Рішення

від 02.06.2014 по справі 908/1189/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/25/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2014 Справа № 908/1189/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон-М" (69068 м. Запоріжжя, вул. Стефанова, б. 46)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бістар-3000" (69006 м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, б. 27-а)

про стягнення 33 428 грн. 09 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: Красотін А.О., дов. № 30/04-14 від 13.04.2014 р.

Від відповідача : не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніон-М", м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бістар-3000", м. Запоріжжя про стягнення 33 318 грн. 55 коп. заборгованості, 109 грн. 54 коп. 3 % річних.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 10.04.2014р., справу № 908/1189/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 11.04.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1189/14, присвоєно справі номер провадження 27/25/14 та призначено судове засідання на 19.05.2014р.

Ухвалою суду від 19.05.2014р. розгляд справи відкладався на 02.06.2014р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

02.06.2014р. продовжено розгляд справи № 908/1189/14.

02.06.2014р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 02.06.2014р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві, заяві від 19.05.2014р., якою зменшив розмір позовних вимог, у зв'язку з тим, що відповідачем після звернення до суду було сплачено 5 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 47 від 30.04.2014р. та заяві, в якій просить суд прийняти уточнення позову та вимогу про стягнення суми збитків в розмірі 28 428 грн. 09 коп. вважати як вимогу про стягнення заборгованості.

Заяви позивача щодо уточнення та зменшення розміру позовних вимог прийняті судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 28 428 грн. 09 коп.

Відповідач у судові засідання, відкриті 19.05.2014р. та 02.06.2014р. не з'явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 11.04.2014р. позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо адреси відповідача та знаходження його на теперішній час в державному реєстрі на день розгляду справи. Згідно реєстру, станом на 15.05.2014р. місцезнаходження юридичної особи - ТОВ "Бістар-3000" є: 69006 м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, б. 27-а.

Ухвали суду від 11.04.2014р. про порушення провадження у справі та від 19.05.2014р. про відкладення розгляду справи на 02.06.2014р. надіслано на адресу відповідача: ТОВ "Бістар-3000" є: 69006 м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, б. 27-а.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання отримано уповноваженою особою відповідача 17.04.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (оригінал містяться в матеріалах справи), ухвалу від 19.05.2014р. про відкладення розгляду справи на 02.06.2014р. надіслано на адресу відповідача 20.05.2014р. за вих. № 09-11а/5343.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Бістар-3000", згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено , що між ТОВ "Юніон-М", м. Запоріжжя (постачальник) та ТОВ "Бістар-3000", м. Запоріжжя (покупець) було досягнуто усну домовленість про поставку товару.

Відповідно до домовленості позивач прийняв на себе зобов'язання передати у власність відповідача товар, а останній зобов'язався прийняти та оплатити даний товар.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними від 29.04.2013р. № 0000155 на суму 24 154 грн. 56 коп., 30.04.2013р. № 0000156 на суму 48 459 грн. 06 коп., від 30.04.2013р. № 0000148 на суму 143 356 грн. 33 коп., від 18.06.2013р. № 0000220 на суму 31 702 грн. 72 коп., від 01.07.2013р. № 0000238 на суму 74 645 грн. 88 коп. Всього на загальну суму 322 318 грн. 55 коп.

Факт отримання товару також підтверджується довіреностями на отримання цінностей.

Відповідач, в порушення умов домовленості лише частково сплатив за отриманий товар, а саме згідно банківських виписок: від 25.04.2013р. сплачено - 100 000 грн. 00 коп., 29.04.2013р. сплачено 50 000 грн. 00 коп., 17.06.2013р. сплачено - 39 000 грн. 00 коп., 27.06.2013р. сплачено 80 000 грн. 00 коп., 31.07.2013р. сплачено -20 000 грн. 00 коп. Всього на загальну суму 289 000 грн. 00 коп.

Сума 33 318 грн. 55 коп. за поставлений товар залишилася відповідачем не сплаченою.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки відповідача виразились у оплаті товару, а обов'язки позивача заключаються в поставці даного товару відповідачу.

Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином та здійснив поставку товару: вогнетривкі вироби.

Відповідачем оплата товару у повному обсязі не здійснена, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 33 318 грн. 55 коп.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

07.02.2014р. за № 207 позивач надіслав на адресу відповідача лист-вимогу про сплату заборгованості у повному обсязі.

Лист-вимога залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Під час розгляду справи знайшли підтвердження обставини, що відповідачем після звернення позивача з позовом до суду було сплачено 5 000 грн. 00 коп. заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням № 47 від 30.04.2014р.

Враховуючи заяву позивача про зменшення розміру позовних вимоги, у зв'язку з тим, що відповідачем не здійснено оплату товару у повному обсязі, заборгованість відповідача перед позивачем складає 28 318 грн. 55 коп. та 109грн.54 коп. 3% річних.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться 3 % річних.

Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок позивача 3% річних розрахований за період з 21.02. по 01.04.2014р. є обґрунтованим тому задовольняється.

Факт виконання зобов'язань належним чином відповідач не довів.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 28 428 грн. 09 коп. заборгованості.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 02.06.2014року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон-М", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бістар-3000", м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бістар-3000" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, б. 27-а, код ЄДРПОУ 33432026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон-М" (69068, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, б. 46, код ЄДРПОУ 35499695) 28 318 (двадцять вісім тисяч триста вісімнадцять) грн. 55 коп. заборгованості, 109 (сто дев'ять) грн.54 коп., 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 04.06.2014р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.