Постанова

від 18.02.2014 по справі 814/294/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

18 лютого 2014 року Справа № 814/294/14

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Устинова І.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомМиколаївського регіонального вдділення технічного захисту інформації - Філія ТДВ Миколаївського підприємства "ЕРА", доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2013р. № 0002252201, В С Т А Н О В И В:

Миколаївське регіональне відділення технічного захисту інформації - Філія ТДВ «Миколаївське підприємство «Ера» (далі - МП Ера, Позивач) звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, Відповідач, податкова) № 0002252201 від 29.08.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним обґрунтовано було віднесено суму до складу валових витрат по взаємовідносинам з контрагентами у перевіряємий період, у зв'язку з чим, висновок податкової про заниження позивачем податку на прибуток є необґрунтованим, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню. Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що винесено на підставі необґрунтованих висновків акта перевірки.

Відповідач позов не визнав, надав до суду заперечення та докази на підтвердження своєї позиції.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Миколаївське регіональне відділення технічного захисту інформації - Філія ТДВ «Миколаївське підприємство «Ера» зареєстроване платником податків та зборів і знаходиться на обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндохлдів у Миколаївській області.

Основним видом діяльності позивача є дослідження і розробки в галузі природничих наук ( КВЕД-2005 73.10.1).

В період з 22.07.2013 року по 02.08.2013 року податковою було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, валютного законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено Акт № 109/14-03-22-01/24787625 від 09.08.2013 року (далі-Акт), за висновками якого встановлено наступні порушення:

п. 3.1 ст. З, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств» в редакції від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями та пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 31 402 грн. у тому числі:

- за IV квартал 2010 року в сумі 24070 грн

- за І квартал 2011 року на суму 4 169 грн.;

- за II квартал 2011 року на суму 2 185 грн.;

- за III квартал 2011 року на суму 978 грн.

29 серпня 2013 року на підставі висновків Акту ДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002252201 щодо визначення (донарахування) податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 31 402 грн. основного зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6 019 грн.

Суд вважає твердження позивача, щодо протиправності податкового повідомлення-рішення таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи виходячи з наступного.

Як вбачається з Акту перевірки, ДПІ було зроблено висновок про завищення підприємством валових витрат за перевіряємий період на загальну суму 145961,00 грн. сформованих за рахунок господарських відносин щодо придбання послуг від ТОВ «Ликиф-Агрострой» та ТОВ «ПО Енергоремонт».

На підставі наданих Миколаївським регіональним відділення технічного захисту інформації - Філія ТДВ МП «Ера» до документальної планової перевірки документів встановлено, що Миколаївське регіональне відділення технічного захисту інформації - Філія ТДВ МП «Ера» мало взаємовідносини з ТОВ «ПО Енергоремонт» щодо електро-монтажних робіт з виробами за червень-липень 2011р. за договором №47/2-09 від 10.05.2011 року.

На підставі наданих до документальної планової перевірки первинних документів - актів виконаних робіт, податковою встановлено, що ТОВ «ПО Енергоремонт» за червень-липень 2011р. списано на користь Миколаївського регіонального відділення технічного захисту інформації - Філії ТДВ МП «Ера» робіт на загальну суму 16500,0 грн., в т.ч. ПДВ 2750,0 грн.

Вартість товару включена до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування Миколаївського регіонального відділення технічного захисту інформації - Філії ТДВ МП «Ера» на придбання товарів (робіт, послуг) в наступних податкових періодах: за II квартал 2011 року - 9500 грн.; за III квартал 2011 року - 4250 грн.;

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївської області отримано акт ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївської області від 15.12.2011 № 1301 /23-00/ 35674192 «Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПО Енергоремонт», код за ЄДРПОУ 35674192 з питань взаємовідносин з ТОВ „Топ-Альянс Буд" код ЄДРПОУ 35135505 та з ТОВ „Технотрейд-Єервіс" код ЄДРПОУ 32996989 та іншими контрагентами - покупцями за період червень, липень 2011 року».

Перевіркою ТОВ «ПО Енергоремонт» встановлено:

З огляду матеріалів податкової звітності, наданої до ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва у ТОВ „ПО Енергоремонт" відсутні трудові ресурси (відповідно Реєстру 1 ДФ за 4 квартал 2010 року (вх.№34636 від 09.02.11 ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва) чисельність працюючих складає - 1 особу). За 1 та 2 квартали 2011 року Реєстр 1 ДФ ТОВ „ПО Енергоремонт" до ДПІ не надавався. У додатку АВ до податкової декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 рік (вх.№25197 від 05.08.11 ДПІ у Корабельному районі м.Миколаєва) відсутні нарахування амортизаційних відрахувань, що унеможливлює фактичне здійснення видів діяльності (виробництва, реалізованої продукції), задекларованих платником, платник податку мав лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

При проведенні аналізу зайнятості директора ТОВ „ПО Енергоремонт" ОСОБА_2 та враховуючи, що він одночасно є директором ще 9 підприємств та засновником 9 ЄГД, операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Враховуючи вищенаведене, господарські операції Позивача із ТОВ „ПО Енергоремонт" є такими, факт реальності яких не встановлено.

У перевіряємий період одним з контрагентів позивача було ТОВ «Ликиф-Агрострой» згідно договору №47/2-35 від 10.11.2010 року.

ТОВ «Ликиф-Агрострой» має стан 21 - ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.12.11 по справі №2а-6646/11/1470 визнано недійсними установчі та реєстраційні документи ТОВ «Ликиф-Агрострой» з моменту реєстрації юридичної особи - з 09.02.10, припинено юридичну особу - ТОВ «Ликиф-Агрострой», м.Миколаїв, вул.Єпаська, 75-А, код ЄДРПОУ 36954759, зареєстроване Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради від 09.02.10р.

Згідно Акта перевірки, засновник ТОВ "Ликиф-Агрострой" ОСОБА_3 надала працівникам податкової міліції 30.06.2011 року пояснення, з яких вбачається, що у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем та з метою отримання грошової винагороди вона погодилась на пропозицію Ірини, господарки квартири, яку орендувала, зареєструвати на своє ім'я фірму. В лютому 2010 року ОСОБА_3 поїхала до нотаріуса з чоловіком на ім'я Олександр, з яким її познайомила Ірина, господарка квартири, яку вона орендувала, де підписала пакет документів для реєстрації фірми. Будь якої організаційно-розпорядчої діяльності на підприємстві вона не здійснювала, документи фінансово-господарської діяльності не складала, про діяльність ТОВ "Ликиф-Агрострой" нічого не знає, оскільки після підписання нею всіх необхідних документів, змінила квартиру та номер мобільного телефону. Більше з Олександром та Іриною не спілкувалась, чим займалася дана фірма їй не відомо, оскільки основним мотивом, яким керувалась ОСОБА_3, було отримання грошової винагороди.

Отже, згідно пояснень ОСОБА_3, ТОВ "Ликиф-Агрострой" було зареєстроване з подальшою передачею в управління такій особі, що не мала наміру продавати фінансово-господарську діяльність або результати повноваження всупереч інтересам держави та з порушенням норм чинного законодавства, з метою ухилення від плати податків, оскільки особи, які здійснювали господарську діяльність від імені ТОВ «Ликиф-Агрострой» усвідомлювали протиправність своїх дій, свідомо приховували своє місцезнаходження та не сплачували податки, як це передбачено чинним законодавством України.

Враховуючи вище наведене, не підтверджено реальність здійснення підприємством ТОВ "Ликиф-Агрострой" фінансово-господарської діяльності за період 01.03.2010 року по 31.04.2011 року.

ТОВ «Ликиф-Агрострой» м. Миколаїв, виконано послуги по електромонтажним роботам з виробами Миколаївського регіонального відділення технічного захисту інформації - Філії ТДВ МП "Ера" згідно актів виконаних робіт.

Враховуючи вищенаведене, господарські операції Позивача із ТОВ «Ликиф- Агрострой»є такими, факт реальності яких не встановлено.

Таким чином, в зв'язку з вищенаведеним відповідачем доведено факт відсутності реальності вчинення господарських операцій між Позивачем та вищенаведеними юридичними особами.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт , наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

Законом України від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Крім того, на думку Вищого адміністративного суду України (лист від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11) будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Також Вищий адміністративний суд України зазначає, що необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено факт реального здійснення господарських операцій з ТОВ «ПО Енергоремонт» та ТОВ «Ликиф-Агрострой».

Суд вважає, що наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому виконавцем послуг та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами у перевіряє мий період із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо технічних можливостей здійснення господарських операцій, наявності трудових ресурсів, тощо.

Як встановлено відповідачем та не спростовано позивачем під час слухання справи, між позивачем та ТОВ «ПО Енергоремонт», ТОВ «Ликиф-Агрострой» укладено недійсні правочини. Тобто право позивача на включення сум до складу валових витрат з податку на прибуток на підставі податкових накладних на виконання недійсних правочинів не виникає.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Господарські операції позивача з вищевказаними підприємствами є ніщо інше як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і таким, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя І. А. Устинов