Рішення

від 06.06.2014 по справі 520/12360/13-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 520/12360/13-ц

Провадження № 2/520/2285/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2014 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

за участю секретаря - Лебедюк І.О., Гарнаженко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_2, ОСОБА_3

в інтересах малолітнього ОСОБА_4

до громадської організації «Федерація дзюдо Одеської області»

про визнання рішення таким, що порушує право та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися з позовом в інтересах свого сина - малолітнього ОСОБА_4 до громадської організації «Федерація дзюдо Одеської області», в якому з урахуванням уточнень просили визнати рішення ради громадської організації «Федерація Дзюдо Одеської області» від 12 грудня 2012 р. про недопущення спортсмена ОСОБА_4 до змагань з боротьби дзюдо, що проводяться Федерацією дзюдо Одеської області строком на 1 рік (до 08.12.2013 р.) - незаконним та таким, що порушило особисте немайнове право малолітньої особи на вільний розвиток своєї особистості і вибір роду занять.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2, ОСОБА_3 посилаються на те, що, реалізовуючи своє право на особистий фізичний розвиток та вільний вибір роду занять, відповідно до власних спортивних інтересів, їх малолітній син ОСОБА_4 2003 року народження з 2008 року почав займатися дитячим видом спорту та відвідувати спортивну секцію з занять дзюдо ФСО «Динамо». За період занять зазначеним видом спорту він прийняв участь більш як у 100 змаганнях різних рівнів де показував гідні результати. На момент подання позову до суду участь у змаганнях залишається для нього улюбленою справою.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 також вказують, що конфліктна ситуація, що склалася між тренерами дзюдо в Одесі та Одеській області в результаті ініціювання питання перевиборів президента Федерації дзюдо Одеської області ОСОБА_6, негативно позначилася як на «опозиційних» тренерах так і відповідно на їх вихованцях, що, на думку представників позивача, підтверджується прийняттям відповідачем рішення відносно його дискваліфікації.

Про зазначену дискваліфікацію ОСОБА_2, ОСОБА_3 стало відомо з листа за підписом президента громадської організації «Федерація дзюдо Одеської області» ОСОБА_6, направленого на ім'я керівника Спортивного комплексу «Динамо» ОСОБА_7, в якому йшла мова про неналежну тренерську роботу тренера ФСО Динамо ОСОБА_8 і як приклад, було згадано про ОСОБА_4, якого начебто було дискваліфіковано за неодноразові порушення та неспортивну поведінку під час турнірів, що проводилися Федерацією.

Інформація відносно дискваліфікації ОСОБА_4 змусило ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернутися до керівництва Федерація дзюдо Одеської області з відповідним листом про роз'яснення ситуації та з метою отримання відповідних документів, що підтверджують викладені у листі факти.

Проте, на момент подання позову до суду ОСОБА_2, ОСОБА_3 не отримали ані відповіді щодо наявності нормативно - правового підґрунтя та компетенції Федерації у прийнятті зазначеного роду рішень, якими обмежуються права дитини на заняття певним видом спорту, ані пояснень у якому порядку було прийняте відповідне рішення, ані роз'яснень з приводу того у чому полягає дискваліфікація та до яких суб'єктів і з якого віку застосовується, ані відповіді щодо порядку досудового оскарження прийнятого рішення.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 зазнаають, після їх письмового звернення на адресу Федерації дзюдо Одеської області з відповідним листом, президент Федерації ОСОБА_6, зазначив, що це просто внутрішній документ, який стосується лише тренера, а ОСОБА_4 як тренувався та змагався так і може продовжувати тренуватися та змагатися, проте повідомив, що йому необхідно змінити тренера, а коли ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовилися від цієї пропозиції,, то одразу відчули відповідний тиск та негативні наслідки цієї відмови, що у свою чергу підтверджується тим фактом, що ОСОБА_4 не допустили до участі у змаганнях, що проводилися Федерацією 1 червня 2013 р. до дня захисту дітей.

З метою захисту прав малолітнього ОСОБА_4 ОСОБА_2, ОСОБА_3 було направлено низку заяв до компетентних органів з проханням розібратися у даному питані та захистити порушені права дитини на заняття його улюбленим видом спорту, але зміст відповідей містив лише рекомендації захисту прав у судовому порядку.

Викладені вище обставини зумовили звернення ОСОБА_2, ОСОБА_3 до суду із відповідним позовом.

У судове засідання 06.06.2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 не з'явилися, повідомлені належним чином (а.с. 163), подали до канцелярії суду заяву, в якій наполягали на задоволенні позовних вимог та просили розглянути справу за їх відсутності (а.с.165).

Будучи присутніми у інших судових засіданнях, ОСОБА_2, ОСОБА_3 надали свої пояснення, уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник громадської організації «Федерація дзюдо Одеської області» у судове засідання 06.06.2014 року не з'явився, повідомлений належним чином (а.с. 163), 05.06.2014 року виконавчий директор відповідача подав до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із терміновим відрядженням президента Федерації дзюдо Одеської області та представника відповідача (а.с. 164).

Судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання через його необґрунтованість та недоведеність.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків , встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі, зокрема, першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили

про причини неявки, які судом визнано поважними.

Як вбачається, з матеріалів справи, провадження у справі було відкрито ще 20.09.2013 року.

Неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого представника відповідача розцінюється судом як намір затягування розгляду справи.

Суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

При цьому, суд вказує на те, що відповідач, який є юридичною особою, не був позбавлений права направити до суду іншого представника для забезпечення захисту своїх інтересів, надавши при цьому відповідну довіреність, оскільки інститут представництва юридичної особи не є безпосередньо пов'язаним з особистістю будь-якого окремого представника.

Будучи присутнім у інших судових засіданнях, представник громадської організації «Федерація дзюдо Одеської області» надав суду пояснення та заперечував проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника громадської організації «Федерація дзюдо Одеської області», показання свідків, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні рішенням ради громадської організації «Федерація дзюдо Одеської області», оформленого протоколом засідання б/н від 12.12.2012 року, за наслідками обговорення неспортивної поведінки спортсмена ОСОБА_4 вирішено не допускати ОСОБА_4 до участі у змаганнях по боротьбі дзюдо, які проводяться Федерацією дзюдо Одеської області строком на 1 рік (до 08.12.2013 року) (а.с. 111).

Дане рішення ради громадської організації «Федерація дзюдо Одеської області» було затверджено рішенням загальних зборів учасників громадської організації «Федерація дзюдо Одеської області», оформленого протоколом б/н від 05.03.2013 року (а.с. 69-70).

Підставою для прийняття рішення ради громадської організації «Федерація дзюдо Одеської області», оформленого протоколом засідання б/н від 12.12.2012 року, та рішення загальних зборів учасників громадської організації «Федерація дзюдо Одеської області», оформленого протоколом б/н від 05.03.2013 року, стала заява судді змагань ОСОБА_9 (а.с. 71) та доповідна записка головного судді змагань на кубок Федерації дзюдо Одеської області ОСОБА_10 (а.с. 72).

Відповідно до цієї заяви та доповідної записки після поєдинку та визначення переможця (яким став противник ОСОБА_4.) спортсмен ОСОБА_4 публічно образив суддю змагань ОСОБА_9 нецензурним висловленням.

Показання свідків з цього приводу були суперечливими.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 підтвердив викладені у своїй заяві обставини щодо його публічної образи.

Аналогічні пояснення надав суду свідок ОСОБА_11, який повідомив, що при виході з татамі ОСОБА_4 неголосно висловлював нецензурні слова, проте вони не були адресовані конкретно судді змагань ОСОБА_9

При цьому свідок ОСОБА_12, яка була присутня під час та після поєдинку ОСОБА_4, повідомила, що дійсно ОСОБА_4 плакав та був обурений, несправедливим, як на його думку, присудженням перемоги його противнику, однак жодних нецензурних слів не висловлював.

Іншим свідкам ОСОБА_13, ОСОБА_10 про дані обставини було відомо лише зі слів інших осіб, а тому суд їхні свідчення до уваги не приймає.

Водночас, свідок ОСОБА_13 пояснив, що змагання через цей інцидент не зупиняли, суддів на нараду ніхто не збирав (що прямо суперечить показанням свідків ОСОБА_10 ОСОБА_9) та підтвердив факт існування непорозумінь між президентом Федерації дзюдо Одеської області ОСОБА_6 та тренером малолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_8

Відповідно до ст.ст. 1, 11 Закону України «Про громадські об'єднання» громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об'єднання діє на основі статуту.

Зі змісту статуту відповідача вбачається, що громадська організація «Федерація Дзюдо Одеської області» є юридичною особою, яка створена відповідно до Конституції України і чинного законодавства України, основною метою діяльності якої є об'єднання осіб для задоволення і захисту їх законних соціальних, економічних, творчих та культурних прав і інтересів її членів (а.с. 112-122).

Учасниками організації є фізичні особи, трудові колективи, що були прийняті в організацію після її державної реєстрації (п. 1.3.1).

Членами організації можуть бути особи, які досягли віку 14 років та визнають статут організації (п. 5.1 статуту).

За порушення статуту, заподіяння матеріальної та моральної шкоди до членів організації можуть бути застосовані наступні дисциплінарні санкції: попередження, виключення з членів організації (п. 5.10)

Виконавчим органом відповідача є рада на чолі з президентом та віце-президентом (п. 6.1).

Пункт 6.9 статуту відповідача визначає правовий статус ради громадської організації «Федерація дзюдо Одеської області», її компетенцію.

До повноважень ради віднесено в тому числі розгляд питань про притягнення до відповідальності посадових осіб організації.

Відповідно до свідоцтва № 70Ф-2011, виданого управлінням фізичної культури та спорту Одеської обласної державної адміністрації (а.с. 123) та договору про спільну діяльність (а.с. 124-127) громадська організація «Федерація дзюдо Одеської області» наділена повноваженнями щодо розвитку дзюдо на території Одеської області, має право представляти даний вид спорту на відповідних національних спортивних змаганнях, а також право на організацію та проведення офіційних змагань територіального рівня з дзюдо.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, 2003 року народження, не є та не може бути за своїм віком членом громадської організації «Федерація дзюдо Одеської області», а тому розгляд питання та можливість притягнення до відповідальності цієї малолітньої особи, яка не є членом даної організації, не передбачена законодавством та статутом громадського об'єднання та суд вважає ці дії відповідача протиправними.

Щодо компетенції та повноважень відповідача у вирішенні дисциплінарних питань відносно інших осіб, що не є членами організації, відповідних положень зазначений договір про спільну діяльність не містять.

Відповідно до п.2.2.2. договору з Одеською обласною державною адміністрацією за відповідачем закріплено обов'язок щодо розробки та подання Управлінню на затвердження регламентуючих документів місцевого осередку (правил, регламентів змагань, тощо).

З листа управління фізичної культури та спорту Одеської обласної державної адміністрації від 05.05.2014 р. № 1-3 П 1/02-19 вбачається, що жодних регламентуючих документів, положень про врегулювання спортивних спорів та положень про розгляд дисциплінарних питань для погодження Управлінням громадська організація «Федерація дзюдо Одеської області» не надавала (а.с. 159).

За таких обставин, посилання відповідача на порушення ОСОБА_4 п. 35 Правил змагань по дзюдо (а.с. 98) є помилковими, адже у суду відсутня будь-яка інформація про затвердження (погодження) цих правил.

Таким чином, ухваливши рішення про не допущення (дискваліфікацію) ОСОБА_4, який не є членом даної громадської організації, до участі у змаганнях по боротьбі дзюдо, які проводяться Федерацією дзюдо Одеської області строком на 1 рік (до 08.12.2013 року), відповідач вийшов за межі повноважень, передбачених статутом.

Крім того, під час розгляду спірного питання про не допущення ОСОБА_4 до участі у змаганнях по боротьбі дзюдо ні на засідання ради громадської організації «Федерація дзюдо Одеської області», ні на засідання загальних зборів учасників громадської організації «Федерація дзюдо Одеської області» батьків малолітньої дитини, як його законних представників, та власне самого малолітнього спортсмена ніхто не запросив, жодних пояснень від них не одержав.

Таким чином, положеннями статуту громадської організації «Федерація Дзюдо Одеської області», не передбачається повноважень та не регламентовано механізмів розгляду її органами дисциплінарних питань та прийняття рішень про застосування дисциплінарних санкцій та обмежень відносно осіб, які не являються членами Федерації дзюдо Одеської області, в тих чи інших їх правах, а також зазначені повноваження не були їй делеговані договором про спільну діяльність. Зазначені права громадської організації не передбачені жодною нормою діючого законодавства.

Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст. 273 ЦПК України органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують здійснення фізичною особою особистих немайнових прав.

Юридичні особи, їх працівники, окремі фізичні особи, професійні обов'язки яких стосуються особистих немайнових прав фізичної особи, зобов'язані утримуватися від дій, якими ці права можуть бути порушені.

Діяльність фізичних та юридичних осіб не може порушувати особисті немайнові права.

Відповідно до ст. 276 ЦК України, орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення, а якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права.

Суд виходить з того, що обмеження прав дитини на заняття улюбленим видом спорту, що включає в себе відповідно до ст. 1 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» як безпосередньо тренувальний процес так і участь у змаганнях, порушує особисте немайнове право дитини на вільний розвиток своєї особистості та вільний вибір роду занять і перешкоджає належному розвитку його фізичних здібностей, що є незаконним та недопустимим, особливо в період фізичного розвитку та психологічного становлення.

При викладених обставинах, суд визнає протиправним та скасовує рішення ради громадської організації «Федерація дзюдо Одеської області», оформлене протоколом засідання б/н від 12.12.2012 року про не допущення ОСОБА_4 до участі у змаганнях по боротьбі дзюдо, які проводяться Федерацією дзюдо Одеської області, строком на 1 рік (до 08.12.2013 року).

Разом із тим, позовні вимоги в частині визнання зазначеного рішення таким, що порушило особисте немайнове право малолітньої особи на вільний розвиток своєї особистості і вибір роду занять задоволенню не підлягають, оскільки не відповідають встановленим законом, зокрема ст. 16 ЦК України, способам захисту цивільних прав.

Про те, що вказане рішення відповідача дійсно порушило особисте немайнове право малолітнього ОСОБА_4 на вільний розвиток своєї особистості і вибір роду занять, судом було встановлено у судовому засіданні та зазначено у мотивувальній частині рішення, однак даний висновок суду не може міститися у його резолютивній частині.

Відповідно до ст. 88 ЦПК судові витрати стягуються з громадської організації «Федерація дзюдо Одеської області» на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ради громадської організації «Федерація дзюдо Одеської області», оформлене протоколом засідання б/н від 12.12.2012 року про не допущення ОСОБА_4 до участі у змаганнях по боротьбі дзюдо, які проводяться Федерацією дзюдо Одеської області, строком на 1 рік (до 08.12.2013 року).

Стягнути з громадської організації «Федерація дзюдо Одеської області» (м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 49, корпус 2, кв. 54, код 26388556) на користь ОСОБА_4 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду Одеської області через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Петренко В. С.