Рішення

від 05.06.2014 по справі 922/1513/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2014 р.Справа № 922/1513/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Дородіної І.А.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Термотрейд", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Будсистема ТД", м. Харків про стягнення 25500,55 грн. за участю представників сторін:

позивача - Баштова А.В., довіреність від 23.04.2014 року;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Термотрейд" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Будсистема ТД" заборгованість за невиконання Договору на транспортно-експедиторське обслуговування № ТЗ від 01.07.2011 року в розмірі 25500,55 грн. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

У судовому засіданні 05 червня 2014 року представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

01 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Термотрейд" (позивач, повірений) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Будсистема" (відповідач, довіритель) було укладено Договір на транспортно - експедиторське обслуговування № ТЗ.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Довіритель доручає, а Повірений зобов'язується організувати за рахунок Довірителя транспортно-експедиторське обслуговування, далі іменоване ТЕО, перевезення вантажів по території України.

Згідно до пункту 2.3 Договору, на замовлення Довірителя та на підставі його заявок Повірений: організовує перевезення вантажу автомобільним транспортом на підставі договорів Повіреного з транспортними компаніями, або з організацією, яка має право на надання ТЕО; виконує передачу Довірителю товарно- супровідної документації; приймає участь в складанні актів у випадках передбачених діючим законодавством.

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що підтвердженням факту надання послуги по перевезенню є оригінал товарно-транспортної накладної встановленого зразку з відмітками вантажовідправника, перевізника (експедитора), отримувача вантажу.

Відповідно до п. 6.1. Договору, після закінчення звітного періоду (календарний місяць) Повірений надає Довірителю акт виконаних робіт (звіт повіреного), в якому вказується сума витрат понесених Повіреним на організацію доставки вантажу та сума винагороди Повіреного.

Відповідно до п. 6.2. Договору, оплата винагородження Повіреного здійснюється на підставі рахунку, шляхом банківського переказу на рахунок Повіреного, на протязі трьох днів з дня отримання Акту виконаних робіт (звіту Повіреного) або рахунку на оплату.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що оплата Довірителем витрат, понесених Повіреним на організацію доставки вантажу, здійснюється на протязі трьох банківських днів з дня отримання рахунку Повіреного.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлене договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організовувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ч. 2 ст. 64 Закону України "Про автомобільний транспорт", організація міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом здійснюється перевізником відповідно до міжнародних договорів з питань міжнародних автомобільних перевезень. Такі правовідносини врегульовані Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах від 19.05.1956 року (Конвенція КДПВ).

У відповідності до п. 1 ст. 1 та п. 1 ст. 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року (зі змінами та доповненнями, внесеними Протоколом від 05.07.1978 року): Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі перевезення вантажів транспортними за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав платні послуги відповідачу з організації перевезення вантажу (мінеральної вати) на території України на загальну суму - 42741,21 грн., що підтверджується актами щодо наданих транспортно-експедиторських послуг за договором доручення № ТЗ, а саме: актом № 6 від 31.08.2011 року; актом № 7 від 31.08.2011 року; актом № 11 від 30.09.2011 року; актом № 1 від 30.12.2011 року; актом № 5 від 29.02.2012 року; актом № 3 від 01.05.2012 року; актом № 7 від 01.09.2011 року; актом № 6 від 01.09.2011 року.

Таким чином, як свідчать матеріали справи, позивач повністю виконав свої обов'язки за договором, однак, зобов'язання взяті відповідачем по вказаному Договору не були виконані в повному обсязі, а саме відповідачем порушений порядок і строки розрахунків встановлені вказаним Договором. За надані послуги відповідач оплатив частково, а саме в сумі 17240,66 грн., що підтверджується платежами згідно банківської виписки - руху коштів позивача за період з 31.08.2011 року по 01.05.2012 року в філії "Головного управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" від кореспондента ТОВ "ТД"Будсистема" за Довідкою ОВ ПАТ "ПІБ" в м. Донецьк від 06.03.2014 року № 105-20-2-14/506, що й спричинило порушення зобов'язань за Договором. Одже, заборгованість у розмірі 25500,00 грн. залишилась несплаченою.

Також, слід зазначити, що довідкою Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Донецьк від 06.03.2014 року № 105-20-2-14/508 підтверджується той факт, що за період з 08.02.2013 року по 26.02.2014 року були відсутні надходження коштів на рахунок клієнта ТОВ "ТД"Термотрейд" (ЄДРПОУ 33728743), відкритому в ОВ ПАТ "Промінвестбанк" в м. Донецьк (МФО 300012) від кореспондента ТОВ "ТД"Будсистема" (ЄДРПОУ 37091753).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості у розмірі 25500,00 грн. відповідачем на момент розгляду справи не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги обґрунтовані, правомірні, доведені матеріалами справи, суд задовольняє позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 25500,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 509, 526, ч.1 ст.530 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Будсистема ТД" (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 25, код ЄДРПОУ 37091753, р/р 26006010093295 в ПАО ВТБ Банк, м. Київ, МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Торговий Дім"Термотрейд" (83027, м. Донецьк, вул. Савченка,1 "А", код ЄДРПОУ 33728743, р/р 26005013005849 в АТ "Сбербанк Россії", МФО 320627) - 25500,00 грн. заборгованості, 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.06.2014 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/1513/14