Постанова

від 25.04.2014 по справі 826/3687/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 квітня 2014 року № 826/3687/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000171701, №0000161701 від 12.03.2014

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач або ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі також відповідач або ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 12.03.2014р. № 0000171701 та № 0000161701.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що вказані рішення порушують права позивача, суперечать діючому законодавству, прийняті на основі необґрунтованих висновків перевіряючого податкового органу.

Відповідач проти адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях та вважає обставини, викладені в акті перевірки належними, достатніми та допустимими доказами правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 25.02.2014р. № 383/26-55-17-01-2090014333.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі наказу від 17.01.2014р. № 158 та на наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва № 520 від 12.02.2014р. та направлень від 30.01.2014р. № 53/26-55-17-01, 54/26-55-17-01, 60/26-55-17-08, виданих ДПІ у Печерському районі м. Києва згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77 ПК України проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р.

Фізична особа-підприємець (далі також - ФОП) ОСОБА_1 зареєстрований як платник податку на додану вартість (далі також ПДВ) в ДПІ у Печерському районі м. Києва з 30.11.2005р.

Свідоцтво платника податку на додану вартість НОМЕР_4, індивідуальний податковий номер платника ПДВ - НОМЕР_3.

Діяльність ФОП ОСОБА_1 здійснювалась на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ФОП, виданого Печерською районною державною адміністрацією у м. Києві 12.12.2001р. за № 20700010001002227.

В період з 30.01.2014р. по 18.02.2014р. ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р.

За результатами перевірки складно Акт № 383/26-55-17-01-2090014333 від 25.02.2014р. (далі також - Акт).

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення податкового законодавства: пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.6, п. 138.8, ст. 138, п. 139.1 ст. 139, п 176.1 ст. 176, п 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України (далі також - ПК України), в результаті чого збільшено податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 21 150,90 грн. в т.ч. за 2012 рік у розмірі 17 269,60 грн. та за 2013 рік у розмірі 3 881,30 грн.; пп. 198.6 ст. 198, ст.. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за 2011 рік в сумі 2 801,00 грн.; п. 187.1 ст. 187 ПК України встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет в сумі 32 216,00 грн. в т.ч. за 2012 рік в сумі 22 361,00 грн. та за 2013 рік в сумі 9 855,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 12.03.2014р. № 0000171701 позивачу за порушення вимог 138.1.1 п. 138.1, п. 138.6, п. 138.8, ст. 138, п. 139.1 ст. 139, п 176.1 ст. 176, п 177.4 ст. 177 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб 21 150,90 грн. за основним платежем та за штрафними санкціями 10 575,45 грн.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 12.03.2014р. № 0000161701 позивачу за порушення вимог п. 198.6 ст. 198, ст. 201 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на суму 32 216,00 грн. та за штрафними санкціями 16 108,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки підставами нарахування податкових зобов'язань зі сплати позивачем податку доходу з фізичних осіб стало наявність розбіжностей між даними перевірки та даними декларації про доходи та майновий стан позивача.

Суд звертає увагу на те, що відповідач не заперечує наявності у позивача первинних фінансово-господарських документів з TOB «Епро-Дівайс» (код ЄДРПОУ 37896740) - за 2012 та 2013 рік, TOB «ВО Продтранссервіс» (код ЄДРПОУ 24392571) - за 2012 рік, та TOB «Г.Н.Т. Трейд Лайн» (код ЄДРПОУ 38605430), які є підставою для ведення бухгалтерського обліку (сторінка 8 Акту), однак у зв'язку з наявністю по вищевказаних контрагентах актів нікчемних правочинів суми отриманих товарно-матеріальних цінностей у даних підприємств не приймаються до складу валових витрат.

На думку позивача, висновки акту перевірки спростовуються первинною документацією, наявною в матеріалах справи, а спірне податкове повідомлення - рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Епро-Дівайс» (код ЄДРПОУ 37896740), ТОВ «Г.Н.Т. Трейд Ліга (код ЄДРПОУ 38605430), ТОВ «ВО Продтранссервіс» (код ЄДРПОУ 24392571), ТОВ «Прома Трейд Лайн» (код 38801508), ТОВ «Телеінформ-сістемс» (код ЄДРПОУ 34836186), ТОВ «Фірма Сервіс Транс» (код ЄДРПОУ 38275254) обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що між ОСОБА_1 (Покупець) та ТОВ «Епро-Дівайс» (Постачальник) укладено Договір купівлі-продажу № 104-П від 01 жовтня 2012 року, за умовами якого постачальник зобов'язується передати товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Асортимент, кількість товару, ціну та вартість партії поставки товарів зазначається у видатково-прибуткових накладних.

Згідно видаткових накладних за жовтень-грудень 2012 року, лютий-квітень 2013 року позивачем придбавались товари, а саме фарба, розчинники, клей, пігмент, ракельне полотно.

В свою чергу, ТОВ «Епро-Дівайс» виписано на адресу позивача податкові накладні за жовтень 2012 року - 813,36 грн., листопад 2012 року - 6 683,00 грн., грудень 2012 року - 10 693,51 грн., лютий 2013 року - 374005 грн., березень 2013 року - 340,93 грн., квітень 2013 року - 2 148,56 грн.

Відповідно до матеріалів справи, між ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ «Г.Н.Т. Трейд Ліга» (постачальник) укладено Договір поставки № 14-П-2709 від 27 вересня 2013 року, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві товари технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар у власність і оплатити його на умовах, визначених цим договором. Найменування, кількість, ціна товару, та інша необхідна інформація визначаються в накладних, які підписуються обома сторонами та є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно видаткових накладних за жовтень 2013 року позивачем придбавались клей, фарба, паста, ракельне полотно.

В свою чергу, ТОВ «Г.Н.Т. Трейд Ліга» виписано на адресу позивача податкові накладні за жовтень 2013 року на суму 1 385,16 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ «ВО Продтранссервіс» (постачальник) укладено договір поставки № 1009-14 від 10 вересня 2012 року, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві товари технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар у власність і оплатити його на умовах, визначених цим договором. Товар поставляється з метою використання його у господарській діяльності покупця. Найменування, кількість, ціна товару, та інша необхідна інформація визначаються в накладних, які підписуються обома сторонами та є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно податкових накладних позивачем були придбані такі товари, як фарба, клей, розчинники, емульсія.

В свою чергу, ТОВ «ВО Продтранссервіс» виписано на адресу позивача податкові накладні за вересень 2012 року 3 304,31 грн., за жовтень 2012 року 1 734,77 грн.

Судом досліджено, що ТОВ «Прома Трейд Лайн» (продавець) виписано на адресу позивача (покупець) податкові накладні за листопад 2013 року на суму 314,03 грн., відповідно до яких позивач придбав фарбу та клей.

Між ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ «Телеінформ-Сістемс» (постачальник) укладено договір поставки № 1507-13П від 15 липня 2013 року, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві товари технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар у власність і оплатити його на умовах, визначених цим договором. Товар поставляється з метою використання його у господарській діяльності покупця. Найменування, кількість, ціна товару, та інша необхідна інформація визначаються в накладних, які підписуються обома сторонами та є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно податкових накладних позивачем були придбані фарба, клей, розчинники емульсія, ракельне полотно.

В свою чергу ТОВ «Телеінформ-Сістемс» виписано на адресу позивача податкові накладні за липень 2013 року 295,64 грн., протягом серпня 2013 року 2 400,72 грн.

Між ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ «Фірма «Сервіс-Транс» (постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 2-0705 від 07 травня 2013 року, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві товари технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар у власність і оплатити його на умовах, визначених цим договором. Товар поставляється з метою використання його у господарській діяльності покупця. Найменування, кількість, ціна товару, та інша необхідна інформація визначаються в накладних, які підписуються обома сторонами та є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно податкових накладних позивачем були придбані фарба, паста, розчинник.

В свою чергу ТОВ «Фірма «Сервіс-Транс» виписано на адресу позивача податкові накладні за липень 2013 року 1 554,72 грн.

Матеріали справи свідчать, що перевезення придбаного товару здійснювалось відповідно до договору перевезення вантажів № 5875 від 02 травня 2011 року, укладеним між ОСОБА_1 (клієнт) та ТОВ «Транспортна компанія «Сат» (перевізник), за умовами якого перевізник зобов'язується здійснити перевезення вантажу автомобільним транспортом і надати інші послуги по перевезенню вантажів на території України клієнту.

Суд звертає увагу на наявність в матеріалах справи актів здачі-прийняття робіт щодо перевезень вантажів за маршрутами Київ-Луганськ, Київ-Харків, Київ-Донецьк, Київ-Одеса, Київ-Дніпропетровськ, Київ-Миколаїв, Київ-Львів.

Розрахунки за надання послуг між перевізником і клієнтом проводяться в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника протягом 3х робочих днів з моменту отримання рахунку, який формується на підставі актів здачі-прийняття робіт.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за вересень 2012 року - квітень 2013 року, а також липень, серпень 2013 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Епро-Дівайс», ТОВ «Г.Н.Т. Трейд Ліга, ТОВ «ВО Продтранссервіс», ТОВ «Прома Трейд Лайн», ТОВ «Телеінформ-сістемс», ТОВ «Фірма Сервіс Транс» у зв'язку з придбанням товарів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ «Епро-Дівайс», ТОВ «Г.Н.Т. Трейд Ліга, ТОВ «ВО Продтранссервіс», ТОВ «Прома Трейд Лайн», ТОВ «Телеінформ-сістемс», ТОВ «Фірма Сервіс Транс» - були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку (копії свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість (контрагентів) містяться в матеріалах справи), а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з надання послуг й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що позивач здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі товарами друкарських та поліграфічних форм і надання поліграфічних послуг, оптової торгівлі хімічними та іншими проміжними продуктами.

Для ведення власної господарської діяльності позивач використовує квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить його синові на праві власності.

Відповідно до протоколу опитування свідка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що ОСОБА_1 здійснює продаж фарби та інших витратних матеріалів для поліграфії. У разі необхідності, для проведення підприємницької діяльності та зберігання товарів ним використовується квартира, що належить ОСОБА_4 на праві власності, та в якій він проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Також свідок зазначив, що для підприємницької діяльності ОСОБА_1 використовує його автомобіль.

Матеріали справи підтверджують, що придбаний у ТОВ «Епро-Дівайс», ТОВ «Г.Н.Т. Трейд Ліга, ТОВ «ВО Продтранссервіс», ТОВ «Прома Трейд Лайн», ТОВ «Телеінформ-сістемс», ТОВ «Фірма Сервіс Транс» реалізовано у подальшому наступним покупцям - ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Фабрика Орловських», ТОВ Фірма «Пента», ТОВ «Фірма «Ветал», ФОП ОСОБА_6, ПП «ОСОБА_11», ФОП ОСОБА_7, ТОВ «Рекламно-виробниче агентство «Імідж», ТОВ «Евіован», ТОВ «Алетан-Прінт», ТОВ Інженерний центр «Гіпаніс», ПП «Сатор-Прінт», ТОВ «Добра справа-2003», ФОП ОСОБА_8, ТОВ «Цетр Поліграфії»,ТОВ «Сервіс Трафатного друку», ТОВ «Європродакшн», ТОВ «Дизайн-Принт-Україна», ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ПП «Аік», ПП «Еверест ЛМ», ПП «Торговий Дім «Зіта» . Відповідні податкові та видаткові накладні та акти приймання-передачі додані до матеріалів справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Епро-Дівайс», ТОВ «Г.Н.Т. Трейд Ліга, ТОВ «ВО Продтранссервіс», ТОВ «Прома Трейд Лайн», ТОВ «Телеінформ-сістемс», ТОВ «Фірма Сервіс Транс»здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд підтримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Епро-Дівайс», ТОВ «Г.Н.Т. Трейд Ліга, ТОВ «ВО Продтранссервіс», ТОВ «Прома Трейд Лайн», ТОВ «Телеінформ-сістемс», ТОВ «Фірма Сервіс Транс» були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Доводи відповідача в частині формування ФОП ОСОБА_4 податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Епро-Дівайс» спростовуються постановою Київського окружного адміністративного суду по справі № 810/2570/13-а від 06.08.2013р. щодо визнання протиправними дії ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС щодо вжиття заходів з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Епро-Дівайс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за жовтень-грудень 2012 року та січень-квітень 2013 року, результати яких оформлено актом від 23.05.2013р. № 41/22-00/37896740 про неможливість проведення зустрічної звірки.

Також суд спростовує доводи відповідача в частині формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Г.Н.Т. Трейд Ліга», відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/19287/13-а від 25.12.2013р., якою визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Г.Н.Т. Трейд Ліга», за результатами якої складено акт № 2245/26-55-22-08/38605430 від 12.11.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Г.Н.Т. Трейд Ліга» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2013р. по 30.10.2013р.»

При цьому, безпідставність формування ФОП ОСОБА_1 податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих TOB «Прома Трейд Лайн», TOB «Телеінформ- сістемс», TOB «Фірма Сервіс Транс», яким встановлено порушення ст. 198 ПК України судом відхиляється, оскільки ймовірні порушення податкового законодавства з підприємств по ланцюгу постачання не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Епро-Дівайс», ТОВ «Г.Н.Т. Трейд Ліга, ТОВ «ВО Продтранссервіс», ТОВ «Прома Трейд Лайн», ТОВ «Телеінформ-сістемс», ТОВ «Фірма Сервіс Транс», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києва від 12.03.2014р. № 0000161701 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 12.03.2014р. № 0000171701 суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 138.1.1. пункту 138.1. статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; інші витрати, передбачені цим розділом.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до пункту 138.8. статті 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Судом вже детально зазначалось, що матеріали справи містять договорів, копії податкових накладних, актів виконаних робіт на підтвердження реальності виконання умов вищезазначених договорів, укладених та підписаних позивачем та ТОВ «Епро-Дівайс», ТОВ «Г.Н.Т. Трейд Ліга, ТОВ «ВО Продтранссервіс», ТОВ «Прома Трейд Лайн», ТОВ «Телеінформ-сістемс», ТОВ «Фірма Сервіс Транс».

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про безпідставність винесення податкового повідомлення-рішення від 12.03.2014р. № 0000171701.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 12.03.2014р. № 0000171701 та № 0000161701.

3. Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник