Рішення

від 05.06.2014 по справі 922/1494/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2014 р.Справа № 922/1494/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Дородіної І.А.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Строй 2010", м. Черкаси до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБУ "Аерошляхбуд", м. Харків про стягнення 45450,25 грн. за участю представників сторін:

позивача - Коваленко О.О., довіреінсть № 25 від 08.05.2014 року;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон Строй 2010" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління "Аерошляхбуд" заборгованість у розмірі 42350,00 грн., пеню у розмірі 2518,95 грн., 3% річних у розмірі 581,30 грн. Позовні вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору перевезення вантажу № 06/08-13 від 06.08.2013 року. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 05 червня 2014 року наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 05 червня 2014 року не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав. Ухвала про порушення провадження у справі від 17 квітня 2014 року та ухвала про відкладення розгляду справи від 15 травня 2014 року повернуті до суду з позначкою поштового відділення "За закінченням строку зберігання".

Водночас, суд зауважує, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходженням юридичної особи, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління "Аерошляхбуд" є: 61019, Харківська область, м. Харків, Жовтневий район, проспект Ілліча, 118, кімната 909. За вказаною адресою господарським судом Харківської області і були надіслані відповідачу ухвала всі процесуальні документи. Таким чином, судом здійснені всі можливі дії для повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

06 серпня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон Строй 2010" (надалі - Перевізник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління" Аерошляхбуд" (надалі - Замовник, Відповідач) було укладено Договір перевезення вантажу № 06/08-13 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Перевізник бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому Відправником (ТОВ "Центршляхбуд") вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення, яким є м. Черкаси, вул. Чигиринська, буд. 86 до пункту призначення на об'єкти Замовника (Вантажоотримувача) в м. Черкаси та Черкаській області, і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі Замовника, ТОВ "Дорожньо-будівельне управління" Аерошляхбуд" (надалі іменується "вантажоодержувач"), яке бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу із розрахунку 11,00 гривень з урахуванням ПДВ за 1 километр пробігу автомобілями-самокидками вантажопідйомністю 20 тон.

Згідно п. 4.3. Договору, оплата наданих транспортних послуг здійснюється відправником щомісячно, не пізніше 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Оплата транспортних послуг здійснюється на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт, складеного на підставі оформлених сторонами товарно-транспортних накладних.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлене договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організовувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно - правовими актами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач надав послуги щодо доставки автомобільним транспортом довіреного вантажу на загальну суму у розмірі 42350,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000009 від 02.09. 2013 року, № ОУ-0000012 від 02.09.2013 року, № ОУ-0000013 від 04.09.2013 року, № ОУ-0000014 від 09.09.2013 року, № ОУ-0000015 від 10.09.2013, які були підписані та скріплені печатками сторін.

Однак, відповідач не виконав належним чином умови Договору, а саме порушив порядок і строки розрахунків встановлені вказаним Договором, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 42350,00 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості у розмірі 42350,00 грн. відповідачем на момент розгляду справи не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги обґрунтовані, правомірні, доведені матеріалами справи, суд задовольняє позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 42350,00 грн.

Розглядаючи питання щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 2518,00 грн. та даючи правову оцінку вказаній вимозі, суд виходить з наступного.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Крім того, пунктом 5.1. Договору передбачено, що у випадку порушення Договору сторона несе відповідальність визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України, за несвоєчасну оплату вартості наданих послуг Експедитор-1 (відповідач по справі) зобов'язується окрім суми основного боргу сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Як свідчать матеріали справи, позивачем був наданий розрахунок пені за весь період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, відповідно до якого сума пені складає 2518,95 грн. Перевіривши нарахування позивача, суд дійшов висновку, що нарахування є вірними та позовні вимоги в цій частині вимог підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення виконання зобов'язань за Договором перевезення № 06/08-13 від 06 серпня 2013 року 3% річних у розмірі 581,30 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а так само три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіряючи правильність розрахунку заявлених позивачем до стягнення сум 3% річних, господарський суд встановив, що період нарахування та розрахунок визначений вірно, згідно вимог діючого законодавства, що дає підстави суду задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 581,30 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 216, 217, 230, 232, 233 Господарського кодексу України, ст. 509, 526, ч.1 ст.530, 549, 610, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління" Аерошляхбуд" (61019, м. Харків, пр. Ілліча, буд. 118, к. 909, код ЄДРПОУ 37461684) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Строй 2010" (18000, м. Черкаси, вул. Енгельса, 237, кв. 42, код ЄДРПОУ 37400349) - 42350,00 грн. заборгованості, 2518,95 грн. пені, 581,30 грн. 3% річних, 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.06.2014 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/1494/14