Рішення

від 10.06.2014 по справі 917/681/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2014 Справа № 917/681/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Медікал Сервіс ЛТД", вул. Тургенівська, 16, м. Київ, 01054

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельної компанії "Сіті-скс", вул. Фрунзе, 2, офіс 413, м. Полтава, 36000

про стягнення 802 745,92 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: Ломаков О.М., паспорт серії НОМЕР_1, виданий Машівським РВ УМВС України в Полтавській області 24.11.1999 р., довіреність б/н від 21.03.2014 року,

від відповідача: не з'явилися.

10.06.2014 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Медікал Сервіс ЛТД" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельної компанії "Сіті-скс" 802 745,92 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 26.08.2012 р. Договору № 09-2012-к, з яких : 695 000,00 грн. основний борг, 34 331,09 грн. пеня, 7 277,62 грн. інфляційні втрати, 66 137,21 грн. 3% річних.

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за місцезнаходженням згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, відсутність клопотання про його продовження, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані документальні докази, суд,

встановив:

26.09.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Медікал Сервіс ЛТД" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельною компанією "Сіті-скс" (замовник) було укладено Договір № 09-2012-к (а.с. 79-84, далі - Договір № 09-2012-к), за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Медікал Сервіс ЛТД" (постачальник) зобов'язувалося поставити медичне обладнання : комплекс рентгенівський діагностичний з цифровою обробкою зображення РДК-ЦОЗ-З в кількості 1 штука, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Сіті-скс" (замовник) зобов'язувалося прийняти обладнання та перерахувати на рахунок постачальника кошти, необхідні для виконання цього Договору.

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне:

- ціна за одиницю обладнання включає всі витрати, визначені у п. 1.1 та п. 1.4 Договору, та гарантійне обслуговування і складає 1 295 000,00 грн. (п. 2.2 Договору № 09-2012-к);

- замовник здійснює попередню оплату вартості обладнання, яке постачається згідно Специфікації (Додаток № 1 до Договору), в сумі не меншій 60% від загальної вартості обладнання протягом трьох банківських днів з моменту підписання Договору. Кінцевий платіж в розмірі 40% від загальної вартості обладнання замовний здійснює протягом п'яти банківських днів з моменту доставки обладнання (п. 3.1, п. 3.2 Договору № 09-2012-к);

- датою платежу є день зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Грошові зобов'язання замовника вважаються виконаними в момент отримання грошових коштів постачальником (п. 3.3, п. 3.4 Договору № 09-2012-к);

- приймання та передача обладнання оформлюються видатковою накладною, яка підписується матеріально-відповідальними особами постачальника та замовника. В накладній відповідно до специфікації обов'язково зазначаються номер Договору, назва обладнання, назва виробника, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість. Протягом п'яти календарний днів після виконання постачальником зобов'язань, передбачених пунктом 4.4 договору, між замовником та постачальником складається двосторонній акт (п. 5.2, п. 5.3 Договору № 09-2012-к);

- за кожний день невиконання зобов'язань, передбачених розділом 3 Договору замовник сплачує на рахунок постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення порядку розрахунків (п. 8.2 Договору № 09-2012-к);

- цей Договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін та діє до 31.12.2012 р. (п. 12.1 Договору № 09-2012-к).

В дотримання умов Договору № 09-2012-к додатком № 1 до нього між сторонами складено специфікацію (а.с. 85).

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки обладнання підтверджується видатковою накладною № РН-0000010 від 31.01.2013 р. (а.с. 86), факт виконання позивачем договірних зобов'язань з пусконалагоджувальних робіт та передачі в експлуатацію обладнання підтверджується актом здачі-прийняття № 09-2012-к від 24.10.2013 р. (а.с. 89). Дані первинні документи підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін. Факт отримання представником відповідача від позивача обладнання - комплексу рентгенівського діагностичного з цифровою обробкою зображення РДК-ЦОЗ-З в кількості 1 штука - підтверджується довіреністю № 30/01-1 від 31.01.2013 р. (а.с. 87-88).

За даними позивача, в порушення умов Договору № 09-2012-к відповідач оплатив вартість обладнання частково, в сумі 600 000,00 грн., з порушенням встановлених Договором № 09-2012-к строків, заборгованість останнього складає 695 000,00 грн.. Часткова оплата відповідачем вартості обладнання підтверджується наданими позивачем на вимогу суду виписками банку з рахунку останнього (а.с. 100, 101).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 802 745,92 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 26.08.2012 р. Договору № 09-2012-к, з яких : 695 000,00 грн. основний борг, 34 331,09 грн. пені, 7 277,62 грн. інфляційних втрат, 66 137,21 грн. 3% річних.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами Договору № 09-2012-к, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного Кодексу України). Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ст. 692 Цивільного Кодексу України). Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ст. 693 Цивільного Кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за Договором № 09-2012-к, поставив відповідачеві обладнання та виконав пусконалагоджувальні роботи та передачу в експлуатацію обладнання. В свою чергу, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором № 09-2012-к та приписів ст. 692, ст. 693 Цивільного кодексу України вартість отриманого обладнання оплати не у повному обсязі та з порушенням встановлених Договором № 09-2012-к строків : 400 000,00 грн. сплачено 10.10.2012 р., 200 000,00 грн. сплачено 10.10.2013 р..

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 695 000,00 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

У 8.2 Договору № 09-2012-к сторони узгодили, що за кожний день невиконання зобов'язань, передбачених розділом 3 Договору замовник сплачує на рахунок постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення порядку розрахунків.

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 34 331,09 грн. пені за період з 04.04.2013 р. по 05.08.2013 р., суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 7 277,62 грн. інфляційних втрат за період з 30.09.2012 р. по 04.04.2014 р., суд прийшов до висновку, що розмір вимог позивача в цій частині є вірним (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 66 137,21 грн. 3% річних за період з 30.09.2012 р. по 04.04.2014 р., суд прийшов до висновку, що розмір вимог позивача в цій частині є вірним в частині пред'явленої до стягнення суми процентів річних в розмірі 32 433,29 грн. з огляду на допущену при розрахунку помилку (за період з 11.10.2013 р. по 04.04.2014 р. позивачем обраховано пеню замість 3% річних, а.с. 29, розрахунок суми трьох процентів річних здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5" та залучено до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 695 000,00 грн. основного боргу, 34 331,09 грн. пені за період з 04.04.2013 р. по 05.08.2013 р., 7 277,62 грн. інфляційних втрат за період з 30.09.2012 р. по 04.04.2014 р. та 32 433,29 грн. 3% річних за період з 30.09.2012 р. по 04.04.2014 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо стягнення 33 703,92 грн. 3% річних у позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати при поданні позову з оплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо понесених позивачем витрат з оплати послуг адвоката суд виходив з наступного.

Згідно з частиною першою статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (ч. 3 ст. 48 ГПК України). В розумінні даних статей судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам статті 2 Закону та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у статті 4 цього Закону. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" (в редакції, чинній на час винесення рішення) оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2014 р. між позивачем та адвокатським бюро "Прагнум" Віталія Бобриньова" укладено договір № 340-С-АБ про надання правової допомоги (а.с. 91-94), надання послуг правової допомоги вартістю 32 900,00 грн. на підставі вказаного договору підтверджується актом № 1-АБ-ЖД від 27.03.2014 р. (а.с. 98), оплата послуг в сумі 32 900,00 підтверджується платіжним дорученням № 1078 від 02.04.2014 р. з призначенням платежу - гонорар адвокатському бюро згідно акту 1-АБ-ЖД від 27.03.2014 р. (а.с. 90). Крім того, у матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2, що видане ОСОБА_3 21.04.2006 р., та докази на підтвердження відповідної державної реєстрації адвокатського бюро "Прагнум" Віталія Бобриньова". Вказані документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом відповідачу у зв'язку зі спором, який виник з позивачем.

На підставі аналізу обсягу необхідних та фактичних зусиль для вирішення спору сторін у даній справі, виходячи з вимог розумності та справедливості, врахувавши обставини справи, якість підготовки позовних матеріалів (помилки при здійсненні розрахунку пред'явленої до стягнення суми 3% річних, неналежне засвідчення додатків до позовної заяви та додатково витребувані судом докази, необхідні для прийняття рішення у справі), ціну позову, тривалість розгляду справи, мотиви прийняття даного рішення та приписи ст. 33 Правил адвокатської етики, суд дійшов висновку про можливість зменшення витрат на послуги адвоката в частині вартості послуг з підготовки позовної заяви до господарського суду Полтавської області на 50%. Решта понесених позивачем при пред'явленні даного позову до суду витрат на послуги адвоката (32 900,00 грн. - 16 400,00 / 2 = 24 700,00 грн.) покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельної компанії "Сіті-скс" (вул. Фрунзе, 2, офіс 413, м. Полтава, 36000), ідентифікаційний код юридичної особи 37185626 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Медікал Сервіс ЛТД" (вул. Тургенівська, 16, м. Київ, 01054) ідентифікаційний код юридичної особи 24943338 - 695 000,00 грн. основного боргу, 34 331,09 грн. пені, 7 277,62 грн. інфляційних втрат, 32 433,29 грн. 3% річних, 15 380,61 витрат зі сплати судового збору та 23 662,60 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Медікал Сервіс ЛТД" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельної компанії "Сіті-скс" 33 703,92 грн. 3% річних у позові відмовити.

Повне рішення складене 12.06.2014 р..

Суддя О.В.Ківшик

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.