Рішення

від 11.06.2014 по справі 904/3251/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.06.14р. Справа № 904/3251/14

За позовом Дочірнього підприємства "Агро Ансі" приватного підприємства "Ансі", с.Чаплі, Дніпропетровська обл.

до Приватного виробничого комерційного підприємства "Наріс Імпекс", м.Верхньодніпровськ, Дніпропетровська обл.

про стягнення 4 939,68 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Падашуля Є.Г., представник за довіреністю № 272 від 01.03.14р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 15.05.14р. порушено провадження у справі №904/3251/14 за позовом Дочірнього підприємства "Агро Ансі" приватного підприємства "Ансі" (далі - позивач) до Приватного виробничого комерційного підприємства "Наріс Імпекс" (далі - відповідач) про стягнення 4 939,68 грн.. Справу призначено до розгляду на 10.06.14р.

10.06.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 19).

Повноважний представник позивача наполягав на розгляді справи по суті в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, оскільки судом та позивачем були вчинені усі необхідні дії щодо належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.06.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає про те, що останній не укладав будь яких договорів з відповідачем проте, помилково перерахував кошти на рахунок відповідача на загальну суму 4 697,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 100 від 19.10.12р. на суму 3 374,00 грн. (а.с.11) та № 201 від 30.10.12р. на суму 1 323 ,00 грн. (а.с.10).

В якості призначення платежу у вищевказаних платіжних дорученнях вказано, що це плата за с/х продукцію згідно рахунків від 19.10.12р. та від 30.10.12р.

Позивач звертає увагу суду на те, що рахунки від 19.10.12р. та від 30.10.12р., на які ідеться посилання в призначенні платежу, до сплати позивачу відповідачем не виставлялись. За вказаними рахунками відповідачем товар не поставлявся.

Таким чином, позивач вважає, що кошти, отримані відповідачем за вищевказаними платіжними дорученнями є такими, що отримані без належної правової підстави, та підлягають поверненню позивачу.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу від 16.10.13р. з вих. № 27 про повернення безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 4697,00 грн. (а.с.12). Як зазначає позивач, вказану вимогу відповідач отримав 23.10.13р., що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.13), але відповідачем вимога була залишена без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

За неналежне виконання відповідачем вимог щодо повернення безпідставно отриманих грошових коштів, позивачем були нараховані інфляційні витрати у розмірі 46,97 грн. та 3% річних у розмірі 195,71 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові кошти у розмирі 4 697,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 46,97 грн., 3% річних у розмірі 195,71 грн., всього 4 939,68 грн.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться . Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його неналежне виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Неналежний отримувач - це особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі (п. 1.23 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Помилковий переказ - це рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі (п. 1.24 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Пунктом 2.35. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженої Постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004р. (далі-Інструкція) передбачено, що кошти, які помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995 року № 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України", підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та встановлені судом обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмирі 4 697,00 грн. є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

За неналежне виконання відповідачем вимог щодо повернення безпідставно отриманих грошових коштів, позивачем були нараховані інфляційні витрати за період з 01.09.12р. по 31.10.13р. у розмірі 46,97 грн. та 3% річних за період з 24.10.12р. по 28.11.12р. та з 04.11.12р. по 28.11.13р. у розмірі 195,71 грн.

Господарський суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 46,97 грн. та 3% річних у розмірі 195,71 грн., оскільки:

По-перше, позивачем не правомірно проводиться нарахування інфляційних витрат з 01.09.12р. та 3% річних з 24.10.12р. та з 04.11.12р., тому що позивачем тільки 18.10.13р. було направлено на адресу відповідача вимогу про повернення безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 4 697 грн.

По-друге, вимогу про повернення безпідставно отриманих грошових коштів відповідач отримав лише 23.10.13р ., що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення.

По-третє, у вимозі № 27 від 16.10.13р. про повернення безпідставно отриманих грошових коштів позивачем був встановлений строк для повернення, а саме протягом 7 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги. Оскільки відповідач отримав вимогу 23.10.13р., то останній повинен був перерахувати безпідставно отримані грошові кошти до 31.10.13р.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позивачем не правомірно нараховані інфляційні витрати за період з 01.09.12р. по 31.10.13р. та 3% річних за період з 24.10.12р. по 28.11.12р. та з 04.11.12р. по 28.11.13р., тому зазначені розрахунки були проведені невірно.

Викладене є підставою для задоволення позову частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 625, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні, Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Указом Президента України від 16.03.1995 року № 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України", ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного виробничого комерційного підприємства "Наріс Імпекс" (51600, Дніпропетровська обл., м. Верхньодніпровськ, вул. Шелепова, буд. 13, код ЄДРПОУ 24248124) на користь Дочірнього підприємства "Агро Ансі" приватного підприємства "Ансі" (52042, Дніпропетровська обл., с. Чаплі, вул. Спортивна, буд. 43, код ЄДРПОУ 31313188) безпідставно отримані грошові кошти у розмирі 4 697,00 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто сім грн. 00 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 737,24 грн. (одна тисяча сімсот тридцять сім грн. 24 коп.).

В решті позовним вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повний рішення складено 12.06.14р.