідача: не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" (надалі - "ТОВ "Ценрт інфотехнологій") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Братислава" (надалі - "ТОВ "Братислава") про стягнення 13 610,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з укладанням позивачем договору факторингу до нього перейшло право вимоги до відповідача за зобов'язанням, що виникли за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №430022 від 01.01.1998 р., а тому ТОВ "Центр інфотехнологій" просить стягнути з ТОВ "Братислава" заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 11 999,13 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 411,60 грн. та інфляційних витрат у розмірі 199,87 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.05.2014 р.

В судове засідання 29.05.2014 р. представник позивача прибув, вимоги ухвали суду виконав, позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 29.05.2014 р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103029605169, яке було отримане 20.05.2014 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02160, м. Київ, пров. Возз'єднання, 5 , на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується матеріалами справи, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, та вказано у позові.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.1998 р. між Спільним підприємством "Укр-Кан Пауер", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Екостандарт", (Енергопостачальна організація) та Закритим акціонерним товариством "Братислава", після реорганізації - Товариство з обмеженою відповідальністю "Братислава", (покупець) укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №430022 (надалі - "Договір").

Пунктами 1.1 та 1.2 Договору передбачено, що Енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води (товар) в період з 01.01.1998 р. по 31.12.1998 р. 114 Гкал з максимальним тепловим навантаженням 0,044 Гкал/год, в тому числі: на опалення 0,044 Гкал/год; на гаряче водопостачання 0,0132 Гкал/год (з 01.09.1999 р.), а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплати за нього на умовах даного Договору.

Відповідно до абз. 2 п. 6.1 Договору на час укладення договору тарифи на теплову енергію складали 53,50 грн/Гкал, а з 01.03.1999 р. 70,00 грн/Гкал.

Пунктами 6.3 та 6.5 Договору встановлено, що всі розрахунки по цьому Договору виконуються на підставі рахунків, які покупець отримує від Енергопостачальна організації, виключно у грошовій формі шляхом сплати покупцем за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного періоду.

У пункті 9.1 Договору вказано, що сторони несуть відповідальність за порушення згідно Договору та чинного законодавства України.

Згідно п. 10.1 Договору, з урахуванням угоди №1 про зміну і доповнення Договору від 01.01.2000 р., даний Договір укладений на термін з 01.01.1998 р. до 31.12.1998 р. і вважається подовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною з сторін не буде заявлено про протилежне, та при умові, якщо покупець до 01 серпня поточного року узгодить з енергопостачальною організацією обсяги споживання на наступний період.

Як вбачається з особових карток відповідача та актів приймання-передачі товарної продукції №6/2012-430022 за червень 2012 року, №5/2012-430022 за травень 2012 року, №4/2012-430022 за квітень 2012 року, №3/2012-430022 за березень 2012 року, №2/2012-430022 за лютий 2012 року, №1/2012-430022 за січень 2012 року, №12/2011-430022 за грудень 2011 року, №11/2011-430022 за листопад 2011 року, №10/2011-430022 за жовтень 2011 року Енергопостачальною організацією було поставлено покупцю у період з жовтня 2011 року по травень 2012 року теплову енергію загальною вартістю 63 076,06 грн.

З наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що відповідачем поставлений товар було оплачено частково, а саме 35 526,93 грн.

28.09.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Екостандарт" та Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" укладено договір факторингу №28/09/12, відповідно до умов якого Публічне акціонерне товариство "Фортуна-Банк" набуло право вимоги за Договором.

04.10.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" (фактор) було укладено договір факторингу №04/10/12 (надалі - "Договір факторингу"), відповідно до п. 2.2 якого з дати відступлення права вимоги клієнт перестає бути стороною Договору, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за Договором.

Протягом липня 2012 року - березня 2012 року відповідачем на рахунок позивача було перераховано частину заборгованості за Договором у розмірі 15 550,00 грн.

Листом №10-10-12/420022 від 10.10.2012 р. ТОВ "Центр інфотехнологій" повідомило ТОВ "Братислава" про укладений Договір факторингу та просило перерахувати кошти в рахунок виконання зобов'язань за Договором в розмірі 27 549,13 грн.

Спір виник у справі у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором по сплаті спожитої теплової енергії.

Договір є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Заборгованість ТОВ "Братислава" перед ТОВ "Центр інфотехнологій" у розмірі 11 999,13 грн. підтверджується матеріалами справи (вказаними актами приймання-передавання вказаної товарної продукції, рахунками-фактурами, особовою карткою відповідача за спірний період).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Пунктом 6.5 Договору передбачено, що покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 6.5 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті спожитої за Договором теплової енергії на момент розгляду справи настав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати відповідачем боргу за використану теплову енергію у розмірі 11 999,13 грн. не надано, наявність заборгованості відповідачем не спростовано.

Частино 1 статті 1082 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи повідомлення №10-10-12/430022 від 10.10.2012 р. фактор повідомив боржника (відповідача) про відступлення права грошової вимоги у розмірі 27 549,13 грн., а також вказав всі необхідні реквізити ТОВ "Центр інфотехнологій" для сплати вказаної заборгованості.

Дії відповідача щодо сплати на користь позивача частини заборгованості у розмірі 15 550,00 грн. свідчать про визнання ТОВ "Братислава" існування у нього обов'язку по сплаті заборгованості за Договором на користь ТОВ "Центр інфотехнологій".

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення основного боргу у розмірі 11 999,13 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 411,60 грн. та інфляційних витрат у розмірі 199,87 грн. згідно доданого до позову розрахунку за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з жовтня 2011 року по лютий 2014 року.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних витрат, а тому вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 1 411,60 грн . та інфляційних витрат у розмірі 127,87 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Братислава" на користь ТОВ "Центр інфотехнологій" заборгованості у розмірі 11 999,13 грн., 3% річних у розмірі 1 411,60 грн . та інфляційних витрат у розмірі 127,87 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Братислава" ( 02160, м. Київ, пров. Возз'єднання, 5 ; ідентифікаційний код 19121195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 22; ідентифікаційний код 32531966) заборгованість у розмірі 11 999 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 13 коп., 3% річних у розмірі 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 60 коп., інфляційні витрати у розмірі 127 (сто двадцять сім) грн. 87 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 03.06.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко