Постанова

від 11.06.2014 по справі 820/8163/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 червня 2014 р. № 820/8163/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши в приміщенні суду у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Соларикс Консалтинг ЛТД" про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Соларикс Консалтинг ЛТД", в якому просить суд стягнути з відповідача (юридична адреса: 61129, м. Харків, просп. Тракторобудівників, 158, кв. 43, код ЄДРПОУ 35587000, МФО 300528, р\р 26008701319113 у ЗАТ "ОТП Банк") на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р\р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 16757,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не виконано норматив 1 робоче місце по працевлаштуванню інвалідів. Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2013 рік становить 16757,24 грн. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2013 році становить 16757,24 грн. Отже, суб'єкт господарювання у спірних правовідносинах допустив порушення положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", працевлаштування інвалідів не забезпечив, суму адміністративно-господарських санкцій самостійно не сплатив, а відтак, спірна сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, надав письмові заперечення. Зазначив, що у відповідності до вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідачем вжито всі передбачені діючим законодавством заходи щодо працевлаштування інвалідів на підприємстві, а саме: відповідач протягом 2013 року подавав звіти до Харківського міського центру зайнятості за встановленою формою, наказами ТОВ "Соларикс Консалтинг ЛТД" «Про затвердження штатного розкладу» та «Про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємстві» були створені робочі місця для працевлаштування інвалідів за штатною одиницею - «інженер-програміст», станом на 01.12.2013 року кількість таких робочих місць становила 12 місць, крім того, наказом підприємства створено комісію з працевлаштування інвалідів на підприємстві, наказано менеджеру з персоналу здійснювати пошук в мережі Інтернет працівників з інвалідністю, також зазначено, що у 2013 році відповідачем було прийнято на роботу 7 осіб з інвалідністю. Отже, на думку ТОВ "Соларикс Консалтинг ЛТД", відсутні підстави для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2013 році.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав клопотання, в якому просив слухати справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав клопотання, в якому просив слухати справу без його участі.

Суд вважає, що перешкод для розгляду справи немає, а саме: відсутня потреба заслухати свідка чи експерта; особи, які беруть участь у справі, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а тому справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на ч. 6 ст. 128 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариства з обмеженою відповідальністю "Соларикс Консалтинг ЛТД" зареєстроване як юридична особа (код 35587000).

Судом встановлено, що відповідачем було подано до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2013 рік форми № 10-П1 від 13.02.2014 року, про що є відповідна відмітка про отримання Фондом від 13.02.2014 року, згідно якого середньооблікова чисельність штатних працівників складу підприємства у 2013 році становила 145 осіб. При цьому у звіті зазначено, що середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників фактично працюючих на підприємстві становила 5 осіб, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 6 осіб (а.с. 8-9). Тобто, за розрахунком відповідача - підприємством не виконано норматив - 1 робоче місце з працевлаштування інвалідів.

Згідно розрахунку суми позову, наданого позивачем, відповідачем не виконано норматив - 1 робоче місце по працевлаштуванню інвалідів, розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2013 рік становить 16757,24 грн., тому сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2013 році становить 16757,24 грн. (а.с. 7).

Суд зазначає, що визначення показника середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, здійснюється відповідно до Інструкції із статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286. Згідно вказаної інструкції п. 3.2.5. середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді. Пунктом 3.2.1 вказаної інструкції передбачено, що середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Відповідно до п. 3.4. Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 10.02.2007 № 42 дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення). Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що до середньооблікової кількості штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, включаються особи, які пропрацювали на підприємстві шість та більше місяців за рік.

Таким чином, з урахуванням даних зазначених відповідачем у "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2013 рік форми № 10-ПІ від 13.02.2013 року, суд приходить до висновку, що середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві відповідача у 2013 р., становить 5 осіб.

Статтею 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.

Згідно зі ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.

У відповідності зі ст.18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Аналіз норм чинного законодавства України щодо соціальної захищеності інвалідів свідчить про те, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх безпосереднього працевлаштування. Обов'язок такого працевлаштування виникає у місцевих органів соціального захисту населення, державної служби зайнятості після виконання підприємствами вимог, встановлених законодавством, а саме: інформування вказаних органів про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій", а також наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН „Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що протягом 2013 року щомісяця відповідачем до Харківського міського центру зайнятості надавалась інформація (Звіт про наявність вакансій/інформація про попит на робочу силу (вакансії) Форми № 3-ПН) про наявні вакантні робочі місця для працевлаштування інвалідів у кількості, яка перевищує норматив, встановлений чинним законодавством (а.с. 29-87).

Викладене свідчить про виконання ТОВ "Соларикс Консалтинг ЛТД" інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування, що також підтверджується листом Харківського міського центру зайнятості від 19.05.2014 року № ХМЦЗ-03-13969-22/14 (а.с. 137). Також, відповідно до вказаного листа Харківського міського центру зайнятості зазначено, що протягом 2013 року до ТОВ "Соларикс Консалтинг ЛТД" жодна особа з обмеженими фізичними можливостями не була працевлаштована за сприянням служби зайнятості. Крім того, зазначено, що 1 особі з обмеженими фізичними можливостями відповідачем було відмовлено у працевлаштуванні з причини «кандидатура не відповідає вимогам». На запит суду Харківський міський центр зайнятості листом від 30.05.2014 року № ХМЦЗ-02-15555-22/14 повідомив, що центром зайнятості було направлено на співбесіду до ТОВ "Соларикс Консалтинг ЛТД" ОСОБА_1, якому було відмовлено в прийнятті на роботу з причини - «кандидатура не відповідає вимогам» (а.с. 159-164).

Представником відповідача надано суду наказ № 84 від 31.12.2012 року про затвердження в новій редакції посадової інструкції інженера-програміста (а.с. 144), в якій визначено загальні положення вказаної посади, посадові обов'язки, права та відповідальність (а.с. 145-148). Зокрема, визначено, що інженер-програміст повинен знати: нормативні документи щодо методів програмування та використання обчислювальної техніки, основи теорії алгоритмів, інформатики, вищої математики, порядок оформлення технічної документації, вільно володіти англійською мовою, знати мови системного програмування, засади побудови мови запитів та маніпулювання даними, загальні засади розробки програмного забезпечення, апаратне забезпечення та інше, відповідно до посадової інструкції. Крім того, комісією з працевлаштування інвалідів ТОВ "Соларикс Консалтинг ЛТД" від 11.02.2013 року було постановлено створити робочі місця для працевлаштування інвалідів, встановлено умови праці та визначено кваліфікаційні вимоги для працевлаштування, які також зазначені відповідачем у звітах відповідача про наявність вакансій та інформацій про попит на робочу силу (вакансії), поданих ТОВ "Соларикс Консалтинг ЛТД" у 2013 році до Харківського міського центру зайнятості, а саме: основними вимогами до претендента на вакансію «інженера-програміста» (в тому числі для кандидатів - інвалідів робочої групи) є: стаж роботи за професією - 3-5 років, базова вища освіта, спеціальність - програміст, освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр, місце проживання - м. Харків та м. Донецьк, додаткові навички, характеристика особи та окремі вимоги - знання та досвід з: Java, J2EE, Serviets JSP, HTTP, Hibernate SQL, розуміння: JSF, Spring, вільна розмова англійською (а.с. 99-101). Належних доказів в розумінні ст. 86 КАС України того, що направлена Харківським міським центром зайнятості у 2013 році особа з обмеженими фізичними можливостями відповідає вищевказаним вимогам, встановленим на ТОВ "Соларикс Консалтинг ЛТД" для працевлаштування на посаду «інженера-програміста», позивачем суду не надано.

Також, суд зазначає, що з матеріалів справи та пояснень представника відповідача встановлено, що ТОВ "Соларикс Консалтинг ЛТД" на виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» наказами «Про затвердження штатного розкладу» та «Про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємстві» були створені робочі місця для працевлаштування інвалідів за штатною одиницею - «інженер-програміст», станом на 01.12.2013 року кількість таких робочих місць для інвалідів становила 12 місць, крім того, наказом підприємства створено комісію з працевлаштування інвалідів на підприємстві, якій наказано виділити або створити робочі місця для працевлаштування інвалідів на підприємстві; визначити кількість інвалідів, яких роботодавець має можливість працевлаштувати, та кваліфікаційні вимоги до інвалідів; узагальнити результати та оформити протоколом засідання комісії. Так, відповідно до протоколів засідань комісій з працевлаштування інвалідів від 09.04.2012 року, від 01.10.2012 року, від 11.02.2013 року встановлено, що на ТОВ "Соларикс Консалтинг ЛТД" було постановлено виділити та створити додаткові робочі місця для працевлаштування інвалідів, визначено кваліфікаційні вимоги для працевлаштування інвалідів, зобов'язано головного бухгалтера ТОВ "Соларикс Консалтинг ЛТД" надавати інформацію про кількість робочих місць для інвалідів згідно нормативу встановленого законодавством, а також зобов'язано менеджера з персоналу здійснювати пошук в мережі Інтернет працівників з інвалідністю та надавати інформацію про наявність вакантних місць на підприємстві для працевлаштування інвалідів (а.с. 91-101, 114-131).

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Досліджуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем подано до суду фактичні дані, які засвідчують реальне створення відповідачем робочих місць для подальшого працевлаштування інвалідів.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що зазначення відповідачем в поданих до органу державної служби зайнятості населення звітах наявних вакансій для працевлаштування інвалідів підтверджується також іншими доказами про реальне створення робочих місць, а відтак, розцінюється судом як належне виконання обов'язку згідно з Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем було вжито всі залежні від нього заходи для виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Соларикс Консалтинг ЛТД" адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2013 році у сумі 16757,24 грн. необґрунтовані, суперечать діючому законодавству, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Соларикс Консалтинг ЛТД" про стягнення суми - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя К.О. Севастьяненко